Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Поняття, види та етапи соціально-економічного дослідження






Соціально-економічне дослідження - це система логічно послідовних методологічних, методичних і організаційно-технічних процедур, спрямованих на вивчення, аналіз і систематизацію наукових фактів, виявлення зв'язків і залежностей між соціально-економічними явищами та процесами з метою прийняття на основі зібраної інформації рішень, розробки заходів щодо управління досліджуваним об'єктом, його розвитком.

Характерною особливістю досліджень є те, що вивчення соціально-економічних процесів здійснюється через аналіз людської діяльності (або її результатів), через виявлення інтересів та потреб людей. Тому за своєю гносеологічною структурою емпіричне дослідження є особливим типом суб'єктно-об'єктних відносин, в яких джерелом первинної інформації завжди виступають документи про діяльність та результати роботи об'єкта і факти свідомої поведінки людей.

Специфіка дослідження полягає в тому, що це не просте збирання, відбір будь-яких фактів (такий відбір може бути і суб'єктивним, тенденційним), а наукова процедура, у межах якої:

- використовуються спеціальні наукові методи збирання інформації (опитування, аналіз документів, спостереження, експеримент тощо);

- застосовуються спеціальні наукові технології (організація вибірки, визначення системи показників, техніка обробки й аналізу інформації).

Соціально-економічні дослідження проводять з метою вирішення, як правило, наступних завдань:

- опис деякої соціально-економічної реальності (наприклад, вивчення бюджету часу, опитування громадської думки, напрям діяльності, організація);

- пояснення суперечностей або особливостей функціонування соціальних спільнот чи процесів (соціальних конфліктів, безробіття, плинності кадрів, напруженості відносин у трудовому колективі тощо);

- прогнозування тенденцій розвитку (зміни у ставленні до праці, у формуванні соціально-трудових відносин, динаміка економічного зростання);

- практичне перетворення соціально-економічної реальності (запровадження соціальних технологій, проектів, планів тощо).

Залежно від глибини аналізу предмета вивчення, масштабності та складності завдань розрізняють такі основні види дослідження: розвідувальне, описове й аналітичне.

Розвідувальне дослідження (інколи його ще називають пілотажним або зондажним) - це дослідження-проба методичного характеру, яке проводиться з метою отримання додаткової інформації про предмет та об'єкт дослідження, уточнення і коригування гіпотез, завдань та інструментарію. Крім того, за його допомогою визначається обсяг сукупності обстеження і з'ясовуються можливі труднощі, яких слід очікувати в ході дослідження. Різновидом пілотажного дослідження є експрес-опитування, яке використовується для з'ясування ставлення людей до актуальних подій і фактів суспільно-політичного життя, для визначення ефективності вжитих заходів, оцінки їх громадською думкою, складання прогнозів щодо розвитку вільних економічних зон.

Можливе використання зондажного дослідження і для уточнення предмета в формі експертного опитування осіб, компетентних з питань соціально-економічної проблеми, що вивчається. Розвідувальне дослідження завершується чітким формулюванням проблеми, визначенням мети, завдань і формуванням основних гіпотез.

У пілотажному дослідженні використовується найбільш доступний метод збирання інформації - анкетне опитування чи екс- прес-інтерв'ю, що дозволяє провести його за короткий термін. Воно, як правило, охоплює невеликі обстежувані сукупності і ґрунтується на звичайній програмі та стислому інструментарії. В цілому цей вид дослідження виконує допоміжні завдання і служить оперативній меті.

Описове дослідження (або інформаційне) є більш складним видом конкретно-економічного вивчення явища чи предмета. Метою цього дослідження є отримання емпіричної інформації, здатної дати відносно цілісне уявлення про досліджуване явище, його структурні компоненти, за допомогою яких можна було б перевірити висунуту гіпотезу, а в разі її підтвердження зробити повний кількісний і якісний опис об'єкта. Інформацію збирають за описовим планом на підставі вибіркового чи монографічного обстеження, анкетування, групування, кореляційного аналізу тощо.

Описове дослідження проводиться тоді, коли об'єкт аналізу - велика кількість об'єктів з найрізноманітнішими характеристиками, як-от: колектив великого підприємства, населення міста, велика кількість малих підприємств тощо. У досліджуваному об'єкті визначають відносно однорідні групи, порівнюють їх кількісно-якісні характеристики, з'ясовують наявність чи відсутність зв'язку між ними тощо.

Описове дослідження, здебільшого, проводиться за повною програмою і йому передує апробація інструментарію.

Найбільш складним видом соціально-економічного аналізу є аналітичне дослідження. Воно пов'язане з розкриттям причин, які викликали появу того чи іншого явища й зумовили його характер, динаміку змін, гостроту суперечностей тощо. Для збирання інформації в процесі дослідження використовуються комплексні методики, які взаємодоповнюють одна одну. Тому важлива роль у такому дослідженні належить процедурі інтерпретації інформаційного масиву. Природно, що за цих умов значно зростають вимоги до професійного рівня спеціаліста, зокрема, його вміння взаємопов'язувати інформацію, що надходить з різних джерел і різниться за формами.

Аналітичному дослідженню передують розвідувальні та описові дослідження, на підставі яких формуються попередні уявлення щодо окремих сторін об'єкта і предмета, обираються оптимальні форми й методи для подальшого їх вивчення. Самостійним різновидом аналітичного дослідження є експеримент.

Зрозуміло, що проведення аналітичного дослідження потребує ґрунтовних теоретичних знань, навичок аналізу складних соціально-економічних проблем. У таких дослідженнях важливо бачити об'єкт системно, у всіх його внутрішніх і зовнішніх взаємозв'язках та взаємозалежностях. Можливо, саме тому початківці порівняно рідко вдаються до цього виду дослідження.

Залежно від того, розглядається об'єкт у статиці чи динаміці, соціально-економічне дослідження може бути разовим або повторним.

Разове дослідження дає інформацію про стан і кількісні характеристики об'єкта аналізу в момент його вивчення. Ця інформація певною мірою може бути названа статичною, оскільки відображає немов би моментальний «зріз» об'єкта, але вона не дає змоги виявити тенденції його зміни в часі. Разові дослідження проводяться найчастіше як допоміжні у більш складних дослідженнях.

Залежно від поставленої мети збирання інформації може відбуватися в два, три і більше етапів. Тривалість часового інтервалу між початковою і повторною стадіями дослідження є різною, оскільки соціально-економічні процеси мають неоднакову динаміку і циклічність. Часто саме властивості економічного об'єкта визначають інтервали повторних досліджень.

За масштабністю проведення розрізняють міжнародне, за-гальнонаціональне (у масштабах всієї країни), регіональне, галузеве і локальне (у місті, районі, колективі) дослідження.

Етапи проведення конкретних соціально-економічних досліджень:

Проведення дослідження передбачає низку логічно послідовних, взаємопов'язаних етапів:

1. Підготовчий етап включає:

- вивчення проблеми;

- розробка та затвердження програми дослідження;

- складання робочого плану, який має оперативний характер. У плані намічаються основні етапи дослідження, методи збору інформації, види звітності, розраховуються очікувані результати, терміни виконання цих робіт;

- підготовку інструментарію;

- розробка макетів, таблиць, бланків, анкет, інструкцій.

2. Етап польового дослідження - збирання первинної інформації про досліджуваний об'єкт; під останньою розуміють неузагальнені відомості (наприклад, відповіді на питання анкети, інтерв'ю, дані документів і спостереження тощо), які потребують подальшої обробки й аналітичного аналізу.

3. Підготовка зібраної інформації до обробки та її обробка.

4. Аналіз та узагальнення отриманої соціально-економічної інформації.

5. Підведення підсумків дослідження, формулювання висновків і наукового обґрунтування рекомендацій, розробка прогнозів і проектів змін.

Етапи проведення дослідження, здебільшого, відображаються в програмі і робочому плані. У межах кожного з названих етапів можуть бути виділені свої послідовні фази і проміжні етапи. Так, на етапі визначення методів дослідження спочатку розробляється відповідний інструментарій (анкети, форми таблиць, тести тощо), після чого з метою апробації методики проводиться невелике пілотажне дослідження, яке дає можливість своєчасно відкоригувати й удосконалити як саму методику, так і робочу документацію.

Зазначимо, що, незважаючи на присутність в соціально-економічному дослідженні вищеназваних етапів, єдиної форми наукового аналізу не існує. У науковій літературі зустрічаються й інші підходи.

 






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.