Аудит дебіторської заборго­ваності

Відповідно до П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість» дебіторська заборго­ваність - це сума заборгованості дебіторів підприємству на певну дату. Дебіто­ри - це юридичні та фізичні особи, які внаслідок минулих подій заборгували підприємству певні сумі грошових коштів, їх еквівалентів або інших активів.

Дебіторська заборгованість поділяється на довгострокову (не виникає в ході нормального операційного циклу і буде погашена після 12 місяців з дати балансу) та короткострокову (виникає в ході нормального операційного циклу і буде погашена протягом 12 місяців з дати балансу). Довгострокова дебіторська заборгованість відображається в бухгалтерському балансі в першому розділі як необоротні активи, короткострокова — в другому розділі як оборотні активи.

Дебіторська заборгованість знаходить своє відображення в балансі, якщо може бути достовірно визначена її грошова оцінка та в майбутньому очікується отримання економічних вигод від її погашення внаслідок одержання грошових коштів, їх еквівалентів, інших активів або зменшення зобов'язань. Завданнями аудиту дебіторської заборгованості є перевірка:

наявності і правильності первинних документів, які є підставою для облі­кових записів по дебіторській заборгованості;

стану дебіторської заборгованості за встановленими критеріями;

правильності розрахунків по дебіторській заборгованості;

правильності оцінки дебіторської заборгованості та розрахунку величини резерву сумнівних боргів;

належної класифікації дебіторської заборгованості і наявності відповідних необхідних пояснень у примітках до фінансової звітності;

оцінки стану внутрішнього контролю і аудиту дебіторської заборгованості.

За наявності на підприємстві внутрішнього аудитора зовнішній аудитор може використовувати результати його роботи, попередньо перевіривши їх надійність.

При перевірці дебіторської заборгованості доцільним є застосування таких методів як зустрічна перевірка, письмовий запит, тестування, вибіркова доку­ментальна перевірка та аналітичні процедури. Але на вибір конкретних методів буде впливати величина аудиторського ризику в цілому і зокрема при перевірці дебіторської заборгованості.

Аудитор повинен впевнитися в реальному існуванні залишків дебіторської заборгованості і з'ясувати, кому вони належать. Для цього вибірково окремим дебіторам надсилають листи-запити з проханням підтвердити чи назвати суму заборгованості даному підприємству.

Отриману в ході аудиторської перевірки інформацію аудитор задокументовує. Якщо на думку аудитора отримано достатньо даних, не було ніяких обмежень і перешкод в отриманні інформації і попередньо оцінена величина аудиторського ризику була виправданою, то по перевірці сегменту «Дебітор­ська заборгованість» можна зробити висновок у письмовому вигляді. В про­тилежному випадку аудитор повинен виконати додаткові аудиторські проце­дури для отримання необхідних доказів. Якщо це неможливо, аудитор, вра­ховуючи суттєвість невпевненості відносно дебіторської заборгованості та наслідки перевірки інших статей звітності, може відмовитися від надання ау­диторського висновку.