Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Реферування, його призначення. Етапи роботи над рефератом






Основна частина.

На основному етапі складання анотації переходять до вивчення виявлених ключових фрагментів тексту й глибшого їх осмислення. При цьому використовуються два види читання: вивчаюче й реферативне. У процесі вивчаючого читання запам’ятовують інформацію, що стосується змісту тексту. Реферативне читання передбачає вилучення найсуттєвішої інформації з документа та її узагальнення. При цьому звертають увагу на особливості тексту й логіку розкриття теми, структуру твору, форму, жанр, читацьке призначення, хронологічні й територіальні межі змісту, стильові особливості тощо.

Саме на цьому етапі в процесі реферативного читання здійснюється синтезування, згортання інформації. Основними методами такого згортання й надання відомостей при анотуванні є: цитування, перефразування, інтерпретація.

Цитування – це дослівне відтворення фрагментів, речень, абзаців первинного документа. У межах цитування можна виділити екстрагування, тобто вибір з тексту найважливіших речень.

Суть методу перефразування полягає в застосуванні прийомів узагальнення та заміни термінів і понять, використаних у первинному документі, перефразування й відображення змісту твору в максимально короткій і загальній формі.

При використанні методу інтерпретації характеристика документа здійснюється, виходячи із задуму анотатора, і може бути подана так, як уявляє й розуміє зміст документа анотатор. Такий підхід дає змогу не лише подати стислу інформацію, а й переосмислити її.

Досить часто різні методи подавання матеріалу в анотаціях комбінуються.

Для написання анотації складають план, який є схематичним, тезисним переказом майбутньої анотації, її інформаційним каркасом. При складанні плану анотації добирають словесні кліше – маркери, що можуть бути використані при складанні її тексту. Наприклад, використовувати такі словесні кліше:

- головна (основна) тема статті (книги, монографії)...

- книга знайомить читача з...

- статтю присвячено... тощо

Анотація має бути стислою, її обсяг становить близько 500 знаків (70 слів).

Текст анотації прагнуть зробити доступним, щоб його правильно сприймали користувачі. Синтаксис анотації має бути простим, доцільно використовувати короткі прості речення, які складаються з 6 - 17 слів. Не можна зловживати прикметниками й дієприкметниками, складними граматичними зворотами.

 

Реферування, його призначення. Етапи роботи над рефератом

 

Реферування – це складний процес аналітико-синтетичного перероблення інформації наукового джерела (або джерел), результатом чого і стає реферат.

Реферат – письмове викладення наукової статті, монографії, результатів наукового дослідження, змісту книги.

Складання реферату (від лат. refero – повідомляю) є коротким викладенням у письмовому вигляді або у формі публічної доповіді змісту наукової праці (праць) за темою.

Реферат як самостійний і поширений жанр наукової літератури, окрім загальних закономірностей наукового стилю, має особливості, характерні саме для нього. На відміну від жанру наукової статті, у рефераті немає характерної для статті наукової ґрунтовності викладу, розгорнутих доведень, міркувань, порівнянь, оцінок тощо, оскільки це дієвий засіб переконання читача, а призначення реферату – передати інформацію, повідомити. У рефераті обов’язково акцентується увага на новій інформації, яка міститься в першоджерелі.

У науковій літературі за глибиною розкриття змісту реферати поділяють на два типи:

1. Індикативний реферат або реферат-резюме, у якому коротко характеризуються предмет дослідження та його результати. Головне завдання цього типу реферату – звернути увагу користувача інформації на певний документ і допомогти прийняти рішення про необхідність звертатися до нього. Тому такий реферат містить лише відомості про головні аспекти змісту первинного документа. Тут немає детальної фактографічної інформації, практичних і теоретичних результатів, висновків.

2. Інформативний реферат може виконувати весь комплекс властивих рефератам функцій, оскільки він максимально повно розкриває зміст первинного документа. У такому рефераті здебільшого наводять відомості про предмет дослідження й мету роботи, про методи, умови й основні результати дослідження; подають пропозиції автора щодо застосування результатів дослідження, основні характеристики розглянутих технологічних процесів, технічних виробів тощо.

Реферат має таку структуру:

заголовна частина, яка завжди пишеться одним абзацом. Тут наводяться точні бібліографічні дані тексту, який реферується, тобто цю частину можна ще назвати бібліографічним описом;

основна частина (власне реферативна частина);

довідкова частина (довідковий апарат), яка органічно продовжує основну, і пишуться вони одним абзацом. У довідковій частині рекомендується конкретно вказувати на ілюстрації, наприклад: подається кінематична схема пристрою (загальний вигляд пристрою, блок схема тощо).

При написанні реферату рекомендується використовувати такі мовні стандарти-кліше:

1. Вступна частина реферату:

робота присвячена актуальній проблемі…

монографія є результатом (чого?)…

стаття представляє собою (що?)…

2. Основна частина реферату:

· аналізується актуальна (нова, важлива) проблема;

· наводиться теорія…

· наводиться загальна характеристика …

· наводиться аналіз …

· наводяться характеристики…

· викладається теорія …

· викладаються проблеми …

· досліджується проблема…

· обґрунтовується теза …

· обґрунтовуються погляди науковців (стосовно чого?) …

· узагальнюється досвід …

· висвітлюються закономірності …

· з’ясовуються причини …

· міститься аналіз (характеристика, огляд)…

· порівнюються різні точки зору …

· зіставляються різні підходи до розв’язання …

· характеризуються передумови …

· встановлюється закономірність …

· ілюструється позиція автора …

· пропонуються нові підходи …

· підкреслюється дискусійність питання …

· спростовуються погляди …

· констатуються факти стосовно …

· доводиться теза …

· підтримується думка …

· формулюються завдання, зокрема …

 

Текст власне реферативної частини можна оформляти з абзацами і без них. До побудови тексту з абзацами вдаються в рефератах, що мають більший обсяг порівняно зі стандартним. Безабзацна побудова характерна для коротких рефератів, тобто індикативних.

У рефераті все подається дуже логічно й лаконічно. Єдиних вимог до обсягу реферату немає, однак склалися деякі загальноприйняті норми. Обсяг реферату повинен становити не більше однієї восьмої частини оригіналу.






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.