Пит.31. Поняття біогеоценоз,опишіть структурні елементи.Чим біогеоценоз відрізнається від екосистеми?

Біогеоценоз (від біо..., грец. geos — Земля і ценоз) — динамічне і стійке співтовариство організмів біоценозу і оточуюча їх нежива природа. Таким чином, біогеоценоз складається з біотичної (біо­ценоз) і абіотичної (екотоп) частини, які зв'язані безперервним обміном речовини і являють собою енергетично і речовино від­криту систему.

Екосистема — це сукупність організмів різних видів, які взаємо­діють між собою і з фізичним середовищем існування, завдяки чому виникає потік енергії, який створює певну трофічну структуру (тобто ланцюги живлення, про які йтиметься далі) і забезпечує колообіг речовин усередині системи.

Отже, потік енергії та колообіг речовин усередині екосистеми за­безпечують її функціонування. Колообіг речовин - це обмін речовинами між абіотичною (неживою) та біотичною (живою частина­ми) екосистем.

У 1940 році російський еколог В.М. Сукачов запропонував понят­тя «біогеоценоз»: певна територія з більш-менш однорідними умо­вами існування, населена взаємопов'язаними популяціями різних видів, об'єднаними між собою та з фізичним середовищем існуван­ня колообігом речовин і потоком енергії. Основою будь-якого біогео­ценозу є фотосинтезуючі організми.

Отже, поняття екосистема та біогеоценоз хоча досить близькі, але не тотожні. Біогеоценоз, на відміну від екосистеми, е конкретнішим, територіальним поняттям, бо він займає обмежену ділянку з одно­рідними умовами існування із певним рослинним угрупованням -фітоценозом. Термін «екосистема» стосується будь-якої сукупності організмів різних видів, пов'язаних між собою трофічно, які не­обов'язково займають ділянку з однорідними умовами існуван­ня. Наприклад, в океанах є екосистема такого типу (мал. 124): фітопланктон (ціанобактерії, водорості) виїдають дрібних тва­рин (зоопланктон), які, в свою чергу, є джерелом живлення ба­гатьох видів риб; останні є здобиччю хижаків.

Структура біогеоценозу. Оскільки біогеоценоз - це сукупність популяцій різних видів, які взаємодіють із фізичним середовищем існування, в ньому виділяють біотичну (сукупність взаємопов'яза­них живих організмів — біоценоз) та абіотичну (умови фізичного се­редовища існування) частини.

До складу абіотичної частини входять такі компоненти:

-неорганічні сполуки (вуглекислийгаз, кисень, азот, вода, сір­ководень тощо), які включаються у біогенну (тобто за участю живих істот) міграцію речовини;

- органічні сполуки (залишки організмів чи продукти їхньої життєдіяльності), які зв'язують між собою абіотичну та біотичну час­тини біогеоценозу;

- кліматичний режим, або мікроклімат (середньорічна температура, вологість, рельєф місцевості тощо), який визначає умо­ви існування організмів.

Біотичну частину біогеоценозу складають різні екологічні групи популяцій організмів, поєднані між собою трофічними та просторо­вими зв'язками:

- продуценти (від лат. продуцентіс — той, що виробляє, ство­рює) — популяції автотрофних організмів, здатних синтезувати ор­ганічні сполуки з неорганічних (автотрофні прокаріоти, водорості, рослинні джгутикові, вищі рослини);

- консументи (від лат. консумо — споживаю) — популяції гете­ротрофних організмів, які споживають інші організми або мертву органічну речовину (фітофаги, хижаки, паразити, сапротрофи);

-редуценти (від яат.редуцентіс-той, що повертає, відновлює) -популяції організмів, які живляться органічною речовиною залиш­ків чи продуктів життєдіяльності організмів, розкладаючи її до

неорганічних сполук (бактерії, гриби, тварини - копрофаги, некро­фаги, детритофаги тощо).