Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Система трудового права






Система трудового права – це структура, елементами якої є нор-ми трудового права й інститути, розміщені в певній послідовності. При побудові системи права законодавець користується науково-об’єктивними критеріями. Структура системи трудового права визначається особливостями суспільних відносин, які регулюються даною областю права. Це об’єктивно обумовлена внутрішня організація галузі права, що проявляється в єдності, погодженості й розподілі правових норм по інститутах і інших галузевих структурах. Саме тому система є об’єктивною закономірністю права. Система трудового права – це науково-обґрунтована класифікація правових норм, що припускає розподіл їх на загальну й особливу частині, а також на правові інститути за предметною ознакою регулювання.

Правові норми, що регулюють трудові й інші, тісно пов’язані з ними сус- пільні відносини, можна розділити на дві основні групи. Перша група норм визначає загальні питання регулювання трудових відносин і інших, тісно з ними зв’язаних, вони носять загальний характер і застосовані до всіх правових інститутів. Ці норми становлять Загальну частину трудового права. Вони визначають предмет трудового права, це норми-принципи, норми-завдання, норми, що визначають правовий статус суб’єктів трудового права і їх види, правове становище професійних союзів і трудових колективів. Особливу частину становлять норми, що регулюють окремі елементи трудових відносин, а також відносини, похідні від трудових.

Система трудового права закріплена, насамперед, у Кодексі законів про працю України. Систему трудового права становлять також двосторонні й багатосторонні договори, консульські угоди й інші міжнародні правові акти.

 

19.Основні інститути трудового права

Правові норми, що регулюють трудові й інші, тісно пов’язані з ними сус- пільні відносини, можна розділити на дві основні групи. Перша група норм визначає загальні питання регулювання трудових відносин і інших, тісно з ними зв’язаних, вони носять загальний характер і застосовані до всіх правових інститутів. Ці норми становлять Загальну частину трудового права. Вони визначають предмет трудового права, це норми-принципи, норми-завдання, норми, що визначають правовий статус суб’єктів трудового права і їх види, правове становище професійних союзів і трудових колективів. Особливу частину становлять норми, що регулюють окремі елементи трудових відносин, а також відносини, похідні від трудових.

До Особливої частини ставляться наступні інститути: • працевлаштування й зайнятості; • трудовий договір; • робочий час; • час відпочинку; • нормування праці; • оплата праці; • дисципліна праці; • матеріальна відповідальність сторін трудового договору; • охорона праці; • пільги для осіб, що сполучають роботу з навчанням; • трудові спори; • нагляд і контроль над дотриманням законодавства про працю.

Система трудового права закріплена, насамперед, у Кодексі законів про працю України.

 

20. Система науки, система курсу, їх співвідношення

Для того, щоб з’ясувати предмет певної галузі права, необхідно встановити, що є об’єктом його регулювання, коло яких питань він охоплює, яке місце, значення та роль цієї галузі в загальній системі права.

Об’єктом регулювання трудового права є суспільні трудові відносини, змістом яких виступає праця. Але предмет трудового права не тотожній з трудовими відносинами. Поряд із трудовими в галузі суспільної організації праці створюються відносини по працевлаштуванню, колективні правові відносини і відносини по соціальному страхуванню і пенсійному забезпеченню трудящих тощо. Всі ці відносини групуються навколо трудових відносин, які в даній системі є головними.

Звідси визначаємо, що предметом трудового права України є суспільні трудові відносини, які виникають із застосування робітниками і службовцями здатності до праці в суспільному виробництві, відносини по працевлаштуванню, колективні правові відносини і відносини по матеріальному забезпеченню робітників та службовців в разі тимчасової або постійної втрати працездатності.

Система галузі права взагалі – це об’єктивно обумовлене об’єднання взаємопов’язаних, внутрішньо погоджених правових норм, розподілених по різним підрозділам.

Система трудового права України становить структуру взаємопов’язаних норм, що регулюють відокремлену сферу суспільних відносин, що виникають із застосуванням праці в суспільному житті.

Трудове право України складається з двох частин: загальної і особливої. Загальна – норми, що є єдиними для всіх трудових відносин, визначають принципи правового регулювання, джерела трудового права України, класифікують суб’єктів трудового права, визначають правове становище професійних спілок і трудових колективів, поняття, порядок підготовки і укладання колективних договорів, класифікують правові відносини, що виникають із застосування праці, визначають поняття працевлаштування і його правові форми. Особлива частина – норми, що регулюють окремі елементи трудових відносин, порядок виникнення, зміни та припинення їх, тривалості праці та відпочинку тощо.

Система трудового права й система курсу збігаються не повністю.

21. Місце трудового права в системі права України

Найбільший зв'язок трудове право має з конституційним, адміністративним, цивільним та господарським правом.

З конституційним правом трудове право пов'язане тим, що Конституція України визначає основні трудові права і обов'язки громадян, які знаходять подальший розвиток в нормах трудового права і сприймаються як принципи. Зокрема Конституція України закріплює право кожного громадянина на підприємницьку діяльність; право на працю, включаючи можливість заробляти собі на життя працею; право на справедливу і задовільну винагороду; право на умови праці, що відповідають вимогам безпеки і гігієни праці; право на соціальне забезпечення в старості, у разі хвороби, повної або часткової непрацездатності, інвалідності, нещасного випадку, втрати годувальника і безробіття.

Зв'язок трудового права з адміністративним проявляється та-кож у підготовці кадрів. Уся система підготовки робочих кадрів та спеціалістів, за винятком підготовки робітників і перепідготовки спеціалістів безпосередньо на виробництві, коли може укладатись учнівський договір як різновид трудового договору, є предметом регулювання адміністративного права. Підготовка, перепідготов-ка, підвищення кваліфікації кадрів завжди має на меті підготовку висококваліфікованих працівників.

Трудове право тісно пов'язане і з цивільним правом. Цей зв'язок склався історично, оскільки спочатку відносини по найму робочої сили регулювались виключно нормами цивільного права. Поступо-во трудовий договір виокремлюється з цивільно-правових договорів найму послуг у самостійний вид договору, який регулюється відо-кремленими нормами права, що створили нову галузь права – тру-дове. Трудове право дійсно увібрало в себе деякі важливі принципи цивільного права, що має своїм предметом регулювання майнові та особисті немайнові відносини. Трудове право займається безпосе-редньо і виключно діяльністю працівників при самій праці, органі-зацією процесу праці, питаннями регулювання трудових відносин, які вирішуються з метою здійснення саме процесу живої праці.

Зв'язок господарського права з трудовим проявляється у ринко-вих відносинах. Ринок товарів, капіталу та трудових ресурсів вимагає як головного учасника господаря-власника, який самостійно, без пого-дження своїх дій з будь-ким міг би приймати необхідні для господар-ської діяльності рішення. Сьогодні громадянин одночасно може бути і власником, і працівником. Як власник він залежно від вартості свого внеску одержуватиме дивіденди в розмірах, що визначатимуться ре-зультатом певного господарсько-фінансового заходу. Як працівник він відповідно до законодавства про працю одержуватиме за свою роботу заробітну плату.

Таким чином, трудове право пов'язане зі значною кількістю га-лузей права, що є свідченням того, що ця галузь права є самостійною і однією з основних в законодавстві і національній правовій системі України.

Єдність системи права у тому і полягає, що різні за своїм змістом її складові елементи (галузі) забезпечують повноту правового регу-лювання всього розмаїття суспільних відносин. Відтак, трудове право – самостійна галузь у системі права Укра-їни, яка має власне місце в структурі цієї системи, і це місце обумов-лене об’єктивним характером суспільних відносин, які складають предмет його правового регулювання.

13. Сфера дії трудового законодавства України

У трудовому праві немає законодавчого визначення терміна „сфера дії трудового законодавства”. Сферу дії законодавства можна окреслити, як просторове його поширення (коло суспільних відносин), а також як вплив законодавчих норм на відповідне коло суб’єктів. Ступінь поширення норм трудового законодавства на різні види трудових відносин є неоднаковим.

Отож, сфера дії трудового законодавства – це передусім коло суспільних відносин, а також відповідне коло суб’єктів, на які поширюється дія норм цього законодавства.

Сфера дії трудового законодавства визначається не лише самим трудовим законодавством, але й актами деяких інших галузей законодавства, які допускають можливість застосування цього законодавства до трудових відносин, що виникають на інших підставах.

За колом осіб трудове законодавство поширюється не лише на працівників, тобто осіб, які працюють у роботодавця за трудовим договором, але й на деякі інші категорії осіб. Наприклад, трудове законодавство поширюється і на державних службовців, посадових осіб місцевого самоврядування, працівників прокуратури, суддів з огляду на спеціальну вказівку в законі.

Трудове законодавство не поширюється на такі категорії осіб:

– військовослужбовців при виконанні ними обов’язків військової служби;

– членів ради директорів, правлінь та інших керівних органів, окрім осіб, які працюють на умовах трудового договору;

– осіб, які працюють на умовах цивільно-правових договорів;

– осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ та прирівняних до них за винятком неатестованих працівників цих органів, які працюють на умовах трудового договору.

Дія локальних нормативно-правових актів поширюється лише на працівників конкретного підприємства, установи, організації.

Дії колективних угод, то часткову відповідь на це питання знаходимо в Законі України „Про колективні договори і угоди”, в якому передбачено, що положення колективних договорів поширюються на всіх працівників підприємства незалежно від того, чи вони є членами профспілки, а положення колективних угод обов’язкові лише для тих суб’єктів, що перебувають у сфері дії сторін, які підписали угоду.

Під сферою дії трудового законодавства необхідно розуміти його поширення на відповідні групи відносин, а також його дію по колу осіб. Межі дії трудового законодавства визначаються законодавством, а також правозастосувальними органами.

 

 

6.Суспільні відносини з навчання, підвищення кваліфікації або перекваліфікації

певною мірою пов'язані з відносинами
працевлаштування та можуть виникати як в період існування
трудових відносин, так і з приводу їх припинення, коли особа
набуває статусу безробітного. Так під час існування трудових
відносин, що виникли на підставі укладення трудового договору,
працівник може тимчасово не виконувати свої трудові функції,
а навчатися безпосередньо на виробництві або ж підвищувати
власну кваліфікацію в інших спеціалізованих установах. Такого
виду відносини виникають на основі розпорядження або наказу
адміністрації і підлягають правовій регламентації. У тому випад­
ку, коли відносини з навчання і перекваліфікації виникають у
період тимчасового припинення трудових відносин і підставою
їх виникнення є відповідне розпорядження (за згодою грома­дянина) органу працевлаштування, вони належать до складу
відносин працевлаштування. В обох випадках відносини з під­готовки кадрів і підвищення кваліфікації незалежно від того, в
який період і на якій підставі вони виникають, є предметом
трудового права.

7. Відносини з вирішення трудових спорів (або процедурнівідносини).

Вони також належать до предмета трудового права.
Особливістю, яка відрізняє їх від подібних цивільно-правових
процесуальних відносин, є те, що для вирішення трудових
спорів закон передбачає спеціальний порядок досудового роз­гляду. Для цього створюються уповноважені органи, які роз­глядають трудові спори безпосередньо на підприємствах. Це —
комісії по розгляду трудових спорів (КТС), які і виступають
одним із суб'єктів таких відносин. Законом визначено спеціальний порядок створення КТС, встановлено процедуру розгляду спору, прийняття і виконання рішень.

 

8. Відносини соціального партнерства, або їх ще називають колективно-трудові відносини.

Ці відносини пов'язані із встановленням умов праці з урахуванням специфіки конкретного підприємства шляхом укладення колективних договорів та угод, що містять правові норми, які визначають умови робочого часу, часу відпочинку, оплати праці тощо. їх суб'єктами є колективні органи (об'єднання працівників, профспілки) та роботодавці

чи уповноважені ними органи. В умовах переходу до ринкової економіки розширюється коло відносин соціального партнерства, які тим самим збагачують предмет трудового права, роблять його більш соціально спрямованим, гуманним.

 

9. Відносини нагляду і контролю за дотриманням трудового законодавства. Основною функцією трудового права є захист трудових прав громадян, які працюють за наймом. З цією метою трудове законодавство встановлює цілу систему правових гарантій. Для контролю за дотриманням норм трудового права створюються спеціальні державні і недержавні органи. Це —

спеціалізовані державні інспекції при Міністерстві праці та соціальної політики України і громадські органи профспілок та трудових колективів. Саме вони і виступають суб'єктами відносин щодо нагляду і контролю за дотриманням трудового законодавства.






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.