Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Основні теоретичні відомості. Показник заломлення речовини визначається головним чином її природою






Показник заломлення речовини визначається головним чином її природою. Але разом з тим він залежить від зовнішніх умов - температури і тиску. Зміна зовнішніх умов сприяє зміні густини речовини, що зумовлює зміну показника заломлення. Як правило, із збільшенням густини показник заломлення збільшується.

Теоретичні дослідження, а також дослідні дані показують, що показник заломлення n залежить від густини речовини r:

. (2.1)

Коефіцієнт R називається питомою рефракцією. Він характерний для даної речовини і майже не залежить від зовнішніх умов (температури, тиску) та агрегатного стану.

Слід зазначити, що показник заломлення речовини залежитьтакож від її концентрації в розчині та довжини світлової хвилі, що проходить крізь неї. Якщо температура досліджуваної речовини залишається постійною, то для вимірювань на вибраній довжині хвилі (l = const) можна побудувати залежність показника заломлення від концентрації речовини. Отже, вимірювання показника заломлення речовини дає можливість однозначно встановити концентрацію речовини в розчині.

Рефрактометрія - розділ оптики, який присвячений методам і засобам вимірювання показника заломлення різних середовищ. Вона набула поширення в харчовій промисловості для ідентифікації досліджуваних речовин, а також для оцінювання ступеня їх чистоти.

В основі цього методу лежать закони геометричної оптики і, зокрема, явище повного внутрішнього відбивання. Суть цього явища полягає в тому, що якщо світло поширюється із середовища з більшим показником заломлення n2 у середовище з меншим показником заломлення n1, то із збільшеням кута падіння і(і2 > і1, рис. 5, а, б) заломлений промінь від-хиляється від нормалі (r2 > r1) доти, поки не пройде по межі поділу цих сере-довищ (r = 90°, рис. 5, в). Кут падіння при цьому називається граничним ігр.

Із закону заломлення світла можемо визначити граничний кут

. (2.2)

Отже,

. (2.3)

При кутах падіння і > iгр спостерігається явище повного внутрішнього відбивання, тобто промінь світла зовсім не проходить із першого середовища в друге (рис. 5, г).

Таким чином, згідно з рівнянням (2.3) показник заломлення n21 можна визначити за значенням граничного кута. Ця залежність використовується в рефрактометрах для визначення показника заломлення і концентрації розчинів цукру.

Основною частиною рефрактометра є дві призми - АВСD та А1В1С1 (рис. 6, б), виготовлені із скла (флінтгласу) з великим показником заломлення (n = 1, 72). Між цими призмами вводять кілька краплин досліджуваної рідини, щоб утворився тонкий шар (приблизно 0, 02 мм) при опусканні верхньої призми на нижню. Пучок світла після заломлення на грані А1С1 освітлювальної призми А1В1С1 падає на її грань А1В1, до якої торкається рідина. Грань А1В1 є матовою, тому вона падаюче на неї світло розсіює в усіх напрямках. Після проходження рідини світло падає на грань АВ вимірювальної призми під різними кутами a (рис. 6, а). При малих товщинах шару рідини між поверхнями призм кут наближається до 90° і це - максимальне значення кута падіння променів на грань АВ (променів, що мають кут падіння більшим ніж 90° бути не може).

Нехай у точку О на грані АВ (рис. 6, б) падають промені 1, 2, 3 під різними кутами a (a1 < a2 < a3). Промінь 3, що проходить майже вздовж грані АВ (кут падіння a3 = 90°), виходить з досліджуваної рідини, що має менший показник заломлення n1 , в призму АВСD, з більшим показником заломлення n2 (n1 < n2), та заломлюється в ній на грані АВ (промінь 3¢). Фактично ми маємо хід променів, зворотний до ходу променів у випадку повного внутрішнього відбивання, яке описано вище (рис. 5, в). При цьому кут заломлення променя 3 буде граничним для переходу призма - досліджувана речовина, показник заломлення якої nx згідно з формулою (2.2)

nx = nскл siniгр. (2.4)

де nскл - показник заломлення скла.

З рівняння (2.4) видно, що в разі зміни показника заломлення nх змінюється і граничний кут. Промінь , заломившись на грані DС, пройде по межі світло-тінь (промінь 3²). У полі зору тінь утворюється тому, що при заломленні променів на межі АВ не існує більших кутів заломлення, ніж граничний.

 

Потрібне устаткування: рефрактометр ИРФ-454Б, набір пробірок з водними розчинами цукру, пробірка з дистильованою водою, фільтрувальний папір, піпетка.

 






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.