Синьозелені водорості у системі органічного світу. Філогенез синьозелених водоростей.

Серед водоростей на сьогодні описано понад 60 тис. видів, разом з тим очікуване різноманіття за оцінками різних авторів знаходиться в межах 500 тис. — 10 млн видів. Об'єднують водорості у різну кількість видів. Але у всіх системах один відділ — синьозелені водорості (Ціанобактерії) — належить до прокаріот, решта — до еукаріот.

За фенотипічними системами, органічний світ поділяється на два надцарства – Procaryota – прокаріоти, та Eucaryota – евкаріоти. До прокаріот відносяться всі бактерії та один з відділів нижчих рослин – синьозелені водорості. Всі інші організми – тварини, гриби та рослини, належать до евкаріот.

Синьозелені водорості примітивні по своїй організації. Їх важко зв'язати з яким-небудь іншим класом водоростей. Вони в більшості є одноклітинними організмами, що звичайно з'єднуються в колонії. У деяких клітки з'єднані в так звані ценобії, даючи зовнішню картину багатоклітинності. Багато з них мають і дійсну нитчасту багатоклітинність

Відділ синьо-зелених водоростей (Cyanophyta). Рослинний світ розпочав своє життя близько 3, 8 млрд років назад. Про це свідчать сумісне знаходження у викопному стані залишків бактерій та синьо-зелених водоростей в породах органічного походження: нафтоподібних сполуках та в графітах. Вони виявлені у кварцитах раннього архею формації Ісуа на території Гренландії. Нагадаємо, що графіт може утворитись з кам’яного вугілля в результаті подальшої його метаморфізації. Подібні сліди початку життя на нашій планеті поряд із залишками колоній синьо-зелених водоростей характерні і для близьких за віком (3, 8+0, 3 млрд років) потужних шарів Південної Африки, що відносяться до серії Свазіленд. У кременистих сланцях знаходяться фосилізовані форми, що мають розмір до 20 мкм. У їх зовнішніх частинах є вуглиста речовина.

У цій же частині Африки в породах серії Норт-Пол і Онфервахт, які мають вік 3, 5 млрд, відомі перші карбонатні породи, що утворені в результаті життєдіяльності синьо-зелених водоростей. Їх назвали строматолітами (від грец. σ τ ρ ώ μ α - підстилка і λ ί θ ο ς - камінь). В цей же час утворювались строматоліти серії Варравуна в Австралії. Це вапнякові утворення, що мають тонкосмугасту структуру, яка свідчить про ритмічність їх росту.

Велике поширення цих водоростей в археї привело до утворення в морях перших вапнякових рифів. Корали та моховатки, які також здатні будувати рифи, появились в кінці протерозою. В кембрійському періоді ці водорості набули ще більшого поширення і утворені ними вапняки (що добре відрізняються від інших) допомагають у кореляції шарів – тобто ці породи мають стратиграфічне значення.

Отже, синьо-зелені водорості – це найпростіші представники рослинного світу, що почали утворювати карбонатні породи. Маючи дві фотосистеми, ці водорості продукують значну кількість кисню і біомаси.