З а п о р і ж ж я

Учень – «географ» 5: Запоріжжя– територія південної і південно-східної частини України, куди входили сучасні Запорізька, Дніпропетровська, частково Полтавська, Кіровоградська, Херсонська, Миколаївська і Донецька області. Оскільки межі Запоріжжя постійно змінювалися, уточнювалися, визначити їх досить важко.

Учень – «історик» 7: Запоріжжя, Запорожжя (Запорізький низ, Вольності Війська Запорізького, Вольності запорізьких низових козаків) – назва території, що становила володіння Запорізької Січі у XVI-XVIII ст. Вважається, що традиції козаччини йдуть углиб історії, до бродників, які кочували (бродили) по нижньому Придніпров’ї ще в ХІІ ст. «Польський король Сигізмунд І (1507-1548) першим дарував козакам у вічне володіння землю біля порогів, угору і униз по обох берегах Дніпра, щоб вони не дозволяли татарам і туркам нападати на російсько-польські землі.» (за Г. Греб’янкою). Кордони Запоріжжя були закріплені за козаками спеціальним указом польського короля Стефана Баторія від 1576 р. Право Запорізького війська і розташування кордонів підтверджували інші польські королі, царі Московії та Росії – Олексій Михайлович, Петро І, Анна Іоанівна, Єлизавета Петрівна, Катерина ІІ. Цією територією Запорізька Січ фактично володіла з початку XVI ст. до кінця XVIII ст. Кордони Запоріжжя, особливо південні, які проходили з Кримським ханством, часто змінювалися. Запоріжжя відоме своїми демократичними республіканськими устроями. Саме виходець із цих районів Пилип Орлик у 1710 р. написав першу в світі демократичну конституцію. У Європі ж перші демократичні конституції були створені лише наприкінці XVIII ст. Учень – «історик» 8: З середини XVII ст. на Запоріжжі посилюється вплив Московської держави, яка прагнула посилити свій вплив на Причорномор’я і прилеглі території. На шляху Росії до завоювання нею степових країв і виходу до Чорного моря стояло Запоріжжя. Запорізька республіка була ліквідована і за волею московських царів на запорізьких землях з’являється нове територіально-адміністративне формування – Нова Росія (Новоросія). Петро І започаткував криваві акції знищення Запоріжжя, а Катерина ІІ завершила його повною ліквідацією українського козацтва. Відтоді розпочалася цілеспрямована русифікація Запоріжжя, яка проводилася одночасно із загарбанням його земель і поселенням туди вихідців з інших районів. У 1764 р. було скасовано гетьманство.

Учень читає уривок з вірша Т. Г. Шевченка «До Основ’яненка»:

Б’ють пороги; місяць сходить,

Як і перше сходив…

Нема Січі, пропав і той,

Хто всім верховодив!

Нема Січі; очерети

У Дніпра питають:

«Де то наші діти ділись,

Де вони гуляють?»

Чайка скиглить літаючи,

Мов за дітьми плаче;

Сонце гріє, вітер віє

На степу козачім.

На тім степу скрізь могили

Стоять та сумують;

Питаються у буйного:

«Де наші панують?

Де панують, бенкетують?

Де ви забарились?

Вернітеся! дивітеся –

Жита похилились,

Де паслися ваші коні,

Де тирса шуміла,

Де кров ляха, татарина

Морем червоніла…

Вернітеся!» - «Не вернуться! –

Заграло, сказало

Синє море. – Не вернуться,

Навіки пропали!»

Правда, море, правда, синє!

Такая їх доля:

Не вернуться сподівані,

Не вернеться воля,

Не вернуться запорожці,

Не встануть гетьмани,

Не покриють Україну

Червоні жупани!

В результаті руйнування Запорізької Січі одна частина запорожців залишилася в даному районі, інша – втекла на землі, якими володіла Туреччина. Ця сторінка української історії відображена в опері С. С. Гулака – Артемовського «Запорожець за Дунаєм». Т а в р і я

Учень – «географ» 6: Власне Тавріязбігається з Кримом. Таврія – це поширена у середньовіччі назва Кримського півострова. З ХІХ ст. Таврією стали іменувати не лише Крим, а й ті суміжні райони Причорномор’я, що входили до Таврійської губернії (території сучасних Запорізької і Херсонської областей).

Площа Криму становить 27 тис. км² і займає 4, 5 % території України.

Учень – «історик» 9: Вперше назва Таврія згадується в V ст. до н. е. Назва походить від назви населення гірської і передгірської частини Криму – таврів. З другої половини XVIII ст. до початку ХХ ст. з територією Таврії в основному збігалася територія так званого Новоросійського краю (Новоросії).

Зв’язки Криму з Україною складалися впродовж багатьох століть. Кримське ханство віддавна підтримувало тісні зв’язки з Україною, а згодом не раз виступало її союзником у боротьбі проти Польщі та Росії.

В травні 1944 р. корінні жителі Криму – кримські татари були вивезені в Середню Азію і Казахстан.

Вчитель: Знання свого родоводу, історичних та культурних надбань предків необхідні не лише для піднесення національної гідності, а й для використання кращих традицій у практиці сьогодення. Повинен бути постійний інтерес до проблем вітчизняної історії, витоків національної культури. Саме через історичну наступність простежується пряма залежність між історичним і сучасним адміністративно-територіальним устроєм України. Домашнє завдання: § 3