Основний міф

Знаючи, як живуть і функціюють міфи у інших народів, можна бути певними, що кожен слов'янський мікроетнос — древляни, поляни, сівера тощо — мав свої міфи; і кожен такий міф існував у багатьох варіан­тах, а у кожному варіанті бракувало

того чи іншого епізоду; отже, реаль­но існувала лише схема міфу, яка з часом втілювалася у різні варіанти; нарешті, що схема древлянських міфів лише почасти збігалася із схе­мою полянських, схема полянських — із схемою в'ятицьких і так далі. Адже літературної норми в суспільствах не було, і сюжети роз­тікалися безліччю струмочків, збері­гаючи лише головний напрямок течії. Після прийняття християнства старі боги були частково витіснені, частково асимільовані і здеформо­вані новою вірою. Старих слов'ян­ських міфів історія не зберегла, тому доводиться їх реконструювати.

Міфи були історією Космосу, історією упорядкування Всесвіту, розповіддю про те, як влаштований світ навколишній і світ людський. Во­ни були водночас системою норм життя, що відобразилось у численних повір'ях і забобонах. Були вони також і елементами культу, їх відтворювали у видовищах-виставах, обрядах і ри­туалах. Тому рештки старовинних вірувань вчені знаходять у таких же роздрібнених пам'ятках фольклорно-етнографічного характеру, як архео­логи моделі давнього посуду — у по­трощеному череп'ї. Тільки відновити схему міфу набагато складніше, ніж реставрувати посуд.

Вяч. Вс. Іванов та В.М. Топоров з великою мірою вірогідності рекон­струювали схему основного міфу слов'янської системи, який своїм корінням іде в глибоку індоєвро­пейську давнину. В основі міфу — боротьба небесного персонажа-громовержця з його супротивником із «нижнього світу». Боротьба між си­лами світла і вогню, уособленими ос­новним персонажем міфу, та його супротивником проходить на певній міфологізованій території, освоєній слов'янами, і в певному часі, при­в'язаному до календарних свят.

За основною схемою міфу зла сила, уособлена в Змієві, спустошує край і вимагає в данину людські жертви. Ге­рой, в народних легендах — Коваль або два Ковалі, веде тривалу бороть­бу із Змієм, зазнає поразок; подекуди говориться навіть, що він втрачає час­тини тіла, але зрештою він перемагає Змія, впрягає його у плуга і змушує орати борозну. Змій проорює межу або борозну до самого моря. В числі епізодів — заморожування водойми, в якій ховається Змій.

У східнослов'янських варіантах боротьба розгортається біля Києва, Змій проорює Змієві вали або рів до Чорного моря. З діями Змія асо­ціюються пороги на Дніпрі. Пов'яза­на з легендою і оповідь літописця про заснування міста Києва: старший із трьох братів-засновників, Кий, на­званий ім'ям, похідним від слова «ку­вати». «Кий» означає «палиця», «мо­лот», «жезл», тобто атрибут громо­вержця. В польському варіанті дія відбувається в Карпатах, на Кра­ківській горі. Герой Карк — Крак пе­ремагає Змія (смока) на горі Вавель. Народна пам'ять зберігала уявлення про Карпати як про чародійське місце. Це зображено в «Страшній помсті» Гоголя, у надзвичайний, ча­родійний момент перед очима наро­ду раптом з'являється саме ця міфо-логізована карта-територія, на якій тільки старі люди пізнають Карпати: «За Києвом показалось нечуване чу­до. Всі пани і гетьмани зібрались дивуватися цьому чуду: раптом стало видимо в усі кінці світу. Вдалині за­синів Лиман, за Лиманом розлива­лось Чорне море. Бувалі люди впізна­ли і Крим, що горою піднімався з моря, і болотний Сиваш. По ліву руку видно було землю Галицьку.

— А то що таке? — допитувався народ, який зібрався, у старих лю­дей, вказуючи на гори, що далеко мерехтіли на небі, і сірі та білі вер­шини, більш схожі на хмари.

— То Карпатські гори! — говори­ли старі люди: — між ними є такі, з яких вік не сходить сніг, а хмари пристають і ночують там»*. Див.: Гоголь Н.В Страшная месть // Собр. соч.: В 6 т. — М., 1952. —ТІ — С 179

Казково-міфологічна дія «Страшної помсти» теж відбувається у Карпатах. Тут був міфологічний центр стародав­ньої Слов'янщини. Тут, серед гаїв, у потаємних місцях на вершинах стоя­ли священні дуби, і пам'ять про сак­ральні дерева на горах збереглася в різних слов'янських землях.

Східний рубіж цього міфологізованого простору — Дон. Ця ріка осмис­лювалась, подібно до грецького Стікса, як рубіж між «цим світом» і «країною мертвих». А серединою своєї землі князь Київський Свято­слав називав Дунай, тобто край Подунав'я. До нашого часу співаються пісні, де Дунай є і персонажем, і місцем дії. Очевидно, відчуття Дунаю як центру тяжіння лишилося з часів великого слов'янського розселення.

У календарній інтерпретації міфу найяскравіше виражені полярності, пов'язані з сонцестояннями та рівноденнями.

Із зимового сонцестояння почи­нається поворот Сонця на літо. Бо­ротьба вогняного начала з мороком усвідомлювалася як поєдинок со­нячного героя з темною силою, що краде Сонце. Найдраматичніший рубіж тут — час, коли зусиллями змієборця «Нижній світ» і сили, що прагнуть викрасти Сонце, покрива­ються льодом. Це — максимальне відторгнення вогняної сили від рослинної, вегетативної, яке загрожує руйнацією Порядку. Та ось пробу­джуються сили світла, Всесвіт почи­нає наближатися до поєднання веге­тативних сил Дерева життя з сила­ми вогню. Нарешті, настає момент весняного рівнодення. Дедалі мо­гутнішими стають очисні сили вог­ню в змаганні з нижнім світом, аж доки в дні Купала вода повністю не втратить своєї небезпечності для людини. В дні літнього сонцестоян­ня Сонце визволене, вегетативні си­ли повністю об'єднані з вогняними. Людина вільна від традиційних пут, і це знаходить свій вияв у оргіастичних купальських святах.

Але герой або гине, або страждає від сонячного колеса, знову темні сили починають підкрадатися до Сонця, коротшає день. Восени в час рівнодення настає рівновага сил, і все починається спочатку.

Така приблизна схема, у межах якої в різних варіантах розгорта­лись сюжети різноманітних міфів, їх сліди можна сьогодні віднайти у фольклорних та етнографічних да­них і завдяки розвиткові методів порівняльної структурної теорії міфу зіставити з аналогічними схе­мами культурно споріднених на­родів. Ця схема наповнювалась кон­кретним змістом у різних варіантах міфу, а потім перетворювалась у казкові та легендарні сюжети.