Тема 3. Процес здійснення професійного втручання

Рис.2 – Етапи здійснення професійного втручання.

Процес оцінювання створює основу для усіх наступних етапів, оскільки заняттєва терапія пов’язана з продуктивністю в повсякденному житті і тим, як саме впливає на участь у заняттях. Процес оцінювання спрямований на з’ясування того, що хоче клієнт робити, і на виявлення тих факторів, які виступають в якості бар’єрів. На основі цієї зібраної інформації заняттєвий терапевт визначає, які навички і моделі виконання, контексти і середовище, вимоги до діяльності, фактори клієнта впливають на продуктивність, використовуючи конкретні оцінки і інтерпретацію результатів, що призводить до чіткого розмежування завдань та ймовірних причин. Встановлена взаємодія з клієнтом під час процесу оцінювання триває протягом усього процесу здійснення заняттєвої терапії. Процес оцінювання поділений на два кроки: 1) профіль занятості та 2) аналіз заняттєвого виконання [5; 6]. Хоча кожен із цих кроків має окремо визначені послідовні дії, інформацію необхідну заняттєвому терапевту можна зібрати під час одного із них.

1) Профіль занятості клієнта визначає, яка інформація описує історію і досвід занятості клієнта, моделі повсякденного життя, його інтереси, цінності та потреби. Цей профіль призначений для отримання розуміння клієнтом його перспектив та загального фону залучення у занятість. Використовуючи клієнт-центрований підхід, інформацію збирають для того, щоб зрозуміти, що в даний час є значущим та важливим для клієнта (те, що вона/він хоче і повинен робити), визначити минулий досвід та інтереси, які можуть допомогти в розумінні поточних проблем та питань. У процесі збору цієї інформації, пріоритетними є бажання досягнути цільових результатів клієнта, які приведуть його до участі в занятості та підтримають участь у повсякденному житті. Тільки клієнти можуть визначити занятість, що здатна надати сенс життю, вибрати цілі та пріоритети, які є важливими для них. Цінність та повага до клієнта допомагають сприяти його участі у діяльності і більш ефективно проводити втручання. Інформація про профіль занятості збирається на початку знайомства з клієнтом, але додаткова інформація уточняється протягом усього процесу втручання та відображається у змінах, які згодом формують цільовий результат клієнта.

Теорія і система відліку, вибрані заняттєвим терапевтом для скерування своїх міркувань, будуть впливати на інформацію, зібрану під час реалізації заняттєвого профілю. Наукові знання і фактичні дані про діагностичні умови та заняттєву продуктивність використовуються для скерування процесу збору інформації.

Процес завершення профілю занятості буде змінюватися в залежності від навичок клієнта. Інформація зібрана в профілі може бути отримана як формально так і неформально, може бути завершена протягом однієї бесіди або за більш тривалий період часу роботи з клієнтом. Отримання інформації через формальні інтерв’ю та окремі розмови є початковим способом створення терапевтичних стосунків з клієнтами. В ідеалі, інформація отримана через профіль занятості, призведе до реалізації більш індивідуального підходу в оцінюванні, плануванні та здійсненні заняттєвим терапевтом професійного втручання.

Зокрема, збирають інформацію, що є відповіддю на подані нижче запитання:

- Хто є клієнтом (окремий індивід, вихователь, група, населення)?

- Чому клієнт шукає послугу?

- Які сфери занять є успішними, а які спричиняють ризик чи проблеми?

- У якому контексті та середовищі існують перешкоди для досягнення бажаних результатів?

- Яка у клієнта «історія занятості» (життєвий досвід, цінності, інтереси)?

- Які у клієнта «пріоритети та цільові результати» (виконання занятості, задоволення клієнта, роль компетентності, адаптація, здоров’я та самопочуття, профілактика, якість життя) [4].

Після збору даних заняттєвий терапевт аналізує інформацію та формулює робочу гіпотезу про можливі причини виявлених проблем і занепокоєнь та визначає сильні і слабкі сторони клієнта. Цей крок завершується та переходить до наступного – аналізу заняттєвої продуктивності.

2) Заняттєве виконання визначається як здатність виконувати повсякденну діяльність включно з діяльністю в сфері заняттєвої терапії (щоденна діяльність, інструментальна повсякденна діяльність, освіта, робота, ігри, відпочинок та сон, дозвілля та участь у суспільному житті) [7]. Покращення або розвиток навичок і моделей виконання занятості призводить до участі в одній чи більше затятостях.Коли аналізуються заняттєве виконання, навички та моделі виконання, які використовуються у визначеному виконанні, оцінюють також і інші аспекти (напр., фактори клієнта, вимоги до діяльності, контекст). Процес аналізу визначає посередників, а також бар’єри в різних аспектах участі в заняттях. Цей крок потрібно розуміти як складну та динамічну взаємодію між навичками виконання, моделями виконання, середовищем та контекстами, вимогами до професійної діяльності та факторами клієнта.

Використовуючи наявні дані і всі аспекти міркувань (наукові, оповідання, прагматичні, етичні) заняттєвий терапевт вибирає одну або декілька систем відліку для керівництва подальшим збором інформації про оцінювання даних. Подальшими діями є такі:

- синтезувати інформацію з профілю занятості, зосередивши увагу на конкретних проявах занятості та їх контексти, які повинні бути забезпечені;

- дотримати клієнтом продуктивності в бажаних занятостях і заходах, зазначити ефективність застосування навичок і моделей виконання (можна вибирати та використовувати конкретні оцінки для вимірювання навичок і моделей виконання, по мірі їх необхідності);

- вибрати спосіб оцінювання, в разі необхідності, для виявлення та вимірювання більш конкретних контекстів, вимог до професійної діяльності та факторів клієнта, які можуть впливати на характеристики навичок та моделей виконання;

- визначити інтерпретацію оцінювання даних, що підтримує та/або заважає виконанню;

- розробити та уточнити гіпотезу про заняттєве виконання клієнта, його слабкі та сильні сторони;

- сформулювати цілі, а також бажаний цільовий результат у співпраці з клієнтом;

- окреслити потенційних підхід втручання або підходи на основі передового досвіду та доводів [5; 6].

Зібрана в ході реалізації профілю занятості інформація про потреби, проблеми, пріоритети клієнта, рішення в ході аналізу заняттєвого виконання направляють заняттєвого терапевта на конкретну занятість або діяльність, яка потребує подальшого аналізу та впливає на вибір критеріїв оцінювання, які використовуються і надалі.

Процес оцінювання переходить до наступного процесу професійного втручання, який включає в себе три етапи: план професійного втручання, реалізація втручання та оцінювання професійного втручання [6]. Процес професійного втручання, визначений на основі інформації про процес оцінювання, зорієнтований на пріоритети клієнта та дозволяє розробити план подальших дій і їх виконання. Проводяться відповідні заходи для вирішення питань навичок та визначення моделей виконання, середовища та контекстів, вимог до діяльності і факторів клієнта, що перешкоджають занятості (рис. 3). Отримання нової інформації дозволяє змінювати план і дії протягом усього процесу. Співпраця з клієнтом є життєво важливим фактором у цьому процесі, що, своєю чергою, забезпечує його ефективність та успіх. Усі заходи в кінцевому рахунку спрямовані на досягнення всеосяжного результату участі в занятості та підтриманні продуктивності клієнта.