Главная страница Случайная страница
Разделы сайта
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
Зміст освіти з основ здоров’я
|
|
Лекція 4
1. Поняття про зміст освіти з основ здоров’я.
2. Знання з основ здоров'я. Методика організації засвоєння знань:
- фактичний матеріал; етапи утворення фактів;
- уявлення; етапи утворення уявлень;
- поняття; етапи утворення понять.
3. Способи навчально-пізнавальної та здоров'язбережувальної діяльності. Досвід творчої діяльності та ціннісного ставлення.
Основна література:
1. Гриньова М.В. Методика викладання валеології: Навчально-методичний посібник / М.В.Гриньова. – Полтава: АСМІ, 2003. –С. 4-11, 28.
2. Коваль Н. Навчання “Основ здоров'я” молодших школярів на засадах компетентнісного підходу / Н. Коваль // Початкова школа. - 2012. - №9. - С.1-6.
3. Навчальні програми для загальноосвітніх навчальних закладів із навчанням українською мовою. 1-4 класи. – К.: Видавничий дім «Освіта», 2012. – 392 с.
4. Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти https://osvita.ua/legislation/Ser_osv/17911/
1. Поняття про зміст освіти з основ здоров’я.
Зміст освіти з основ здоров’я охоплює систему знань про взаємозв’язок Людини, Природи та Суспільства, про забезпечення умов для повноцінного розвитку молодої людини, формує практичні уміння та навички організації здорового способу життя, установлює етичні норми, які цьому відповідають.
До основних компонентів змісту освіти належать (за І. Лернером):
1) знання про здоров'я, здоровий і безпечний спосіб життя;
2) способи навчально-пізнавальної і здоров'язбережувальної діяльності (розумові і практичні уміння і навички у сфері здоров'я);
3) досвід творчої, пошукової діяльності по вирішенню нових проблем (втілення раніше засвоєних знань в практику);
4) емоційно-ціннісне ставленння до власного здоров'я та здоров'я інших.
Зміст освіти з основ здоров’я забезпечує одержання фундаментальних знань, умінь і навичок, формування поглядів, ціннісних категорій і поведінки. Він базується на системі наукових знань, які є відображенням філософських, природничо-наукових, соціально-економічних, психолого-педагогічних, морально-етичних і правових аспектів.
Відомо, що знання можуть бути засвоєні учнями тільки в єдності з розумовими і практичними уміннями і навичками, досвідом їх застосування та системою ціннісних ставлень до самого себе, до свого здоров'я та до здоров'я оточуючих.
2. Знання з основ здоров'я. Методика організації засвоєння знань.
Знання – це результат пізнання дійсності, його відображення у свідомості людини у формі фактів, понять, уявлень.
Фактичний матеріал у курсі «Основи здоров’я» охоплює терміни, кількісні дані, події тощо.
Наприклад, терміни: інфекційні хвороби, розпорядок дня, небезпечні речовини, перехрестя, загартовування, повінь, дорожньо-транспортна пригода тощо.
Етапи утворення фактів:
- чуттєве сприймання та аналіз випадку, події, явища, за якими виявляється факт;
- виявлення умов, за яких відбулися випадок, подія, явище;
- встановлення зв'язків даного факту з іншими.
Уявлення – збережений і відтворений у свідомості чуттєво-наочний образ раніше сприйнятих предметів чи явищ.На уроках “Основи здоров'я” в учнів формуються уявлення про: значення здоров'я для навчання, спілкування, для праці; домівку, родину як чинники збереження і зміцнення здоров'я дитини; небезпеку, безпечну поведінку в людних місцях тощо.
Етапи утворення уявлення:
- чуттєве сприймання зовнішніх ознак, властивостей об'єкта чи групи об'єктів;
- усвідомлення суті уявлення і його словесне вираження;
- запам'ятовування змісту уявлення та його відтворення;
- включення уявлення в систему засвоєних знань, його застосування.
Поняття – продукт людського мислення, результат узагальнення знань про об’єкти навколишньої дійсності. У формі елементарних понять учнями засвоюються знання про складові здоров'я, розпорядок дня, види продуктів харчування, дорожні знаки, громадський транспорт тощо.
Етапи утворення понять:
- чуттєве сприймання зовнішніх ознак, властивостей об'єкта чи групи об'єктів;
- мислительна діяльність, спрямована на виявлення істотних ознак;
- узагальнення і словесні вираження змісту поняття, введення терміну, яким позначається поняття;
- включення поняття в систему засвоєних понять, його застосування.
У визначенні форм засвоєння навчального матеріалу до уваги беруться істотні й неістотні ознаки предметів, явищ, подій тощо.
Уявлення відображає неістотні ознаки, або істотні й неістотні, які його характеризують. Поняття, на відміну від уявлення, відображає лише істотні ознаки, які його характеризують. Щоб визначити зміст знань, форми їх засвоєння, необхідно здійснити структурно-логічний аналіз теми, що опрацьовується на уроці. (Приклади на практичних заняттях)
|
|