Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Пояснення до виконання.






 

Необхідно визначити нормативні значення для перших одинадцяти факторів виробничого середовища відповідно “Карті умов праці” (додаток А) і визначити ступені шкідливості впливу кожного параметру. Після цього заповнити карту умов праці і скласти пояснювальну записку.

 

2.2.1. Шкідливі хімічні речовини.

 

Для кожної хімічної речовини (згідно варіанта), згідно ГОСТ 12.1.005-88 “Воздух рабочей зони” (табл.1), визначаємо гранично допустиму концентрацію (ГДК), клас небезпеки (І-ІV) і особливості дії на організм (А, Ф, К, Г).

 

 

Гранично-допустимі концентрації (ГДК)

шкідливих речовин в повітрі робочої зони

Таблиця 1

№   Назва речовини Величина ГДК, мг/м3 Агрегатний стан Клас небезпеки Особливості дії на організм
           
  Пил рослинного і тваринного походження: а) бавовняна, шерстяна б) древесна в) з домішкою діоксида кремнію 8%     а а а   IV IV IV   А, Ф А, Ф А, Ф
  Силикатомісткі пили і силікати: а) азбест природний і штучний б) азбестоцемент в) скляне і мінеральне волокно     а а а   IV IV IV   Ф, К Ф Ф
  Барвник антрахиноновий   п II  
  Кремнію діоксид кристалічний   а III Ф
  Летучі продукти епоксидних смол 0, 5 п II А
  Розчинник 646 (по толуолу)   п III  
  Ртуть 0, 01 п I  

Продовження таблиці 1

           
  Смоли епоксидні: ЭД – 5 Э – 181   0, 2   п п   II II   А А
  Сополимер вінілхлориду і вінілацетату   а IV  
  Фторопласт – 4   а III Ф
  Вуглецю сіроокис   п III  
  Чай   а III  
  Полімери і сополімери   а IV  
  Пропілен   п IV  
  Кислота нікотинова   а II  
  Ізопрен   а IV  
  Формальдегід 0, 5 п II Г, А
  Целюлоза   п III  
  Сірковуглець   а III  
  Озон 0, 1 п I Г
  Ацетон   п IV  
  Синтетичні миючі засоби   а III А
  Діхлоретан   п II  
  Свинець і його сполуки 0, 01 а I  
  Хлор   а  

 

Умовні позначення:

п - пари (гази);

а - аерозоль;

Г - речовини з гостроспрямованим механізмом дії, що вимагає автоматичного контролю за їх вмістом у повітрі;

А - речовини, здатні викликати алергійні захворювання у виробничих умовах;

К - канцерогени;

Ф - аерозоль переважно фіброгенної дії.

В карті в графі 2 записуються назви цих речовин у порядку збільшення їх класу небезпеки і заповнюються графи 3 та 4. Знаходимо співвідношення фактичного значення параметра та нормативного. Якщо фактичне значення концентрації менше або дорівнює ГДК то в графах 6, 7, 8, 9, 10 карти ніяка помітка не встановлюється. В іншому випадку, тобто факт більше норми (Ф> Н), знаходимо ступінь шкідливості по таблиці 2. Для цього знаходимо в скільки разів факт перевищує норму (Ф/Н) і порівнюючи отримане число з діапазонами, що наведені в відповідному рядку таблиці (в залежності від особливості дії на організм), отримуємо ступінь шкідливості для даної речовини.

Якщо речовина має одночасно дві особливості дії на організм (наприклад Ф, К) то необхідно користуючись двома рядками таблиці 2 (в даному прикладі «Фіброгенної дії» та «Канцерогени»), визначити в кожному рядку ступінь шкідливості, а потім вибрати вищий і занести його в «Карту умов праці».

Класи умов праці залежно від вмісту шкідливих речовин

у повітрі робочої зони (перевищення ГДК, разів)

Таблиця 2

Фактор виробничого середовища   Клас умов праці  
Допус- тимий   Шкідливий 3   Небезпечний    
         
1 ступінь 2 ступінь 3 ступінь 4 ступінь  
 
  3.1 3.2 3.3 3.4    
Шкідливі речовини 1-2 класів небезпечності за винятком перерахованих нижче £ ГДК 1, 1-3, 0 3.1-6.0 6.1-10.0 10.1-20.0 > 20.0  
Шкідливі речовини 3-4 класів небезпечності за винятком перерахованих нижче £ ГДК 1, 1-3, 0 3.1-10.0 > 10.0      
Речовини з гостроспрямованим (Г) або подразнювальним (П) механізмом дії £ ГДК   1, 1-3, 0 3.1-6.0 6.1-10.0 > 10*  
Алергени (А) £ ГДК   1.1-3.0 3.1-10.0 > 10.0    
Канцерогени (К) £ ГДК 1.1-3.0 3.1-6.0 6.1-10.0 > 10.0    
Аерозолі переважно фіброгенної (Ф) дії £ ГДК 1.1-2.0 2.1-5.0 5.1-10.0 > 10.0    

* Перевищення вказаного рівня для речовин з гостроспрямованим механізмом дії може призвести до гострого смертельного отруєння.

 

2.2.2. Шум.

 

Відповідно ДСН 3.3.6.037-99 «Державні санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку» та ГОСТ 12.1.003-83 “Шум. Общие требования безопасности.” (табл. 3) у графі “Вид трудової діяльності”, прочитавши усі 14 розділів, необхідно знайти вид трудової діяльності або приміщення, які найбільш відповідають заданому робочому місцю і виписати. Потім із графи “Еквівалентні рівні звуку, дБА” виписати відповідне чисельне значення нормативного параметра.

Внести в графи 3 та 4 карти відповідно нормативний та фактичний рівень. Порівняти фактичне та нормативне значення. У випадках, коли факт більше норми (Ф> Н) необхідно порівнюючи фактичний рівень шуму з діапазонами відповідного рядка табл. 4 визначити ступінь шкідливості.

 

Допустимі рівні звукового тиску, рівні звуку та еквівалентні рівні

звуку на робочих місцях у виробничих приміщеннях та на території

підприємств.

Таблиця 3

Вид трудової діяльності, робоче місце, приміщення і території Еквівалентні рівні звуку, дБА  
 
1. Творча, наукова, конструювання, проектування, програму-вання, викладання і навчання, робочі місця в проектно-конструкторських бюро, розраховувачів, програмістів обчис-лювальних машин, у лабораторіях теоретичних робіт і обробки даних.      
2. Висококваліфікована робота, що вимагає зосередженості, адміністративно-управлінська діяльність, вимірювальні й аналітичні роботи в лабораторії; робочі місця у кімнатах конст-рукторських приміщень.    
3. Робота, що виконується з часто одержуваними вказівками й акустичними сигналами, робота, що вимагає постійного слухового контролю, операторська робота за точним графіком з інструкцією, диспетчерська робота; робочі місця в приміщеннях диспетчерської служби, кабінетах і приміщеннях спостереження і дистанційного керування з мовним зв'язком по телефону, машинописних бюро, на ділянках точної зборки, на телефонних і телеграфних станціях, у приміщеннях майстрів, у залах обробки інформації на ЕОМ.    

 

 

Продовження таблиці 3

4. Робота, що вимагає зосередженості, робота з підвищеними вимогами до процесів спостереження і дистанційного спостереженнями за виробничими циклами; робочі місця за пультами в кабінетах спостереження і дистанційного керування без мовного зв'язку по телефону; у приміщеннях лабораторій з гучним устаткуванням, з гучним устаткуванням у приміщеннях для розміщення гучного устаткування ЕОМ.  
5. Виконання усіх видів робіт (за винятком перерахованих у п.1-4) на постійних робочих місцях у виробничих приміщеннях і на території підприємств.  
6. Палати лікарень і санаторіїв, операційні лікарень.  
7. Житлові кімнати квартир, житлові приміщення будинків відпочинку і пансіонатів, спальні приміщення в дитячих дошкільних установах і школах-інтернатах.  
8. Кабінети лікарів лікарень, санаторіїв, поліклінік, глядацькі зали концертних залів, номера готелів, житлові кімнати в гуртожитках.  
9. Території лікарень, санаторіїв, що прилягають до будинку.  
10. Території безпосередньо прилягаючі до житлових будинків (у 2м від огороджуючих конструкцій), площадки відпочинку мікрорайонів, площадки дитячих дошкільних установ, ділянки шкіл.  
11. Класні приміщення, аудиторії шкіл і інших навчальних закладів, конференц-зали, читальні зали, глядацькі зали театрів, клубів, кінотеатрів, зали судових засідань і нарад.  
12. Робочі приміщення управлінь, робочі приміщення конструкторських, проектних організацій, науково-дослідних інститутів.  
13. Зали кафе, ресторанів, їдалень, фойє театрів і кінотеатрів.  
14. Торгові зали магазинів, спортивні зали, пасажирські зали вокзалів і аеропортів, приймальні пункти підприємств побутового обслуговування.  
     

 

 

Класи умов праці залежно від рівня шуму, вібрації,

інфразвуку та ультразвуку на робочих місцях

Таблиця 4

Фактор виробничого середовища     Клас умов праці    
Допустимий   Шкідливий 3   Небезпечний  
1 ступінь 2 ступінь 3 ступінь 4 ступінь
  3.1 3.2 3.3 3.4  
Шум, дБА екв. £ ГДР до 85 86-95 96-105 106-115 > 115
Вібрація локальна (вібро-швидкість), дБекв. £ ГДР до 115 116-118 119-121 122-124 > 124
Вібрація загальна (вібро-швидкість вісь Z), дБекв. £ ГДР до 113 114-119 120-125 126-131 > 131
Інфразвук екв., дБ Лін £ ГДР до 5* 6-10 11-15 16-20 > 20
Ультразвук повітряний, дБ £ ГДР до 10** 11-20 21-30 31-40 > 40

* Перевищення на дБ.
** Перевищення в одній октавній смузі частот на дБ.

 

2.2.3. Ультразвук.

 

Якщо на заданому вам робочому місці було знайдено ультразвук (див. фактичні значення), то необхідно подивитись, на якій частоті (кГц) він впливає на людину і, користуючись ДСН 3.3.6.037-99 «Державні санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку» та ГОСТ 12.1.001-89 “Ультразвук. Общие требования безопасности” (табл. 5), знайти для цієї частоти відповідний нормативний рівень звукового тиску (дБ).

Внести в графи 3 та 4 карти відповідно нормативний та фактичний рівень. Порівняти фактичне та нормативне значення. У випадках, коли факт більше норми (Ф> Н) необхідно визначити на скільки фактичне значення рівня перебільшує нормативне (Ф-Н) і порівнюючи отримане число з діапазонами відповідного рядка табл. 4 визначити ступінь шкідливості.


Санітарні норми ультразвуку

Таблиця 5

Середньогеометричні частоти третьооктавних смуг, кГц Рівень звукового тиску, дБ
12, 5 16, 0 20, 0 25, 0 31, 5-100, 0  

 

2.2.4. Інфразвук.

 

Якщо на заданому вам робочому місці було знайдено інфразвук (див. фактичні значення), то необхідно подивитись, на якій частоті (Гц) він впливає на людину і, користуючись ДСН 3.3.6.037-99 «Державні санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку» (табл. 6), знайти для цієї частоти відповідний (нормативний) рівень звукового тиску (дБ).

Внести в графи 3 та 4 карти відповідно нормативний та фактичний рівень. Порівняти фактичне та нормативне значення. У випадках, коли факт більше норми (Ф> Н) необхідно визначити на скільки фактичне значення рівня перебільшує нормативне (Ф-Н) і порівнюючи отримане число з діапазонами відповідного рядка табл. 4 визначити ступінь шкідливості.

 

Гігієнічні норми інфразвуку.

Таблиця 6

Середньогеометричні частоти октавних смуг, Гц. Загальний рівень звукового тиску, дБ Лін
        31, 5  
Рівні звукового тиску, дБ.
         

 

2.2.5. Вібрація.

 

У цьому розділі необхідно ознайомитись з визначеннями категорій вібрації і вирішити, до яких категорій та підвиду відноситься вібрація, що впливає на робітника. Відповідно до ДСН 3.3.6.039-99 «Державні санітарні норми загальної та локальної вібрації» загальну вібрацію по джерелу її виникнення поділяють на наступні категорії:

1 - транспортна вібрація, що впливає на операторів рухливих машин і транспортних засобів при їхньому русі по місцевості і дорогам (у тому числі при їхньому будівництві);

2 - транспортно-технологічна вібрація, що впливає на операторів машин з обмеженим переміщенням тільки по спеціально підготовлених поверхнях виробничих приміщень, промислових площадок і гірських виробок;

3 - технологічна вібрація, що впливає на операторів стаціонарних машин або передається на робочі місця, що не мають джерел вібрації.

Прикладом вібрації джерела 1 є вібрації операторів засобів транспорту. Особливістю їхнього нормування є розходження вимог до обмеження коливань у вертикальній і горизонтальній площинах.

Прикладом вібрації джерела 2 є вібрації робочих місць операторів кранів, завантажувальних машин гарячих цехів і т.д.

Вібрації категорії 3 мають три підвиди:

3а - вібрації робочих місць у приміщеннях із джерелами вібрацій (наприклад оператори молотів, пресів, верстатів і стендів);

3б - вібрації робочих місць у приміщеннях без джерел вібрацій (наприклад вібрації робочих місць працівників ВТК (відділу технічного контролю), розмітників і т.п.);

3в - вібрації робочих місць у приміщеннях адміністративно - управлінських і для розумової праці (наприклад, у кабінетах, у приміщеннях ОЦ (обчислювального центру), КБ (конструкторського бюро), лабораторій і т.п.).

Далі необхідно визначити, на якій частоті відбувається вплив вібрації (див. фактичні значення) і, користуючись табл. 7, знайти для цієї частоти та відповідної категорії вібрації нормативний рівень віброшвидкості (дБ).

 

Нормовані рівні віброшвидкості (дБ)

Таблиця 7

            31.5          
Локальна вібрація - - -                
Технологічна вібрація у виробничих приміщеннях – 3а -             - - - -
Технологічна вібрація у виробничих приміщеннях без вібруючого обладнання – 3б -             - - - -
Технологічна вібрація в приміщеннях для розумової праці – 3в -             - - - -
Транспортно-технологічна вібрація – 2 -             - - - -

 

Внести в графи 3 та 4 карти відповідно нормативний та фактичний рівень. Порівняти фактичне та нормативне значення. У випадках, коли факт більше норми (Ф> Н) необхідно визначити на скільки фактичне значення рівня перебільшує нормативне (Ф-Н) і порівнюючи отримане число з діапазонами відповідного рядка табл. 4 визначити ступінь шкідливості.

 

2.2.6. Електромагнітне випромінювання.

 

Необхідно у фактичних значеннях знайти, на якій частоті (кГц або МГц) відбувається вплив електромагнітного випромінювання на людину. Далі для цієї частоти знайти гранично допустимий рівень напруженості електромагнітного поля (ЕМП) по електричній складовій (В/м).

Відповідно НАОП 0.03-3.16-86 напруженість ЕМП у діапазоні частот 60кГц-300МГц на робочих місцях персоналу протягом робочого дня не повинна перевищувати встановлених гранично-допустимих рівнів (ГДР):

- по електричній складовій:

для частот від 60кГц до 3МГц - 50 В/м;

для частот від 3МГц до 30МГц - 20 В/м;

для частот від 30МГц до 50МГц - 10 В/м;

для частот від 50МГц до 300МГц - 5 В/м.

Допускаються рівні вище зазначених, але не більш ніж у два рази у випадках, коли час дії ЕМП на персонал не перевищує 50% тривалості дня.

Внести в графи 3 та 4 карти відповідно нормативну та фактичну напруженість. Порівняти фактичне та нормативне значення. У випадках, коли факт більше норми (Ф> Н), визначити в скільки разів фактична напруженість більше нормативної (Ф/Н). Отримане число порівнюємо з діапазонами відповідної строки табл. 8 і визначаємо ступінь шкідливості.

Для електромагнітного випромінювання строку в таблиці 8 вибираємо в залежності від частоти на якій йде випромінювання.

 

 

Класи умов праці при дії електромагнітних випромінювань

(перевищення ГДР, разів)

Таблиця 8

Фактор виробничого середовища Клас умов праці
Допустимий Шкідливий 3 Небез-печ­ний
1 ступінь 2 ступінь 3 ступінь 4 ступінь
  3.1 3.2 3.3 3.4  
             
Постійне магнітне поле £ ГДК 1, 1-3, 0 3, 1-5, 0 5, 1-10, 0 > 10  

Продовження таблиці 8

             
Електростатичне поле £ ГДК 1, 1-3, 0 3, 1-5, 0 5, 1-10, 0 > 10  
Електромагнітні випромінювання радіочастотного діапазону: 0, 01-3 МГц £ ГДК 1, 1-3, 0 3, 1-5, 0 5, 1-10, 0 > 10  
3-30 МГц £ ГДК 1, 1-3, 0 3, 1-5, 0 5, 1-10, 0 > 10  
30-300 МГц £ ГДК 1, 1-3, 0 3, 1-5, 0 5, 1-8, 0 8, 1-10, 0 > 10
300 МГц-300 ГГц £ ГДК 1, 1-3, 0 3, 1-5, 0 5, 1-8, 0 8, 1-10, 0 > 10

 

2.2.7. Електростатичне поле.

 

При роботі з матеріалами і виробами, що легко електризуються, експлуатації високовольтних установок високого струму обслуговуючий персонал може знаходитися під впливом електростатичного поля (ЕП).

Якщо на заданому робочому місці було зареєстровано електростатичне поле (див. фактичне значення), то необхідно розрахувати гранично допустиму напруженість (Едоп) по формулі, що наведена в цьому розділі. Час (t), на протязі якого робітник може знаходитись під впливом електростатичного поля, визначається самостійно на підставі власного уявлення про дане робоче місце.

У якості нормованого гігієнічного параметра приймається напруженість ЕП - Едоп, що вимірюються в В/м чи кВ/м. Гранично допустима напруженість ЕП на робочому місці визначається документами: “Санитарно-гигиенические нормы напряженности электростатического поля” №1757- 77 та НАОП 0.03-3.05-77. Ступінь впливу ЕП на організм залежить від напруженості ЕП і часу перебування в ньому людини.

Гранично допустима напруженість ЕП на робочому місці обслуговуючого персоналу не повинна перевищувати:

при впливі до 1 год - 60 кВ/м

при впливі від 1 год до 9 год

де t - час (від 1 до 9 годин), на протязі якого робітник може знаходитись під впливом електростатичного поля.

Внести в графи 3 та 4 карти відповідно нормативну та фактичну напруженість. Порівняти фактичне та нормативне значення. У випадках, коли факт більше норми (Ф> Н), визначити в скільки разів фактична напруженість більше нормативної (Ф/Н). Отримане число порівнюємо з діапазонами відповідної строки табл. 8 і визначаємо ступінь шкідливості.

 

2.2.8. Постійне магнітне поле.

 

Якщо на заданому робочому місці було зареєстровано постійне магнітне поле (ПМП) (див. фактичне значення), то згідно документа: “Предельно допустимые нормы воздействия постоянных магнитных полей при работе с магнитными устройствами и материалами” №1742-77 напруженість ПМП на робочому місці не повинна перевищувати 8кА/м.

Внести в графи 3 та 4 карти відповідно нормативну та фактичну напруженість. Порівняти фактичне та нормативне значення. У випадках, коли факт більше норми (Ф> Н), визначити в скільки разів фактична напруженість більше нормативної (Ф/Н). Отримане число порівнюємо з діапазонами відповідної строки табл. 8 і визначаємо ступінь шкідливості.

 

2.2.9. Мікроклімат у приміщенні.

 

Згідно ДСН 3.3.6.042-99 «Державні санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень» та ГОСТ 12.1.005-88 “Воздух рабочей зони” (табл. 9), окремо для двох періодів року, для своєї категорії важкості роботи визначити оптимальні і допустимі значення температури, відносної вологості та швидкості руху повітря. Верхня і нижня межа діапазону допустимої температури визначаються у залежності від того, постійне робоче місце чи непостійне.


 

 

Нормовані величини температури, відносній вологості і швидкості

руху повітря в робочій зоні виробничих приміщень

Таблиця 9

Період року Категорія роботи Температура, °С Відносна вологість, % Швидкість руху повітря, м/с  
Опт. Допустима Опт. Опт. Допуст.  
Верхня межа Нижня межа  
п.р.м. н. р.м. п.р.м. н. р.м.  
                     
Холод-ний 22-24         40-60   0, 1 £ 0, 1  
21-23         0, 1 £ 0, 2  
IIа 18-20         0, 2 £ 0, 3  
IIб 17-19         0, 2 £ 0, 4  
III 16-18         0, 3 £ 0, 5  
  Теплий 23-25         40-60   0, 1 0, 1-0, 2
  22-24         0, 2 0, 1-0, 3
  IIа 21-23         0, 3 0, 2-0, 4
  IIб 20-22         0, 3 0, 2-0, 5
  III 18-20         0, 4 0, 2-0, 6
                                         

 

Примітка: п.р.м. – постійне робоче місце, н.р.м. – непостійне робоче місце.

 

Далі в графу 3 карти вносяться для температури, відносної вологості та швидкості руху повітря оптимальні та допустимі нормативні діапазони. При цьому для теплого періоду року в чисельнику, а для холодного періоду року в знаменнику. Наприклад для температури:

оптимальний (допустимий)/оптимальний (допустимий)

22-24 (21-28) / 21-23 (20-24)

Ý Ý Ý Ý

теплий холодний

Далі в графу 4 карти відповідно вносяться фактичні значення, наприклад для температури: 27/21. Якщо фактичне значення попадає в оптимальний діапазон в графі 11 ставиться позначка «опт.», якщо в допустимий позначка «допуст.», якщо виходить за межи допустимого діапазону, користуючись відповідним рядком табл. 10 (для теплого періоду року) і табл. 11 (для холодного періоду року) визначаємо ступінь шкідливості, порівнюючи фактичну температуру з вказаними діапазонами. Рядок для оцінки температури вибирається в залежності від категорії важкості робіт.

 

Класи умов праці за показниками мікроклімату для виробничих

приміщень та відкритих територій в теплу пору року

Таблиця 10

Показник Клас умов праці
Температура повітря, °С (нижня межа) Опти­мальний   Допустимий   Шкідливий 3
Категорія Робіт 1 ступінь 2 ступінь 3 ступінь 4 ступінь
3.1 3.2 3.3 3.4
Іа   За СН За СН 28, 1-31, 0 31, 1-34, 0 34, 1-37, 0 37, 1-40, 0
Іб 28, 1-31, 0 31, 1-34, 0 34, 1-37, 0 37, 1-40, 0
ІIа 27, 1-30, 0 30, 1-33, 0 33, 1-36, 0 36, 1-39, 0
ІIб 27, 1-30, 0 30, 1-33, 0 33, 1-36, 0 36, 1-39, 0
ІІІ 26, 1-29, 0 29, 1-32, 0 32, 1-35, 0 35, 1-38, 0
Швидкість руху повітря, м/с Нижче максим. допустимих значень
Відносна вологість повітря, % 61-70 71-85 86-100 -

 

Класи умов праці за показниками мікроклімату для виробничих

приміщень у холодну пору року.

Таблиця 11

Показник Клас умов праці
Температура повітря, °С (нижня межа) Опти­мальний   Допустимий   Шкідливий 3
Категорія робіт 1 ступінь 2 ступінь 3 ступінь 4 ступінь
3.1 3.2 3.3 3.4
Іа   За СН За СН 18, 1-20, 0 16, 1-18, 0 14, 1-16, 0 12, 0-14, 0
Іб 17, 1-19, 0 15, 1-17, 0 13, 1-15, 0 11, 0-13, 0
ІIа 14, 1-16, 0 12, 1-14, 0 10, 1-12, 0 8, 0-10, 0
ІIб 13, 1-15, 0 11, 1-13, 0 9, 1-11, 0 7, 0-9, 0
ІІІ 12, 1-14, 0 10, 1-12, 0 8, 1-10, 0 6, 0-8, 0
Швидкість руху повітря, м/с Вимоги відсутні
Відносна вологість повітря, % Див. примітку

Примітка: При збільшенні швидкості руху повітря на 0, 1 м/с від оптимальної за СН температура повітря повинна бу­ти збільшена на 0, 2 °С.

 

2.2.10. Виробниче освітлення. (Природнє та штучне освітлення.)

 

Самостійно скласти перелік основних предметів, які повинна розглядати людина у процесі роботи на заданому робочому місці (наприклад, бланки, документи, гроші, надписи, квитанції, вимірювальні прилади, окремі частини предметів або інструментів і т.п.).

Визначити самі дрібні деталі зображення (найменші об’єкти розрізнення), які містяться на перелічених предметах (наприклад: крапки, цяточки, риски і т.п.), за винятком тих, у розгляданні яких немає потреби. Орієнтовно оцінити їх розмір у мм.

Потім необхідно, користуючись ДБН В.2.5-28-2006 «Природне і штучне освітлення» (таблиця 12), визначитись, до якого діапазону розмірів відноситься розмір обраного вами найменшого об’єкта розрізнення (графа 2) і записати відповідний розряд зорової праці.

Норми освітлення.

Таблиця 12

Ступінь точності зорової праці Найм. розмір обєкта розріз-нення, мм Зорова праця Контраст відмін-ності об'єкта з фоном Харак-теристика фона Освітленість
Розряд Під-розряд Штучне Природнє Сумісне
Комб Загал. Верх. Бок. Верх. Бок.
лк КПО, енІІІ % КПО, енІІІ %
                       
  Найвища     менше 0, 15 I   а б   в     г Малий Малий Середній Малий Середній Великий Середній Великий Великий Темний Середній Темний Світлий Середній Темний Світлий Світлий Середній               3, 5        
Дуже висока 0, 15-0, 3 II а б   в     г Малий Малий Середній Малий Середній Великий Середній Великий Великий Темний Середній Темний Світлий Середній Темний Світлий Світлий Середній             2, 5     4, 2     1, 5
Висока 0, 3-0, 5 III а б   в     г Малий Малий Середній Малий Середній Великий Середній Великий Великий Темний Середній Темний Світлий Середній Темний Світлий Світлий Середній                       1, 2
                           

Продовження таблиці 12

                       
Середня 0, 5-1 IV а б   в     г Малий Малий Середній Малий Середній Середній Великий Темний Середній Темний Світлий Середній Світлий Середній         1, 5   2, 4   0, 9
Мала 1-5 V а б   в     г Малий Малий Середній Малий Середній Великий Середній Великий Великий Темний Середній Темний Світлий Середній Темний Світлий Світлий Середній -     -                   1, 8     0, 6  
Дуже мала Більш 5 VI - Незалежно від характеристик фону і контрасту об'єкта з фоном -     0, 5 1, 2 0, 3

 

Для визначеного розряду зорової роботи з графи “Освітленість → Природне → Бокове” виписати нормативне значення КПО - енІІІ (%).

Розрахувати нормований КПО для четвертого світлового пояса (Україна) за формулою:

m = 0, 9 – коефіцієнт світлового клімату для IV світлового поясу;

C = 0, 6 – 0, 95 – коефіцієнт сонячності клімату. Залежить від орієнтації віконних отворів за сторонами горизонту (приймається усереднений).

Порівняти енІV з фактичним значенням КПО (згідно варіанта).

Далі необхідно визначити характеристику фона. Фон – це поверхня, на якій розглядається найменший об’єкт розрізнення. У залежності від коефіцієнта відбиття поверхні ρ (див. табл. 13) фон може бути світлим (ρ > 0, 4), середнім (ρ = 0, 2-0, 4), темним (ρ < 0, 2).

У випадках, коли в якості фона можуть бути різні кольори за основу приймається найгірший варіант (самий темний колір з усіх можливих варіантів).

 


Коефіцієнти відбиття світла поверхнями різного кольору.

Таблиця 13

Колір   Коефіцієнт ρ Колір Коефіцієнт ρ
Білий Світло-жовтий Світло-бежевий Світло-голубий Світло-зелений Бежевий 0, 9 0, 75 0, 69 0, 45 0, 42 0, 38 Жовто-коричневий Коричневий Темно-зелений Темно-сірий Темно-червоний Темно-синій Чорний 0, 25 0, 23 0, 16 0, 15 0, 1 0, 1 0, 04

Далі необхідно визначити контраст об’єкта розрізнення з фоном, тобто наскільки чітко сприймається найменший об’єкт розрізнення на вищерозглянутому фоні. Контраст може бути великим (наприклад, між білим і чорним, темно-синім і білим), середнім (наприклад, між сірим і білим, світло-сірим і чорним) і малим (наприклад, між темно-червоним і чорним, світло-блакитним і білим). У випадках, коли можливі комбінації різних кольорів, за основу приймається найгірший варіант у бік малого контрасту.

Нормативне значення штучного загального освітлення (лк) вибирається навпроти комбінації обраних слів, які характеризують фон і контраст, у графі “Освітленість – Штучна - Загальна”.

Після заповнення граф 3 та 4 карти, у випадку, якщо факт менше норми (Ф< Н) визначаємо ступінь шкідливості по табл. 14.

Для природного освітлення в «Карту умов праці» вноситься ступінь 1. Для штучного освітлення (освітленість робочої поверхні) ставиться:

Ø ступінь - 1, при Ф = (від 0, 5 Ен до Ен);

Ø ступінь - 2, при Ф< 0, 5 Ен, тобто факт менше половини нормативного значення штучного освітлення.

 

Класи умов праці залежно від параметрів

світлового середовища виробничих приміщень.

Таблиця 14

Фактор виробничого середовища Клас умов праці
Допустимий Шкідливий 3
1 ступінь 3.1 2 ступінь 3.2
Природне освітлення (КПО, %) Норма Недостатньо Відсутнє
Освітленість робочої поверхні (Е, лк) Норма 0, 5 Ен - Ен < 0, 5 Ен

 

 

2.2.11. Іонізуюче випромінювання.

 

Для визначення ступеню шкідливості впливу іонізуючого випромінювання на робочому місці використовують НРБУ-97 «Норми радіаційної безпеки України» - табл.15

Класи умов праці при дії іонізуючих випромінювань

Таблиця 15

Річна ефективна Доза Е Клас умов праці    
Опти-мальний Допустимий Шкідливий 3   Небезпечний  
         
1 ступінь 3.1 2 ступінь 3.2 3 ступінь 3.3 4 ступінь 3.4  
 
Ефективна доза на рік, мЗв • рік-1 Е< 1, 0 1, 0< Е£ 2, 0 2, 0< Е£ 10, 0 10, 0< Е£ 14 14, 0< Е£ 20 10< Е£ 50 Е> 50  

 

В графу 3 “Карти умов праці” вноситься допустимий діапазон з таблиці 15. Порівнюючи фактичне значення з діапазонами наведеними в табл. 15 визначити ступінь шкідливості впливу іонізуючого випромінювання.

2.2.12. Оцінка важкості праці.

При виконанні цього пункту необхідно, базуючись на своєму життєвому досвіді і своїй уяві про дане робоче місце, визначити, чоловік там працює або жінка, які рухи виконує людина, як часто, які вантажі вона підіймає і т. і. (табл.16).

Оптимальні і допустимі нормативні значення брати з табл.16 (графи 3, 4) і записувати в графу 3 “Карти умов праці”. Фактичні (розрахункові) значення вносяться в графу “Карти умов праці”.

1.1. Необхідно орієнтовно визначити, яку вагу (М) підіймає людина за участю м'язів рук та плечового поясу і на яку відстань (L) вона її переміщує (до 1 м), потім визначити скільки таких рухів робить людина за зміну (N). Кінцевий результат буде дорівнювати Нр=М•L•N (кг•м). Потім користуючись п.1.1 (табл.16) визначити в якому діапазоні міститься величина Нр: «оптим.», «допуст.», або 1- 4 ступінь.

1.2. Необхідно орієнтовно визначити яку вагу (М) підіймає людина за участю м'язів рук, корпуса, ніг і на яку відстань (L) вона її переміщує, потім визначити скільки таких рухів робить людина за зміну (N). Кінцевий результат буде дорівнювати Н3=М•L•N (кг•м). Потім користуючись п.1.2 (табл.16) визначити в якому діапазоні міститься величина Нз: «оптим.», «допуст.», або 1- 4 ступінь.

Класи умов праці за показниками важкості трудового процесу.

Таблиця 16

п/п Показники важкості трудового процесу Клас умов праці
Оптимальний (легке фізичне навантаження) Допустимий (середнє фізичне навантаження) Шкідливий (важка праця)
1 ступінь   2 ступінь   3 ступінь  
             
  Фізичне динамічне навантаження, в одиницях механічної роботи за зміну, кг-м
1.1 При регіональному навантаженні (з переважаючою участю м'язів рук та плечового поясу) при переміщенні вантажу на відстань до 1 м: для чоловіків для жінок   до 2500 до 1500   до 5000 до 3000   до 7000 до 4000   до 9000 до 5500   > 9000 > 5500
1.2 При загальному навантаженні (за участю м'язів рук, ніг): при переміщенні вантажу на відстань від 1 до 5 м: для чоловіків для жінок до 12 500 до 14 000 до 46 000 до 28 000 до 70 000 до 40 000 до 90 000 до 55 000 > 90 000 > 55 000
  Маса вантажу, що підіймається та переміщується, кг:
2.1 Підіймання та переміщення (разове) вантажів при чергуванні з іншою роботою (до 2 разів на годину): для чоловіків для жінок до 15 до 5 до 30 до 10 > 30 > 10    
2.2 Підіймання та переміщення (разове) вантажів постійно протягом робочої зміни: для чоловіків для жінок до 5 до 3 до 15 до 7 до 30 > 7     > 30  
2.3 Сумарна маса вантажів, що переміщуються протягом зміни: з робочої поверхні для чоловіків для жінок з підлоги для чоловіків для жінок   - -   - -   до 870 до 350   до 435 до 175   > 870 > 350   > 435 > 175    
                     

 


Продовження таблиці 16

             
  Стереотипні робочі рухи (кількість за зміну)
3.1 При локальному навантаженні (за участю м'язів кистей та пальців рук) до 20000 до 40000 до 60000 > 60000  
3.2 При регіональному навантаженні (при роботі з переважною участю м'язів рук та плечового пояса) до 10000 до 20000 до 30000 > 30000  
  Статичне навантаження: тільки для чоловіків; для жінок слід приймати значення, на 40% нижчі від вказаних.
Величина статичного навантаження за зміну при утриманні вантажу, докладання зусиль, кгс однією рукою двома руками за участю м'язів корпуса та ніг     до 18000 до 36000 до 43000     до 36000 до 70000 до 100000     до 70000 до 140000 до 200000     > 70000 > 140000 > 200000  
  Робоча поза вільна зручна поза (зміна пози «сидячи- стоячи» за бажанням робітника) Періодичне перебуван- ня в незручній, фіксованій позі (неможли- вість зміни взаємороз- ташування різних частин тіла відносно одна одної) до 25% часу зміни Періодичне перебуван- ня в незручній фіксованій позі до 50% часу зміни; перебуван- ня у виму- шеній позі (навпочіп- ки, на колінах та ін.) до 25% часу зміни Перебуван-ня в незручній, фіксованій позі більше 50% часу зміни; пе-ребуван- ня у виму- шеній позі (на колі-нах, навпо- чіпки та ін.) більше 25% часу зміни  
  Нахили корпуса (кількість за зміну) до 50 разів Вимушені нахили більше 30°, 51-100 разів Вимушені нахили більше 30°, 101-300 разів Вимушені нахили більше 30°, разів  
  Переміщення у просторі (переходи, обумовлені технологічним процесом протягом зміни), км до 4 до 10 до 15 > 15  
                     

 

2.1. Необхідно визначити яку вагу може підіймати людина при чергуванні з іншою роботою і порівняти її з вказаними в п.2.1. (табл.16).

2.2. Необхідно визначити яку вагу може підіймати людина постійно протягом робочої зміни і порівняти її з вказаними в п.2.2. (табл.16).

2.3. Визначившись у попередніх пунктах 1.1 - 2.2 з якими вантажами працює людина, необхідно відокремити, які з них підіймаються з підлоги, які з робочої поверхні (наприклад, з поверхні столу) і відповідно помножити кожну вагу на кількість підйомів за зміну.

3. Необхідно визначитись, які рухи за участю м'язів кистей та пальців рук найбільш часто виконує людина на робочому місці (наприклад рухи секретарки яка працює на друкарський машині або ЕОМ) і розрахувати їх кількість за зміну.

4. Якщо у процесі роботи людина піднявши вагу утримує її деякий час (наприклад, переносить папки з документами з одного приміщення в інше) то необхідно цю вагу (кг) помножити на час утримування (сек.) за зміну. Отримана величина порівнюється з чисельними значеннями відповідної строки п.4 (табл.16).

5. Прочитати опис робочих поз в п.5 (табл.16), вибрати той, що підходить до вашого робочого місця і зробити відповідну позначку в «Карті умов праці» («оптим.», «допуст.», або 1- 2 ступінь).

6. Розрахувати скільки разів за зміну людина робить вимушені нахили і зробити відповідну позначку в «Карті умов праці».

7. Якщо людина багато ходить то необхідно розрахувати, яку відстань вона проходить в цілому за зміну (км) і порівняти з чисельними значеннями п.7 (табл.16).

Загальна оцінка важкості праці встановлюється за показником, що отримав найвищий клас. При наявності 3-х та більше показників, що відносяться до 2-го (допустимого) класу, важкість праці оцінюється на один ступінь вище (клас 3.1) При наявності 2-х або більше показників 1-го чи 2-го ступеня 3-го класу шкідливості важкість праці оцінюється на один ступінь вище (відповідно 3.2 та 3.3 класи).

 

2.2.13. Оцінка напруженості праці. Користуватись табл.17.

 

1.1. - 1.4. Необхідно ознайомитись з особливостями інтелектуальних навантажень, описаних у відповідних пунктах (1.1. – 1.4. табл..17), та визначити якому класу умов праці відповідає інтелектуальне навантаження робітника на заданому робочому місці. Всі необхідні роз’яснення з приводу визначення шкідливості занести у відповідні пункти пояснювальної записки та у відповідні графи (об’єднані графи 3, 4, 5) “Карти умов праці”.

2.1. Необхідно визначити, яку частину (в %) від робочого часу людина зосереджено спостерігає при виконанні своїх обов'язків. Отримане число порівнюють з числами п.2.1 табл.17 і роблять відповідну примітку.

 

 

Класи умов праці за показниками напруженості трудового процесу

Таблиця 17

N Показники напруженості трудового процесу Клас умов праці  
Оптимальний (напруженість праці легкого ступеня) Допустимий (напруженість праці середнього ступеня) Шкідливий (напружена праця)
1 ступінь 3.1 2 ступінь 3.2
           
  Інтелектуальні навантаження
1.1 Зміст роботи   Рішення простих альтернативних завдань згідно з інструкцією Рішення склад- них завдань з вибором за відомим алгоритмом (робота по серії інструкцій) Евристична (творча) діяльність, що вимагає вирішення складних завдань при відсутності алгоритму
1.2 Сприймання сигналів (інформації) та їх оцінка Сприймання сигналів, але немає потреби в корекції дії Сприймання сигналів з наступною корекцією дій та операцій Сприймання сигналів з наступним співставленням фактичних зна-чень параметрів з їх номінальними значеннями. Заключна оцінка фактичних значень параметрів Сприймання сигналів з наступною комплексною оцінкою взає- мопов'язаних параметрів. Комплексна оцінка всієї виробничої діяльності
1.3 Ступінь складності завдання Обробка та виконання завдання Обробка, виконання завдання та його перевірка Обробка і контроль за виконанням завдання Контроль та попередня робота з розподілу завдань іншим особам
1.4 Характер виконуваної роботи Робота за індивідуальним планом Робота за встановленим графіком з можливим його коригуванням по ходу діяльності Робота в умовах дефіциту часу Робота в умовах дефіциту часу та інформації з підвищеною відповідальністю за кінцевий результат
             

Продовження таблиці 17

  Сенсорні навантаження
2.1 Тривалість зосередженого спостереження (в % від часу зміни) до 25 26-50 21-75 > 75
2.2 Щільність сигналів (світлових, звукових та інших) та повідомлень в середньому за 1 годину роботи до 75 75-175 176-300 > 300
2.3 Кількість виробничих об'єктів одночасного спостереження до 5 6-10 11-25 > 25
2.4 Навантаження на зоровий аналізатор
  2.4.1 Розмір об'єкта розрізнення (при відстані від очей працюючого до об'єкта розрізнення не більше, ніж 0, 5м), мм при тривалості зосередженого спостереження (% часу зміни) > 5 5, 0-1, 1 більше 50 % часу   1, 0-0, 3 до 50 % часу   менше 0, 3 до 25 % часу 1, 0-0, 3 більше 50% часу   менше 0, 3 25-50% часу менше 0, 3 більше 50% часу
2.4.2 Робота з оптичними приладами (мікроскопи, лупи та ін.) при тривалості зосередженого спостереження (% часу зміни)   26-50 51-75 > 75
2.4.3 Спостереження за екранами відеотерміналів (годин на зміну) до 2 2-3 3-4 > 4
2.5 Навантаження на слуховий аналізатор (при виробничій необхідності сприйняття мови чи диференційованих сигналів) Розбірливість слів та сигналів від 100% до 90% Розбірливість слів та сигналів від 90% до 70% Розбірливість слів та сигналів від 70% до 50% Розбірливість слів та сигналів менше, ніж 50%
             

 






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.