Листок.

Бічний вегетативний орган рослини, що розвивається на стеблі, складається з листкової пластинки, черешка й прилистків. Листки у більшості рослин зелені, найчастіше — пластинчасті, звичайно мають двобічну симетрію. Кількість листків на одній рослині може сильно відрізнятися.

Типовий листок складається з листкової пластинки, черешка та прилистків. Проте наявність двох останніх частин зовсім необов'язкова. Листки без черешка називаються сидячими(Б), вони охоплюють стебло піхвою, іноді два листка, що сидять один проти одного, можуть зростися піхвами. Черешкові(А) листки мають округлий, жолобчастий або сплющений черешок, що іноді переходить в піхву. Піхвові листя(В), характерні для злаків, нижньою частиною охоплюють стебло. Між піхвою і пластинкою знаходиться язичок. Отже, листкова пластинка — основна частина листка. Якщо листкова пластинка одна, то листок називається простим, а якщо кілька — складним.

Складні листки бувають:

Трійчасті - мають усього три листочки, які власними короткими черешками прикріплюються до спільного черешка (наприклад, у конюшини, суниць).

Перистоскладні - окремі листочки розташовані попарно вздовж спільного черешка.

Пальчасто-складні - кількість листочків перевищує три.

Парноперистоскладні - верхівка спільного черешка закінчується парою листочків (у карагани), а у непарноперистоскладних — одним (у шипшини, горобини).

Форма листків: А — прості листки; Б — складні листки: 1 — нелопатевий (цільний), 2 — перистолопатевий, 3 — пальчатолопатевий, 4 — тройчатолопатевий, 5 — перистоскпадний, 6— пальчатоскпадний.

Просте листя має одну листкову пластинку. Залежно від форми і ступеня її розчленування їх поділяють на суцільні і розчленовані. За довжиною і шириною листя з суцільною листковою пластинкою поділяють на:

· лінійні — довжина перевищує ширину більше, ніж: у сім-вісім разів;

· ланцетні - довжина перевищує ширину у чотири - п'ять разів;

· округлі (круглясті) - довжина дорівнює ширині або перевищує її незначною мірою;

· овальні - найбільша ширина знаходиться посередині листка, а довжина перевищує ширину у півтора-два рази;

· довгасті - довжина перевищує ширину у три-чотири рази;

· яйцеподібні - в основі листка довжина перевищує ширину у півтора-два рази;

· оберненояйцеподібні - у верхівки листка довжина перевищує ширину у півтора-два рази.

а — округла; б- овальна; в, д - лінійна; г - довгаста; є -яйцеподібна; ж - обернено-яйцеподібна; з - серцеподібна; и- оберненосерцеподібна; к - ниркоподібна; л- щитоподібна; м- лопаточна; н- ромбоподібна; о- списоподібна; п-стрілоподібна.

Просте листя залежно від ступеня і форми розчленування поділяють на:

· лопатеві - мають вирізи, які не досягають половини ширини напівпластинки;

· роздільні - з вирізами глибше половини ширини напівпластинки;

· розсічені - з вирізами майже до центра листкової пластинки.

а - пальчастолопатева; б - перистолопатева; в - пальчастороздільна; г - перистороздільна; д - пальчасторозсічена; є — ліроподібнорозсічена.

Форма краю листка: а - цілокрая; б-зубчаста; в- пилчаста; г - двічіпилчаста; д - городчаста; є - виїмкувата; ж - звивиста; з – війчаста

Як правило, на листку добре помітні жилки, що являють собою провідні пучки, по яких листок отримує воду з мінеральними речовинами, а синтезовані в листку органічні речовини, відводяться до інших органів рослини. Жилки також виконують і опорну функцію для клітин листка.

Виділяють 4 основні типи жилкування:

· паралельне — жилки розташовані вздовж листка паралельно одна одній (наприклад, у злаків);

· дугове — жилки при основі і на кінці листка зближуються (наприклад, у подорожника, конвалії);

· сітчасте — чітко виділяється центральна жилка (одна або кілька), від якої відходять бічні, меншої товщини, які, в свою чергу, неодноразово галузяться, утворюючи цілу мережу дрібних жилок (наприклад, у кропиви);

· дихотомічне — жилки галузяться вилчасто.

А — паралельне; Б, В — дугове; Г, Д — сітчасте.

Листкорозміщення — спосіб розміщення листків на пагоні. Листки на пагоні укріплені на стеблових вузлах. Розрізняють такі види:

· Чергове — коли листки розміщені навколо стебла по одному, ніби чергуючись по спіралі.

· Супротивне — коли по кожному стебловому вузлі розміщено по два листки один проти одного.

· Мутовчасте або кільчасте — коли на стебловому вузлі розміщено по три і більше листків (вороняче око, елодея).

Вороняче око Елодея

Будь-яке листкорозміщення дозволяє рослинам вловлювати максимальну кількість світла, оскільки кожен листок займає на пагоні своє певне місце і не затінює нижче лежачого.

Видозміни листка.

Захисні колючки у кактуса (1) і барбарису (2); вусики гороху (3); брунькові луски (4); ловильні листки росички (5); м'ясисті листки молодила (6)

Рослини посушливих місцевостей у листках накопичують воду, тому вони стають м'ясистими (алое, молодило). Часто листки видозмінюються на захисні колючки, як-от у кактусів чи барбарису. А в акації білої колючки - це видозмінені прилистки. У кактусів жорсткі колючки не лише захищають від виїдання тваринами, а й зменшують випаровування води. Вода в кактусів накопичується у стеблі. Ще однією з видозмін листка є вусики. Всім вам добре відома така рослина, як горох. Він має довге тонке стебло. Окремі листочки складних листків цієї рослини перетворилися на вусики, якими він чіпляється за різні предмети і закріплює стебло у певному положенні. Отже, на вусики у рослин можуть видозмінюватись як окремі листки, так і весь пагін.

Листки можуть перетворюватись на луски. Соковиті луски цибулин (наприклад, у добре відомої вам цибулі ріпчастої) слугують для накопичення запасних поживних речовин та води. А зовнішні сухі луски захищають внутрішні частини цибулин чи бруньок від механічних ушкоджень, пересихання, низьких чи високих температур.

У комахоїдних рослин (росичка, венерина мухоловка, пухирник) листки пристосовані для вловлення та перетравлення комах. Ці листки здатні не лише захоплювати здобич, а й виділяти травні соки, що її перетравлюють. Вважають, що, споживаючи дрібних комах, комахоїдні рослини компенсують нестачу деяких сполук у ґрунті, на якому вони зростають. Відомо приблизно 500 видів комахоїдних рослин, здебільшого це мешканці тропіків. В Україні трапляються альд-рованда пухирчаста, а також декілька видів росичок.