Главная страница Случайная страница
Разделы сайта
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
Поняття, види резервів, їх класифікація та порядок пошуку
|
|
Одним із важливих завдань економічного аналізує є пошук і визначення величини господарських резервів. При цьому під резервами розуміють невикористані можливості покращення результатів діяльності, наприклад, зростання обсягу виробництва продукції, поліпшення її якості, скорочення виробничих витрат, підвищення рентабельності, покращення фінансових результатів і фінансового стану.
Резерви характеризують розрив між досягнутим рівнем використання виробничих ресурсів та можливостями більш повного їх використання за рахунок зменшення втрат, непродуктивних витрат. В практиці господарювання використовується і друге значення поняття «резерви», коли резервами вважаються матеріально-речові запаси ресурсів, які в даний період не використовуються, а зберігаються на випадок виникнення потреби в них (страхові, резервні запаси). Аналіз таких резервів проводиться з точки зору їх відповідності нормативам, реальній потребі.
Реалізація виявлених в результаті аналітичної роботи резервів можлива лише шляхом впровадження організаційних та науково-технічних заходів. Для точнішого виявлення резервів необхідно їх згрупувати за певними ознаками. Класифікація резервів має велике значення для їх пошуку та реалізації. Пропонується така класифікація резервів підвищення ефективності виробництва, табл.3.3
Таблиця 3.3
Резерви підвищення ефективності виробництва
| Класифікаційна ознака | Види і характеристика резервів |
| За видами ресурсів | Використання матеріальних ресурсів (зростання виходу готової продукції з 1 т. сировини, зменшення витрат матеріальних ресурсів на виробництво одиниці продукції, зростання матеріаловіддачі. Використання трудових ресурсів (зростання продуктивності праці працівника). Використання основних засобів (зростання фондовіддачі, використання виробничої потужності). Використання фінансових ресурсів (зростання оборотності активів, оборотних активів, власного капіталу тощо). Використання земельних ресурсів – зростання урожайності сільськогосподарських культур, зростання виробництва продукції зі 100 га угідь) |
| За строками використання | Поточні, які можна реалізувати найближчим часом (протягом місяця, кварталу, року) Перспективні – реалізація може бути здійснена через значний проміжок часу і потребує великих інвестицій (реконструкція виробництва тощо). |
| За способами виявлення | Явні – негативні відхилення і втрати, що відображені у звітності; Приховані – можуть бути виявлені в процесі порівняння, тобто в процесі аналітичної роботи. |
| За характером впливу на результати виробництва | Екстенс ивн і – пов’язані зі збільшенням споживання виробничих ресурсів (матеріальних ресурсів, трудових ресурсів, основних засобів, фінансових ресурсів, посівних площ). Інтенсивні – пов’язані з кращим використанням виробничих ресурсів за рахунок використання удосконаленої техніки, технологій, організації виробництва. |
| За місцем утворення | Внутрішньогосподарські – реалізуються безпосередньо на підприємстві. Галузеві – реалізуються в масштабах галузі, виду економічної діяльності (використання лушпиння, отриманого від переробки насіння соняшнику, для зменшення споживання природного газу в оліє жировому під комплексі). Регіональні – реалізуються в межах регіону і пов’язані з його особливостями (розвиток транспортної інфраструктури, рекреаційних можливостей, тощо). Народногосподарські – реалізуються на рівні національної економіки (туризм, міжнародні транспортні комунікації тощо) |
Величина резервів визначається як різниця між можливим і фактичним рівнем показника, який змінюється під дією окремих факторів.
Систематизація і узагальнення аналітичної роботи, спрямованої на виявлення та реалізацію господарських резервів, здійснюється за напрямами і джерелами. При цьому враховують, що кожен вид резервів має властиві лише йому джерела.
Наприклад, збільшення обсягів виробництво цукру, соняшникової олії розраховують за трьома напрямами: кількість сировини до переробки, вміст корисних речовин у сировині (вміст цукру в цукрових буряках в межах до 18, 00-20, 00%, вміст олії в соняшнику в межах до 46, 00-48, 00%), ефективність використання сировини.
Для аналізу важливо і необхідно користуватись певними методичними засадами виявлення резервів. Можна рекомендувати декілька способів.
Значного поширення набув спосіб порівняння фактичних даних різних організаційних структур між собою, або з нормами і нормативами.
Можна користуватися статистичними групуваннями, що дають змогу виділити найкращі, посередні та найгірші одиниці дослідження. Різниця їх результатів покаже величину можливого резерву. Пошук резервів на основі середніх результатів не є прогресивним, так як середня величина розраховується на основі як кращих, так і гірших результатів. Тому в аналітичних дослідженнях для виявлення резервів використовують середньопрогресивну величину. Її досягнення є потенційною можливістю підвищення ефективності для тих, хто має гірші результати, отже їх резервом.
Величину резервів в економічному аналізі можна визначити такими методами: прямого розрахунку, детермінованого та стохастичного аналізу.
Для обчислення резервів екстенсивного характеру коли відома величина додаткового залучення ресурсів, застосовують метод прямого розрахунку. Наприклад, якщо можливо на олієжиркомбінаті додатково переробити 12000 т. насіння соняшнику і з кожної тонни насіння отримувати 425 кг. олії, то додатково можна отримати 5100 т. олії (12000*0, 425). Якщо норма витрат насіння соняшнику на виробництві 1 т. олії складає 2, 353 т. (1000: 0, 425), то можна додатково отримати з переробки 12000 насіння соняшнику 5100 т. олії (12000: 2, 353).
Цей метод використовують і для визначення резервів інтенсивного характеру, тобто за рахунок зменшення питомих витрат ресурсів, які досягаються шляхом впровадження досягнень науки і техніки. Розрахунок резервів проводять таким чином: розмір зменшення питомих витрат ресурсів (наприклад, сировини) слід помножити на планову кількість виробництва продукції і помножити на фактичний рівень ресурсовіддачі. Наприклад, обсяг виробництва соняшникової олії становить 85400 т. за нормою витрат 2353 кг. насіння соняшнику на 1 т. олії. Впровадження досягнення науки і технології дають можливість зменшити питомі витрати до 2288 кг., тобто економія складає 65 кг. насіння на 1 т. олії. В результаті економії сировини виробництво продукції збільшилося порівняно з планом на 2426 т. (85400*0, 065)*0, 437, де 0, 437 т. ресурсовіддача (1000: 2, 288).
Методи детермінованого і стохастичного факторного аналізу дають можливість визначити резерви зміни результативного показника шляхом порівняння фактичних і прогнозованих значень відповідних факторних показників і будуть розглянуті згодом. Слід зауважити, що між розглянутими категоріями економічного аналізу існує тісний взаємозв’язок-одні і тіж явища та процеси можуть розглядатися і як показники, і як фактори і резерви.
|
|