Елементи діагностування

На стадії розробки автомобіля встановлені такі елементи діагностування:

- вид, періодичність і об'єм діагностування залежно від умов і специфіки експлуатації;

- правила і послідовність діагностування;

- номенклатура діагностичних параметрів і якісних ознак, які характеризують технічний стан автомобіля і забезпечують пошук можливих дефектів;

- номінальні, допустимі, граничні значення структурних діагностичних параметрів і залежності значень параметрів від нароботки автомобіля;

- вимоги до точності вимірювання параметрів;

-номенклатура засобів діагностування і режими роботи автомобіля і його складових частин;

- вимоги до контролепридатності автомобіля;

- вимоги до техніки безпеки роботи.

Автотранспортне підприємство організовує і проводить діагностування автомобіля перед введенням в експлуатацію, в процесі експлуатації відповідно до рекомендацій автомобільних заводів-виробників і керівних документів, що діють.Результати кожного діагностування автомобіля заносять до діагностичної карти.

Діагностична карта автомобіля містить всі дані про автомобіль і включає 43 позиції контролю різних його систем і вузлів. Містить інтегровану систему рекомендацій по ремонту і профілактиці систем і вузлів автомобіля і може служити як привід для обговорення заходів по ремонту і технічному обслуговуванню автомобіля, а також використовуватися як самостійний документ, бути приводом для обговорення ціни автомобіля між покупцем і продавцем автомобіля, для визначенні його технічного стану. В кінці документ також має найважливішу приписку, що захищає автосервіс від можливих проблем, пов'язаних з ремонтом автомобіля за наслідками його діагностики.

За результатами діагностування ухвалюють рішення щодо можливості подальшої експлуатації автомобіля з призначеним ресурсом після проведення ТО або про потреби ремонту. Об'єм робіт, які підлягають виконанню при ТО і ремонті, визначають на основі діагностування.

Основним документом для організації технічного діагностування при експлуатації і ремонті автомобіля є «Інструкція з експлуатації» або «Інструкція по технічному обслуговуванню автомобілів і машин».

У ОАО АТП розрізняють такі види діагностування рухомого складу: загальне діагностування Д-1 з періодичністю ТО-1 (як частина його об'єму), призначене головним чином для механізмів, які гарантують безпеку руху; поглиблене діагностування Д-2, яке роблять за один-два дня до ТО-2 для виявлення потреби в ремонті агрегатів автомобіля і причин зниження потужності двигуна і економічних показників. Крім того, Д-1 застосовують для завершальної діагностики механізмів автомобіля після ТО-2 і ПР, Д-2 - для уточнення потреби у великому ПР і перевірках якості його виконання.

Комплексне вирішення технологічних процесів ТО-1, ТО-2 і ПР з діагностикою Д-1 1 Д-2 показано на мал. 1.1, а 6. Тут всі технологічні потоки умовно вирішуються тільки через зону очікування (можливі і прямі переміщення між ділянками ТО. ГІР і діагностики).

Технічний стан об'єкту діагнозу визначають за допомогою контрольно- діагностичних засобів. Технічний діагноз - результат діагностування. Система діагнозу - взаємодія між собою об'єкту діагнозу і контрольно-діагностичних засобів.

Система діагнозу це взаємодія, яка являє собою процес подачі на об'єкт діагнозу багаторазових дій (початкових сигналів) і багаторазову зміну і аналіз відповідей (початкових сигналів) об'єкту на ці дії. Дії на об'єкт можуть поступати від контрольно-діагностичних засобів або зовнішніх (щодо системи діагнозу) сигналів, які визначаються робочим алгоритмом функціонування об'єкту.

Рис. 1.1 Схема загального технологічного процесу автотранспортних підприємств при роздільному (а) і сумісному (б)розміщенні Д-1

Контрольні запитання

1. Що називають технічним діагностуванням і коли його виконують?

2. Завдання технічної діагностики автомобілів.

3. Види технічного діагностування автомобілів.

4. Прогнозування технічного стану автомобілів.

5. Значення генетичних досліджень в технічній діагностиці автомобілів.