Лекція 5. Дошкільна освіта США, Росії, Ізраїлю, Болгарії та Чехії

МЕТА: сформувати у студентів знання щодо актуальних проблем педагогічної галузі та дошкільної освіти у США, Росії, Ізраїлю, Болгарії та Чехії.

ПРОФЕСІЙНА СПРЯМОВАНІСТЬ: ознайомленнямайбутнього вчителя на основі компаративних досліджень із теорією та практикою педагогічних виховних систем дошкільного спрямування різних країн світу.

ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ: дошкільна освіта; тенденції формування освітнього простору; законодавче забезпечення дошкільної освіти різних країн світу; дошкільні заклади США; російський досвід дошкільного виховання; дошкільна освіта Ізраїлю, Болгарії та Чехії

ПЛАН

1. Дошкільні заклади США

2. Російський досвід дошкільного виховання

3. Особливості дошкільної освіти Ізраїлю, Болгарії та Чехії

ОБРАНІ МЕТОДИ: пояснювально-ілюстративний, репродуктивний, проблемного виконання, пошуковий (евристичний), дослідницький, методи контролю і самоконтролю

НАОЧНІСТЬ: мультимедійна презентація, підручники

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ВИВЧЕННЯ

Складіть інформаційну комп’ютеру базу щодо дошкільної освіти США, Росії, Ізраїлю, Болгарії та Чехії

ЗАПИТАННЯ ДЛЯ САМОАНАЛІЗУ ТА ПЕРЕВІРКИ

1. Обґрунтуйте актуальність сучасних проблем дошкільної педагогіки у США, Росії, Ізраїлю, Болгарії та Чехії

2. Обґрунтуйте головні тенденції формування освітнього простору у провідних країнах світу.

3. Складіть порівняльну таблицю системи дошкільної освіти США, Росії, Ізраїлю, Болгарії та Чехії

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

Вулъфсон Б. Л. Стратегия развития образования на Западе на пороге XXI века. - М.: УРАО, 1999. – 208 с.

Декларація прав дитини. Прийнята Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року.

Державна національна програма «Освіта: Україна XXI століття». - К.: Райдуга. 1994. – 61 с.

Делор Ж. Образование - необходимая утопия // Педагогика. - 1998. - № 5. - 32 с.

Парамонова Л. А., Протасова Е. Ю. Дошкольное и начальное образование за рубежом: история и современность. — М., 2001.

СбруєваА. А. Порівняльна педагогіка: Навч. посіб. - Суми: Ред.-вид. від. СДПУ, 1999. - 300 с.

Мейвогель Р. Дошкольное и детское воспитание в Европе // Обруч. – 1998. – № 3. – С. 4-6.

Bamett W.. Ste\en and Jason T. Hustedt. Preschool: The Most Important Grade. The Fir^t Years of School 60 (April 2003): 54-57.

Genishi C.. Ryan S.. OchsnerM., YarnaLL M. (2001). Teaching in early childhood education: Understanding practices through research and theory. In V.Richardson (Ed.)h Handbok of research on teaching. 4 edition. - Washington. D. C.: American Educational Research Association. – 2890 P.

Hogan K.. & Pressley M. (1997). Scaffolding student learning: Instructional approaches and issues. - Cambridge. MA: Brookline Books. - 232 p.

Nursery and Preschool Education. - KeKin L. Seifert - Faculty of Education. UnKersity of Manitoba. - Winnipeg. Manitoba. - Canada. - 528p.

Pearson P. D. & Duke N. K.. (in press). Comprehension instruction in the primary grades (CIERA Archives). Ann Arbor: CIERA.

Shapiro E. Biber В.: The education of young children; A developmental interaction approach. Teachers College Record, 74: 55-79, 1972.

1. ДОШКІЛЬНІ ЗАКЛАДИ США.

У США не існує єдиної системи дошкільної освіти. Освіта організовується в рамках різного роду програм — короткострокових або довгострокових - покликаних вирішувати певні задачі. Програма розуміється як деяка система змістовних заходів, що робляться для досягнення тієї або іншої мети.

Так, в США існують самі різні програми, розраховані на дошкільників. Як правило, це програми, що ставлять своїм завданням зниження впливу стресогенних чинників на дітей і забезпечення їх розвитку. Одні програми розраховані на повний день, інші — на півдня. Існують програми з гнучким графіком, що дозволяють батькам вибирати зручний для себе режим дня.

Існують програми, розраховані на дітей трьох-чотирьох років з особливостями в розвитку. Як правило, це платні програми. Але вони можуть фінансуватися і з інших джерел.

Дитина може в першій половині дня займатися за однією програмою, а в другій половині дня — по іншій. Участь в різноманітних програмах заохочується, оскільки вважається, що це дозволяє дітям одержати різноманітний досвід і розширити круг спілкування за рахунок спілкування з новими дорослими.

Сьогодні актуальне завдання організації взаємодії з батьками дітей, що мають особливі потреби, і дітей, для яких велика вірогідність неуспішного шкільного навчання. Батьки таких дітей разом з педагогами беруть участь в розробці індивідуальних планів розвитку дитини, оцінюють і затверджують його.

Американські дослідники виділяють шість видів взаємодії сім'ї і дитячого саду:

1. Дитячий сад допомагає батькам організувати удома обстановку, адекватну для розвитку дитини, навчає навикам спілкування з малюком, дає інформацію про здорове живлення і інформацію, пов'язану з суспільними службами.

2. Дитячий сад надає батькам інформацію про розвиток дитини. Періодично організовуються зустрічі батьків і педагогів, підтримується поштовий зв'язок і діє сайт дитячого саду.

3. Батьки притягуються до роботи дитячого саду, до участі в позакласних заняттях. Вони можуть читати дітям, учити їх в'язати або малювати, допомагати в організації занять, а також брати участь в прибиранні і інших заходах, необхідних для життя саду.

4. У дитячому саду батьки можуть одержувати інформацію про учбовий план занять з дітьми і про можливості реалізації цього плану в домашній обстановці. В цьому випадку дитячий сад забезпечує батьків необхідними повчальними матеріалами.

5. Батьки притягуються до управління дитячим садом. В цьому випадку можливо створення опікунської ради, плануючої бюджет і визначального політику найму працівників дитячого саду.

6. Дитячий сад і батьки тісно співробітничають з громадськими організаціями, що забезпечують реалізацію і підтримку повчальних програм для дошкільників.

На розвиток американської системи дошкільного виховання вплинула реалізація програми «Хад Старт» (1965), яка передбачала збільшення асигнувань на створення дошкільних закладів (передусім для дітей із малозабезпечених сімей). Якщо у 1965 р. дитячі садки відвідували 10 % трьох-чотирьохрічних дітей, то у 1985 р. — 40 %, а 5—6-річних дітей — 96 %. Нині відвідування дошкільних навчальних закладів є нормою підготовки до школи.

Потреби сімей спричинилися до формування різноманітних типів закладів дошкільної освіти:

— групи дітей 4-х — 5-ти років при школах. Ці державні дитячі садки працюють 2—3 години зранку, дбаючи передусім про інтелектуальний розвиток дитини;

— школи-ясла для дітей раннього віку (з 3-х років). Окремі з них діють при наукових центрах і педагогічних коледжах, використовуючи програми розвиваючого навчання;

— приватні центри. Функціонують протягом дня переважно при підприємствах і організаціях для дітей робітників і службовців.

Кожен штат США має свої освітні стандарти, а кожен заклад працює за власною програмою.

У звичайних групах займається 1—2 дошкільняток із проблемами розвитку. З ними працюють спеціальний педагог на основі індивідуальної програми і вихователь, чиї повноваження поширюються на всю групу. Неповноспроможні діти беруть участь у спільному житті групи, за необхідності їм надають відповідну допомогу. Спільца діяльність із здоровими дітьми має сприяти розвитку їхніх умінь. Як правило, це забезпечує позитивні результати як для неповноспроможних дітей, та^ і для здорових їхніх однолітків. Діти вчаться жити в інтегрованому суспільстві, з дитинства здобуваючи соціально-комунікативний досвід, виховуючи в собі милосердя і гуманність. Концепція дошкільного виховання у США полягає у розвитку особистості дитини через набуття нею досвіду. Значна увага приділяється розвитку дитячої творчості та обдарованості. У процесі залучення до мистецтва у дітей розвивають здатність до спілкування.

Приміщення групової кімнати, як правило, поділене на зони (куточки) для організації різних видів діяльності: центр соціодрами (сюжетно-рольової гри), лялькового театру, мистецтва, кулінарії, науково-математичний центр, куточок будівництва і конструювання тощо. Це створює умови для самостійної роботи дітей за їхнім бажанням. Система дошкільного виховання вчить дитину бути вільною, незалежною особистістю. При цьому йдеться про рівність можливостей, а не рівність здібностей, що потребує створення у процесі навчання і виховання умов для врівноваження свободи і порядку, вимогливості й поблажливості щодо кожної дитини.

Розглянемо глобалізацій ний аспект дошкільної освіти США.

Особливості функціонування дошкільної освіти в США зумовлені складністю всієї системи освіти США. яка обумовлена децентралізацією влади не лише за горизонталлю, але й за вертикаллю. Політика, принципи, завдання й напрями розвитку дошкільної ланки освіти США визначаються конституцією й законами щодо дошкільної освіти кожного штату і підлягають підпорядкуванню Відділу Освіти США. яке керується директивами федеративного управління У більшості штатах дошкільна освіта частково входить до системи обов'язкової освіти К-12, зокрема, діти починають навчатись у віці 5-6 років, а ці роки охоплює дошкільна освіта в США. тому вона є першим роком формальної освіти громадянина Америки, хоча до того дитина може ходити до дошкільних закладів для дітей від 3 років. Якщо раніше дошкільна освіта розглядалась у США як відокремлений інститут, то на сучасному етапі розвитку країни вона є повністю Інтегрованою до шкільної системи. Верхня І нижня межа періоду дошкільного дитинства визначається в кожному штаті законодавчими органами. Переважно це вік від двох-трьох до п'яти-шести років.

Для якнайдетальнішої характеристики особливостей американської системи дошкільної освіти нами було досліджено такі аспекти: І - мета, завдання, принципи та зміст сучасної дошкільної освіти в США; II - складники сучасної системи дошкільної освіти Америки.

Мета дошкільної освіти США полягає у формуванні в дитини знань про навколишнє та підготовку до школи, розвитку особистості дитини через набуття нею соціального досвіду, що включає: особистісний. соціальний та емоційний розвиток, розвиток комунікативних навичок (навички спілкування й слухання); знання та розуміння дитиною навколишнього світу, креативний та естетичний розвиток дитини, психічний розвиток дитини, навчання елементарних математичних уявлень й їхній розвиток. На відміну від американських педагогів, мета українського дошкільного виховання полягає в набутті дитиною насамперед знань для подальшого навчання в школі. Така ситуація була характерна для американської дошкільної освіти у 80-х роках минулого століття, оскільки того часу американському суспільству було притаманне прагнення до лідерства в усіх сферах життя, що було зумовлено освітніми реформами й тенденціями розвитку освіти, які чітко регламентувалися законопроектам " Америка 2000: Освітня стратегія" та програмою дошкільної освіти " Хед Старт"

Основними завдання американської дошкільної освіти: збереження та зміцнення здоров'я дитини, своєчасний вияв І розвиток обдарованості та творчих здібностей дитини, формування цілісної гармонійної особистості дитини, виховання Інтегрованої в суспільство, толерантної особистості на засадах мультикультурності^ формування активної життєвої позиції дитини. У цьому аспекті завдання вітчизняної дошкільної освіти є тотожними із завданнями американських педагогів.

Важливою умовою оптимально успішної організації навчальне-виховного процесу в системі дошкільної освіти США є дотримання цілої низки принципів, які становлять підґрунтя для розбудови карікулуму (змісту), вибору форм і добору методів роботи з дитиною дошкільного віку. Зауважимо, що в американській дошкільній педагогіці не Існує чітко регламентованої й усталеної системи принципів. Дійти висновку про це дає змогу аналіз численних досліджень у галузі дошкільної освіти Америки. До основних принципів дошкільної освіти американські педагоги відносять: принцип доступності (полягає в рівному доступі до освітніх послуг кожного громадянина Америки); принцип єдності розвитку, навчання, виховання й оздоровлення дітей:, принцип наступності (реалізується через створення навчально-виховних комплексів дитячий дошкільний заклад – школа – вищий навчальний заклад); принцип єдності виховних впливів сім'ї та дошкільного закладу (розділи програм Хед Старх, " Жодної дитини поза увагою"; принцип демократичності та гуманності педагогічного процесу, принцип активності; принцип особистісно-орієнтованого підходу до розвитку дитини, принцип відповідності змісту курікулуму (навчально-виховного плану) віковим особливостям вихованців дошкільного навчального закладу; принцип зв'язку Із життям, який передбачає самостійне практичне застосування дітьми знань, здобутих у дошкільному закладі; принцип врахування вікових та Індивідуальних особливостей і принцип Індивідуалізації й диференціації.

На сучасному етапі мета, завдання й принципи дошкільної освіти СІЛА регламентуються не тільки програмою 2001 року " Жодної дитини поза увагою", але й Всесвітньою декларацію " Назустріч базовим освітнім потребам" (Джомтейн. Таїланд. 1990 рік), що передбачає впровадження компетентнісного підходу в усіх освітніх ланках.

Зміст дошкільної освіти в СІЛА викладено в численних програмах ризвитку дитини дошкільного віку, основними з яких є: Хед Старт (Head Start). Хайпі-модель або Інструкція для батьків з домашньої дошкільної освіти дітей (HIPPY Model). Монтессорі-програма (Montesson program), профана вальдорфського підходу (Waldorf approach program). Хай Скоуп (High Scope), профана Бенк Стріт (The Bank Street program). За дослідженнями Національного центру освітньої статистики, у дошкільній освіті США існує кілька типів програм: профани, що зорієнтовані на розумовий розвиток дітей,, програми соціального розвитку особистості дитини, програми всебічного розвитку; програми навчання дітей з малозабезпечених сімей; програми спеціальної освіти та Інші. Програми регулюються Статтею І Акта про початкову та середню освіту, а також державний Актом " Жодної дитини поза увагою" (NCLB. 2001). Стаття L частина А. у якій ідеться про необхідність державного, громадського та приватного фінансування дошкільної освіти, визначається важливість дошкільної підготовки дітей, що сприятиме мовному, когнітивному. соцізльнону розвитку дитини дошкільного віку. Ефективні профани відзначаються, насамперед. високою якістю та науковим підходом, причому найефективніші з них недоступні пересічній американській сім'ї. Ефективність програм визначається висококваліфікований персонал, відповідний навчальним середовищем, ґрунтовним навчальним планом і розкладом, правильною організацією групової робити з дітьми, сімейне оточення.

Відповідно до визначення національного департаменту освіти, сучасну систему дошкільної освіти США становлять: дошкільні навчальні заклади різного підпорядкування, типів І форм власності,, профани дошкільної освіти, наукові й методичні установи; органи управління освітою на загальнодержавному рівні та на рівні штату. За визначенням американських учених К. Райяна. Е. Роуз. Б. Сподека. Е. Зільгерз, дошкільний навчальний заклад або дитячий садок (preschool educational establishment, nursery school або kindergarten}- це заклад, у якому у формі гри навчають дітей дошкільного віку. До дошкільної освіти належать будь-які установи, що працюють за певними програмами дошкільного виховання поза межами сімТ Це дитячі центри (child centers), сімейні центри з догляду за дітьми (family child care), дитячі садки ХедСтарт(Heard Start), дошкільні установи (preschools), ясла (рте-kindergartens). Систему дошкільних навчальних закладів освіти в СПІД складають: дошкільні Ігрові групи, центри догляду за дитиною, школи-ясла, дитячі садки, лісові дитячі садки або садки під відкритим небом з нетривалим, денним, цілодобовим перебуванням дітей.

Дошкільна ігрова група (pre-school play group, playgroup} - група дітей, яка організовується під керівництвом батьків для спільної Ігрової діяльності. Центр догляду за дитиною, або сімейний центр з догляду за дитиною (day care, family childcare} - догляд за дитиною раннього та молодшого дошкільного віку за відсутності батьків протягом дня. Розрізняють державні (non-profit) або некомерційні центри з догляду за дітьми та комерційні (for-profit). засновані окремими релігійними, спонсорськими, приватними організаціями. Школа-ясла (nursery school) - школа для дітей віком від трьох до чотирьох-п'яти років, навчання яких забезпечується кваліфікованими спеціалістами та професіональним складом дирекції загальноосвітньої школи, метою яких є стимулювання дітей до розвивально-навчальннх ігор і педагогічний супровід у різних видах дитячої діяльності протягом дня. Дитячий садок, або дошкільна навчальна установа (kindergarten) – школа повного робочого дня для дітей віком від чотирьох до п'яти-шести років, де навчально-виховний процес організований відповідно до профани навчання дітей дошкільного віку, за змістом якої складається курікулум. Дитячі садки, навчання у яких розпочинається у віці 5-6 років, входять до системи обов'язкової загальної освіти. Лісові дитячі садки або садки під відкритий небом (forest/wood kindergarten, open-air kindergarten, nature kindergartens, outdoor nursery, nature preschool) - дошкільні заклади табірного типу, навчально-виховна діяльність яких відбувається винятково поза межами дошкільних установ - літні й зимові дитячі табори, які розташовані в лісових місцевостях.

В американських дошкільних закладах діти з особливими потребами (children with special needs) навчаються в звичайних дошкільних закладах - одна/дві дитини на групу дітей з 10-15 осіб. Після введення вдію Акта освіти для осіб з особливими потребами (IDRA) 1975 року, статтей 101—476 Громадського закону І поправок до нього робота в освітній системі передбачала Інклюзивне (inclusive) навчання дітей з особливими потребами у звичайних дошкільних закладах, школах, вищих навчальних закладах. Спільна діяльність Із здоровими дітьми сприяє соціалізації дітей з особливими потребами та формує адекватне сприймання такої дитини групою однолітків.

Неоціненний внесок у розвиток системи дошкільної освіти Сполучених Штатів зробила Національна асоціація освіти дітей (NAEYC), яка працювала над проектом впровадження дошкільної освіти та виховання дітей у всіх штатах країни. Організацією було забезпечено розповсюдження методичного та дидактичного матеріалу, видано й опубліковано монографії та журнали.

Акредитація педагогічного складу проводиться різними інстанціями державного управління залежно від типу, функцій і послуг, які надає установа у сфері дошкільної освіти: доглядальники й вихователі проходять акредитацію в місцевих відділах Національної асоціації сімейного виховання (National Association of Family Childcare - NAFCC) або у відділах Асоціації розвитку дитини (Child De\elopment Association - CDA); вихователі та керівний склад дошкільних установ акредитуються Нзцюнзтьною асоціацією освіти дітей (NAEYC).

У сучасних дошкільних закладах Америки матеріальне забезпечення передбачає насамперед якісний наочно-дидактичний матеріал та організацію розвивального середовища. Приміщення групових кімнат, зазвичай, поділене на три зони (куточки) для організації різних видів діяльності: центр соцюгрзми (сюжетно-рольові ігри), лялькового театру, мистецтва, кулінари, науково-математичний центр, куточок будівництва і конструювання.

Отже, під час дослідження системи дошкільної освіти США виявлено дві основні особливості організації: сучасна американська система дошкільної освіти є децентралізованою в управлінню проте при постановці основної мети, завдань, принципів І змісту кожний штат керується положеннями загальнодержавних документів і програм -Конституцією СПІД, директивами Федеративного л правління, засадннчими положеннями програм " Хед Старт". " Америка 2000: Освітня стратегія". " Жодної дитини поза увагою", система дошкільної освіти забезпечена широкою варіативністю дошкільних освітніх закладів І навчально-виховних програм, що дозволяє реалізовувати положення профани " Жодної дитини поза у вагою", де провідною метою є забезпечення якісної дошкільної ос віти дітей відповідно до їх потреб.

Разом з тим. існує суперечність у системі дошкільної освіти СІЛА, для якої характерне розходження загальнодержавної мети дошкільної освіти, що полягає в забезпеченні підготовки дітей до школи (переважно формується знаннєва сфера) та суспільної потреби в соціальному й моральному становленні дитини (формування компетентності дитини в життєвих ситуаціях). Ця суперечність зумовлена недосконалістю зв'язків між законодавчими органами й органами громадського управління, що проводять моніторинг якості програм дошкільної ос віти, це і становить перспективу нашого дослідження.