Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Література. Тема: особливості крові як тканини внутрішнього середовища Ключові слова:серцево-судинна система, серце






Лекція

Тема: ОСОБЛИВОСТІ КРОВІ ЯК ТКАНИНИ ВНУТРІШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА Ключові слова: серцево-судинна система, серце, судини, міокард, епікард, ендокард, вени, артерії, капіляри.

Література

1. Антипчук Ю.П. Анатомия и физиология ребенка. – К. Вища школа, 2006.

2. Леонтьев А.Н. Избранные произведения: В 2-х т. т.1. – М.: Педагогика, 1983.

3. Самусев Р.П., Семин Ю.М. Анатомия человека. – М. Медицина, 1999.

План:

1. Кров і її значення.

2. Функції крові.

3. Склад крові.

1. Кров і її значення.

Клітини, тканини і органи організму можуть нормально функціонувати лише у відповідному внутрішньому середовищі. Для забезпечення такого середовища в організмі на відносно постійному рівні підтримуються кров’яний тиск, температура, вміст в білків, вуглеводів, іонів натрію, калію, хлору тощо. Збереження постійності внутрішнього середовища організму називають гомеостазом. Внутрішнім середовищем є кров, лімфа і тканинна рідина. Кров безпосередньо контактує із лімфою і тканинною рідиною об’єднуючи потік речовин між ними.

2. Функції крові.

Завдяки постійному рухові кров відіграє ключову роль у підтриманні гомеостазу. Концентрації поживних речовин та продуктів обміну в усіх клітинах, тканинах та органах перебувають у динамічній рівновазі. Саме через кров підтримується така рівновага, а також здійснюється обмін речовин та енергії, гуморальна регуляція функцій організму тощо. Підтримання гомеостазу відбувається через виконання кров’ю ряду функцій:

Кров виконує дихальну функцію, яка полягає у поглинанні нею кисню і винесенні вуглекислого газу. У легенях кров збагачується киснем і віддає вуглекислий газ, який виводиться в навколишнє середовище. У дрібних капілярах тканин і органів навпаки — кров віддає кисень клітинам, поглинаючи вуглекислий газ.

Кров здійснює транспортну і видільну функції доставляючи поживні речовин від органів травлення до клітин і тканин організму та виносячи шкідливі продукти розпаду, які потрапляють в кров із тканинної рідини. Ці речовини доставляються до нирок, легень, потових залоз шкіри і через них виводяться з організму.

Кров виконує захисну функцію знищуючи і знешкоджуючи мікроби та отруйні речовини, які в неї потрапили. Деякі клітини крові поглинають хвороботворні мікроорганізми, інші виділяють спеціальні речовини — антитіла, які знешкоджують отрути.

Кров також виконує терморегуляторну функцію охолоджуючи енергомісткі органи (серце, печінка тощо) і зігріваючи органи, які втрачають тепло, підтримуючи таким чином постійну температуру тіла.

У дорослої людини масою 60-70 кг міститься 5–5, 5 л. крові. Значна її кількість— до 50% " зарезервована" у кров'яних депо — судинах печінки, селезінки, легень і шкіри. Депо крові бере участь у підтримці постійної кількості циркулюючої крові. Під час важкої фізичної роботи або внаслідок втрати крові через травму, запаси крові із депо поступають у загальний кровотік.

З віком відносна кількість крові змінюється. Так, у новонароджених маса крові становить ~15% від маси тіла, в однорічних дітей — 11%, в 14 років — 7%. Кров утворюється в кровотворних органах — печінці, селезінці, кістковому мозку і лімфатичній системі.

Червоний кістковий мозок
(скануюча електронна мікроскопія, збільшення у 340 раз)

3. Склад крові.

Кров складається із плазми та формених елементів.

Плазма складає 45-55% від загальної кількості крові. Вона містить 90% води і 8-10% органічних і неорганічних речовин, завдяки яким створюється певний осмотичний тиск. Постійність осмотичного тиску є дуже важливою для життєдіяльності клітин крові та функціонування органів. Осмотичний тиск підтримується за рахунок поступання в організм води і мінеральних солей та їх видалення через видільну систему. рН крові становить 7, 36 (тобто кров є слаболужною). Розчини, які за складом і концентраціями солей відповідають плазмі, називають фізіологічними розчинами (замінниками крові).

Основними форменимиелементами крові є еритроцити, лейкоцити і тромбоцити. Вони живуть певний час, після чого замінюються новими.

Еритроцити — червоні кров'яні тільця, які містять гемоглобін. Еритроцити утворюються в червоному кістковому мозку. Після народження дитини червоний кістковий мозок міститься майже в кожній кісточці. З 3-4 років життя він починає перероджуватися в жирову тканину і до 12-15 р. залишається лише в плоских і трубчастих кістках.

Завдяки наявності в еритроцитах гемоглобіну кров здійснює функцію газообміну в організмі. Кількість гемоглобіну визначають або в абсолютних одиницях, або у відсотках. За 100% прийнято наявність 16, 7 г гемоглобіну в 100 мл крові. В людини в нормі є 4, 5-5, 0 млн. еритроцитів в 1 мм3 крові. У людей, які живуть у гірській місцевості де є дефіцит кисню, кількість еритроцитів більша (іноді на 30%). Якщо кількість цих клітин є меншої 3 млн. (60% гемоглобіну) розвивається хвороба анемія.

Важливим діагностичним показником є реакція осідання еритроцитів (РОЕ). Якщо кров набрати у капіляр (попередивши згортання крові), еритроцити почнуть осідати на дно з певною швидкістю, а зверху буде відшаровуватися жовтувата плазма. За її величиною судять про РОЕ. В нормі у жінок РОЕ становить 7-12 мм/год, у чоловіків 3-9 мм/год.

Кров новонародженої дитини характеризується підвищеним вмістом гемоглобіну (100-145%), і в 1 мм3 крові є до 7, 5 млн. еритроцитів. На 5-6 день життя ці показники починають знижуватися. Вважається, що причиною цього є недостатнє постачання організму киснем оскільки не повністю сформована дихальна система. Після налагоджується в маляти легеневого дихання вищевказані показники починають знижуватися.

Лейкоцити — білі кров'яні тільця, які захищають організм від мікробів та токсичних речовин, що потрапили в кров. Лейкоцити здатні самостійно рухатися (не за течією крові) в тому напрямку де проникли мікроби або токсини. Приблизившись до них лейкоцити втягують їх в середину і перетравлюють. Якщо інородне тіло більше від лейкоцита, то велика кількість лейкоцитів оточують це тіло, утворюючи бар’єр. В людини в нормі є 4-9 тис. лейкоцитів в 1 мм3 крові. Лейкоцитів у новонароджених — 20-30 тис./мм3 оскільки відбувається розсмоктування продуктів розпаду тканин немовляти. На другу добу і до кінця першого року життя кількість лейкоцитів становить 10-12 тис. У 13-15 років кількість лейкоцитів як в дорослої людини.

Серед лейкоцитів розрізняють лімфоцити (утворюються в лімфатичних вузлах), нейтрофіли (утворюються в червоному кров'яному мозку), моноцити (утворюються в печінці і селезінці) та ін. Ці клітини відіграють ключову роль у формуванні імунітету людини — стійкості її організму до хвороб. Існує певне співвідношення (у відсотках) між різними типами лейкоцитів — лейкоцитарна формула. У випадку інфекційного захворювання змінюється і загальна кількість лейкоцитів і лейкоцитарна формула.

У дітей до періоду статевого дозрівання лейкоцитарна формула характеризується зниженою кількістю нейтрофілів. Цим пояснюється сприйнятливість дітей до інфекційних захворювань.

Тромбоцити — кров'яні пластинки, які відіграють головну роль у згортанні крові (утворенні тромбу). Вони утворюються в червоному кістковому мозку і селезінці. В 1 мм3 крові є 200-250 тис. тромбоцитів. Вдень їх більше ніж вночі.

В середньому початок згортання крові наступає через 1-2 хв. і закінчується через 3-4 хв. Згортання крові у дітей в перші дні після народження сповільнене. На 7 день життя воно таке ж як і у дорослих.

 

 






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.