Облік процесу виробництва. Під процесом виробництва розуміють сукупність господарських операцій, пов'язаних з виготовленням продукції (виконанням робіт

Під процесом виробництва розуміють сукупність господарських операцій, пов'язаних з виготовленням продукції (виконанням робіт, послуг). Він здійснюється під дією засобів праці і самої праці на предмети праці. Це зумовлює відповідні затрати підприємства на виробництво продукції: вартість матеріалів, витрачених на виготовлення продукції; заробітної плати, нарахованої робітникам; амортизацію засобів праці (основних засобів), зайнятих у виробництві, та ін. Окрім цього, підприємство здійснює витрати, пов'язані з обслуговуванням виробництва й управлінням. Всі ці витрати в сукупності складають виробничу собівартість виготовленої продукції (виконаних робіт, послуг).

Отже, бухгалтерський облік процесу виробництва повинен відобразити всі затрати на виготовлення продукції, з одного боку, і випуск готової продукції — з іншого.

Для правильного визначення собівартості продукції в плануванні й обліку виробничі затрати прийнято групувати за певними ознаками. Так, за призначенням затрати поділяють на основні і накладні.

За способом включення до собівартості продукції виробничі затрати поділяють на прямі і непрямі. Прямі затрати безпосередньо пов'язані з виробництвом певного виду продукції (робіт, послуг), а тому до її собівартості вони включаються прямо на підставі відповідних документів (матеріали, комплектуючі вироби, заробітна плата робітників та ін.). Непрямі витрати, як правило, пов'язані з виробництвом кількох видів продукції, а тому прямо до собівартості тієї або іншої продукції вони не можуть бути віднесені. Вони включаються до собівартості окремих видів продукції за певною умовною ознакою, що дає змогу визначити, яка частка непрямих витрат має бути віднесена на собівартість тієї або іншої продукції (наприклад, пропорційно основній заробітній платі робітників, матеріальним затратам тощо).

Затрати на виробництво обліковують в системі рахунків, призначених для відображення процесу виробництва. Основним з них є рахунок " Виробництво", на якому відображають всі затрати по виготовленню продукції, з одного боку, і випуск із виробництва готової продукції — з іншого. Інформацію про затрати на виробництво окремих видів продукції одержують з аналітичних рахунків, що відкриваються до рахунка " Виробництво".

Протягом місяця на дебеті рахунка " Виробництво" та його аналітичних рахунків відображають тільки ті затрати, які прямо включаються до собівартості продукції (матеріали, напівфабрикати, заробітна плата робітників, що зайняті її виробництвом, тощо).

Витрати по обслуговуванню виробництва і управлінню обліковуються на окремому рахунку " Загальновиробничі витрати". Наприкінці місяця витрати, відображені по дебету рахунка " Загальновиробничі витрати", повністю (без залишку) списуються з кредиту цього рахунка на дебет рахунка " Виробництво" і розподіляютьсяміж видами продукції пропорційно базису, передбаченому галузевою інструкцією (пропорційно основній заробітній платі, матеріальним затратам тощо).

При цьому складають бухгалтерську проводку:

Д-т рах. " Виробництво"

К-т рах. " Загальновиробничі витрати"

Згідно з прийнятим Планом рахунків загальногосподарські витрати, пов'язані зуправлінням та обслуговуванням підприємства в цілому (утримання адміністративно-управлінського персоналу, витрати на службові відрядження, утримання приміщень загальногосподарського призначення, охорона, аудиторська і юридичні та інші послуги), відображені на дебеті рахунка " Адміністративні витрати", до собівартості виготовле-ної продукції не включають, а списують з кредиту зазначеного рахунка на дебет рахунка " Фінансові результати". Отже, на списання адміністративних витрат робиться запис:

Д-т рах. " Фінансові результати"

К-т рах. " Адміністративні витрати".

Таким чином, на дебеті рахунка " Виробництво" та його аналітичних рахунків одержують відображення як прямі, так і непрямі витрати, що складають фактичну виробничу собівартість випущеної із виробництва готової продукції (без адміністративних витрат).

Для визначення фактичної собівартості випущеної із виробництва готової продукції до затрат у незавершене виробництво на початок місяця (дебетове сальдо рахунка " Виробництво") додають затрати за місяць (оборот по дебету рахунка " Виробництво") і віднімають затрати у незавершене виробництво на кінець місяця (дебетове сальдо рахунка, " Виробництво" на кінець місяця). Оприбуткування випущеної із виробництва готової продукції за фактичною собівартістю в бухгалтерському обліку відображається записом:

Д-т рах. " Готова продукція"

К-т рах. " Виробництво".

Оскільки фактичну собівартість продукції визначають тільки наприкінці місяця (після відображення всіх прямих затрат і розподілу непрямих витрат), то протягом місяця одержану з виробництва готову продукцію оприбутковують, як правило, за плановою собівартістю. Це дає змогу відображати рух готової продукції в міру здійснення господарських операцій. Після складання звітної калькуляції планову собівартість продукції коригують до фактичної собівартості: на суму економії роблять від'ємний запис (способом " сторно"), на суму перевитрат - доповнюючий запис.

При нарахуванні заробітної плати у підприємства виникають зобов'язання перед працівниками по оплаті праці. Припиняються ці зобов'язання дещо пізніше, при виплаті їм заробітної плати. Отже, суму нарахованої заробітної плати треба записати на кредит рахунка " Розрахунки з оплати праці" (оскільки цей рахунок пасивний і збільшення зобов'язань перед працівниками відображають по кредиту). Одночасно суму нарахованої зарплати треба віднести на затрати тих ділянок виробництва, де були зайняті працівники (оскільки у виробничі процеси було вкладено живу працю, вартість якої виражається у формі зарплати). Виходячи з цього, бухгалтерська проводка по даній операції буде такою:

Д-т рах. " Виробництво"

Д-т рах. " Загальновиробничі витрати"

Д-т рах. " Адміністративні витрати"

К-т рах. " Розрахунки по оплаті праці"

Відображаючи операцію в обліку нарахування зносу основних засобів, треба нагадати, що основні засоби в процесі експлуатації зношуються поступово, передаючи частками свою вартість на собівартість заново створеного продукту. Отже, в результаті збільшення зносу основних засобів збільшуються і затрати виробництва. Тому в бухгалтерському обліку на суму нарахованого зносу основних засобів роблять такий запис:

Д-т рах. " Загальновиробничі витрати"

Д-т рах. " Адміністративні витрати"

К-т рах. " Знос основних засобів"

Наприкінці звітного періоду сума адміністративних витрат списується на фінансові результати діяльності підприємства.

Ця операція оформляється записом:

Д-т рах. " Фінансові результати"

К-т рах. " Адміністративні витрати"

Списання загальновиробничих витрат на затрати виробництва оформляється записом:

Д-т рах. " Виробництво"

К-т рах. " Загальновиробничі витрати".

Для включення загальновиробничих витрат до собівартості окремих видів продукції, що виробляється підприємством, треба їх розподілити між видами продукції пропорційно певному базису.

Господарські операції з оприбуткування готової продукцію, випущеної із виробництва, за фактичною собівартістю виготовлення в бухгалтерському обліку оформляється записом:

Д-т рах. " Готова продукція"

К-т рах. " Виробництво".

Для визначення фактичної собівартості випущеної із виробництва готової продукції на підставі даних аналітичних рахунків, відкритих до рахунка " Виробництво", складають звітну калькуляцію. Із складеної калькуляції видно, що фактична собівартість продукції визначається шляхом додавання до затрат у незавершене виробництво на початок місяця затрат на виробництво за звітний місяць і віднімання з одержаної суми затрат у незавершене виробництво на кінець місяця.