Післямова

новими видами пристроїв, які обмінюються інформацією по безпровідних каналах зв 'язку.

Очевидно, що після переводу в Internet радіо і телебачення настане черга телефону, який перетвориться із незалежного пристрою в складову частину того, що можна назвати медіацентром. Вже сьогодні ISDN (Integrated Services Digital Network - цифрова мережа з підключенням комплексних послуг) дозволяє не тільки чути голос, а і бачити зображення співрозмовника. З можливостями широкополосного доступу до Internet і наявного медіацентра кожний зможе вибирати, що йому більше до душі, звичайний телефонний дзвоник або аудіо- відео сеанс.

Наступне покоління сотовых телефонів напевно буде маты полосу пропус­кання 2Мбіт/с, що дозволить збільшити потік інформації, доступний сьогодні для сотовых телефонів. Покы що стандарт GSM обмежений приблизно 9600біт/с, що не дає можливості за допомогою сотовых телефонів прийманні і відправляти великі електронні повідомлення або здійснювати їх збереження на Web-сайтах. Але вже існують способи обійти це обмеження. Перший медіа - і бізнес-центр Mega Car падає високу швидкість підключення до Internet під час поїздки в автомобілі. Висока швидкість з 'єднання досягається за рахунок стискання 16 каналів GSM. У відповідності з новим стандартом канал GSM має швидкість 2 Мбіт/с, відповідно стискання 16 каналів дозволить передавати і приймати 32Мбіт/с. Таким чином користувачу буде надана можливість дзвонити по телефону, переглядати телепрограми, слухати радіо, працювати з комп 'ютерними застосуваннями, користуватися електронними послугами, отримувати аудіо- і відео інформацію практично звідки завгодно лише при умові, що медіацентр який використустьея, підтримує відповідні функції. Нові моделі мобільних телефонів будуть мати кольоровий дисплей, що дозволить перегляданні відео- і прямі телепередачі. Що стосується відтворення аудіо записів, то така можливість передбачена вже в діючих моделях мобільних телефонів.

Об 'єднавши всю звичайну побутову електроніку в новому медіацентрі, буде нокінчено ще з однією проблемою, яка часто мішала нам в минулому, а саме -проблемою невідповідності форматів. Достатньо згадати війни форматів відеокасет (всіпроти VIIS). кінофільмів (MEPGnpomuA VI), компакт-дисків проти міні-дисків. Перелік можна продовжувати, відмітимо лише, що такі конфлікти привели до того, що було марно витрачена маса часу, а різноманітність форматів стримувала розвиток відповідних технологій. Інтеграція побутової електроніки дасть нам можливість отримувати потрібну інформацію, не звертаючи уваги на формат і спосіб її доставки на екран або в динаміки. У випадку введення нового формату відповідне програмне забезпечення буде поставлятися одночасно з форматом.

Комп'ютеризація не обійде стороною і іншу побутову техніку. Вже

Післямова

сьогодні сучасні моделі побутової техніки оснащені коми 'ютерними мікросхемами. Наступним логічним кроком буде їх об'єднання в локальну мережу. Дуже добре управляти всіма цими пристроями з одного централь­ного пункту, хоча щось все ж таки прийдеться робити руками (наприклад ставити і виймати посуд із машини для миття посуду). Крім того, можна буде точно знати скільки електроенергії споживає пральна машинка підчас прання. Це стане особливо важливим, коли будуть розвинуті енергокому-нікації і повстане завдання вибору на цьому ринку самих дешевих енерго­ресурсів. Причому і це клієнти будуть робити не самі, а за допомогою спеціаль­них служб, наприклад, брокерів з енергопостачання. Одержуючи від користу­вача необхідну інформацію про споживання електроенергії, брокер електро­енергії зможе визначити, послуги якого постачальника обійдуться йому дешевше від інших і надати детальні рекомендації з економії електроенергії.

Таким чином, в майбутньому слід очікувати появи нових найрізноманітніших брокерських послуг (про які сьогодні нам нічого не відомо).

Оскільки всі пристрої будуть вести облік даних про кожного клієнта в розрізі витрат і споживання ресурсів, індивідуальний маркетинг стане ще більш ефективним. Чим більше знають про користувача різні торговельні посередники, тим простіше їм підібрати для нього максимально вигідні пропозиції. Але надання подібної інформації кому попало в Internet загрожує розголошенням важливих конфіденційних даних. Для того щоби запобігти загрозі " непроханого " вторгнення^ буде передбачена визначена форма відпо­відальності. В якості брокерів, мова про яких йшла вище, будуть виступати нелюди, а програмовані електронні агенти, що розташовані в медіацентрах, які і будуть організовувати і здійснювати всі вхідні і вихідні інформаційні потоки. Тільки програмований агент буде мати доступ до клієнтського профілю. Енергетичний брокер, наприклад, не станерозешати даних клієнта всім постачальникам електроенергії в країні, щоби отримати найбільш вигідні пропозиції; навпаки, для забезпечення конфіденційності він запросить у них самі останні прайс-листи, зіставить з потребами клієнта, вибере найбільш вигідні пропозиції від різних постачальників і запропонує найбільш вдале рішення.

Скоріше всього, такий брокер буде підтримувати постійний зв'язок з постачальниками електроенергії, щоби отримати саму дешеву електро­енергію на плановій основі або при виникнеш потреби. Обмін даними між брокером і постачальниками буде зашифрованим, щоби ніхто не зміг помішати завершенню угоди. Внаслідок того, що брокер буде купувати електроенергію у декількох постачальників позмінно, ніхто з них не зможе отримати повних відомостей про клієнта, тільки перехоплення всіх комунікацій з постачальниками може дати " зацікавленій" стороні всю необхідну інформацію (що зробити буде можливо, але невигідно з позиції

Післямова

витрат). Будемо сподіватися, що технології шифрування будуть узаконені у всьому світі, що дозволить повністю забезпечити конфіденційність клієнтської інформації.

Проблема захисту інформації також залишиться надзвичайно актуальною. Оскільки, енергетичний брокер замовляє енергію в любий час при потребі, важливо забезпечити гарантію, що піхто не виведе його з робочого стану і не розірве з'єднання з постачальником. Для всієї системи буде передбачений самий високий рівень надлишковості і безвідмовності, який буде навіть більш кращим ніж: стандарт Hewleft-Puckard " 5 дев'яток" (99, 999%, т. т. 5 хвилин відмов на протязі року) ще па одпу-дві " дев'ятки" і забезпечить відмову стійкість нарівні 99, 9999%або 99, 99999%/. Тільки такий стандарт зробить можливим надійне повсякденне обслуговування. В протилежному випадку піхто не буде застрахованим від того, що хакери відшукають способи блоку­вання життєдіяльності цілих міст натисканням декількох комбінацій клавіш.

Щоби зберегти конфіденційність і гарантувати, що сторонні не зможуть підключати або відключати електронні пристрої у домах клієнтів будуть розроблені нові типи брандмауерів, які нададуть клієнтам захищений віддалений доступ до пристроїв і можливість блокувати доступ всім решта. Звідси ставиться вимога розробки нових форм аутеитифікації, які не дозволять порушникам видавати себе за когось іншого.

Вже сьогодні ясно, що майбутнє за комбінацією цифрових і біометричних способів аудентифікації і авторизації. Через 10-15років буде впроваджена біоцифрова форма доступу до помешкань, машин і всього решта, що підлягає захисту від вторгнення інших.

Майбутнє Internet тісно пов 'язане з новими технологічними досягненнями і змінами в моделях ведення бізнесу. В стадії розробки знаходяться декілька програм, призначених створити нові Internet-технології. В тому числі американський проект Internet 2, мета якого - створення нової інфра­структури, яка дозволить з 'єднати в єдину мережу всі пристрої людського помешкання і об'єднати всі типи медіа в єдиний медіацентр.

World Wide Web, яка сьогодні домінує в електронному бізнесі, збільшить рівень інтерактивності і мульмедійності. Множина сервісів Internet вже стали частиною WWW. Такі послуги, як колективні електронні календарі, чати і групи новин, об'єднуються на Web-платформі, полегшуючи інтеграцію і інших типів сервісів. Система телетекста, яка сьогодні представляє частину телебачення, буде витискати Web, в результаті чого перегляд програм буде здійснюватися в більш інтерактивному режимі. Завдяки цьому з 'явиться можливість вибору тієї чи іншої програми, прочитати інформацію про неї І встановити повідомлення. Під час перегляду можна натиснути кнопку на любому фрагменті екрану, щоби отримати додаткову інформацію. Припустимо. ЩО в кадрі сцена на дорозі і користувача дуже зацікавив

Післямова

автомобіль, що попав в поле його зору на екрані. Клацнувши на його зображенні, і через Internet користувач отримує повний опис його характе­ристик, ознайомившись з якими, він зможете зразу же замовити таку саму модель.

Наступне покоління Internet принесе з собою ще більше прямої і похідної реклами з новими каналами її розповсюдження.

Приблизно те ж саме відбудеться і з радіо. Якщо під час прослуховування клієнту сподобається та чи інша музична композиція, клацнувши по відповід­ній кнопці, він тут же попадете на Web-сайт виконавця, взнає все що його цікавить, і при бажанні зможете замовити твір, що сподобався. Радіо і телебачення будуть безперервно транслювати свої передачі через Internet.

Мережа в тому вигляді, в якому ми звикли до неї сьогодні, пропаде або по меншій мірі зміниться настільки, що для отримання тої чи іншої інформації клієнту не потрібно буде формувати запити за складними правилами. Прості зв 'язки між: Web-сторінками будуть замінені більш потужним механізмом зв 'язуваннярізних сторінок. Загальноприйнятим стане миттєвий пошук, який буде означати, що у відповідь на натискання на одному гіперзв'язку клієнту буде надана інформація зразу ж з декйіькох ресурсів. Це дозволить відмовитись від списків зв язків. Замість надання такого списку по заданому предмету клієнту буде надаватися одне посилання і можливість уточнення питання; вибір кожного контента буде виконуватись автоматично. Хоча такий пошук можливий вже і сьогодні, в майбутньому він значно спроститься і буде здійснюватися за допомогою простої команди HTML.

З розвитком наукових технологій і переходом їх на нову якісну ступінь спроститься і процес пошуку в Web-середовищі. Замість набору вручну ключових слів, клієнт зможе напряму задавати питання пошуковим механізмам з вбудованим розпізнавачем голосу, які на звичайній мові будуть задавати уточнюючи питання. Цей сервіс стане стандартом в мережі майбутнього.

ІШІ Список літератури

1. Автоматизированные системы обработки финансово-кредитной
информации: Учебник / B.C. Розислов, Г.К. Бегоцкая, СВ. Геков и др.; Под
ред. проф. B.C. Рожнова. - М.: Финансы-и статистика, 1990.

2. Автоматизированные информационные технологии в банковской деятельности / Под ред. проф. Г.А. Титоренко.-М.: Финстатинформ, 1997.

3. Акофф Р. Системы, организации и междисциплинарные исследования /

Исследования по общей теории систем. - М.: 1969.-236 с.

4. Ангелуш А.Ф., Водовин А.А. и др. Использование АРМ экономиста в

локальных вычислительных сетях. - М.: Радио и связь, 1982.

5. Ананьев О.М. Комп'ютерні технології в менеджменті: Навч. посібник. - Київ:

НМУУкоопосвіта, 1999.-210 с.

6. Ананьев О.М. Організація і побудова логісгичних інформаційних систем (ЛІС)

// Вісник Українського лісотехнічного університету. - 2004.-№ 11 -12 - с 1 ЗО­НІ.

7. Ананьев О.М. Основи мережних технологій. Тексти лекцій. - Львів: Кооносвіта,

2004.-52 с

8. Ананьев О.М., Мізюк Б.М. Комплексна програма інформатизації споживчої

кооперації'України.-К.: НМК " Укоопосвіта", 1999.-96с

9. Ананьев О.М. Методологічні основи побудови інтегрованої управлінської

інформаційної системи (ІУ 1С) споживчої кооперації України // Вісті-Діловий Вісник. 2004.-№36.

10. Аппак М.А. Автоматизированные рабочие места на основе персональных ЭВМ. -М.: Радиосвязь, 1989.-176 с.

11. Апопій В.В. та інш. Комерційна діяльність на ринку товарів та послуг: Ситуаційні завдання / В.В. Апопій, I.П. Міщук, Ю.М. Хомяк. - Львів: ЛКА, 2002.-163 с

12. АСУ на промышленном предприятии: методы создания: Справочник СБ. Михалев, Р.С. Сегедов, А.В. Гринберг и др. - 2-е изд. - М.: Энергоатомиздат, 1989.-399 с.

13. АтреШ. Структурний подход к организации баз данных. -М.: Финансы и статистика, 1983.

14. Афанасьев В.Г. Общество: системность, познание и управление. - М.: Политиздат, 1981.-341 с.

15. Баженов В. А., Венгерський П.С, Горлач В.М., Левченко Я.М., Гарвона B.C., Ананьев О.М. Інформатика. Комп'ютерна техніка. Комп'ютерні технології.: Підручник. - К.: Каравела, 2003. - 464 с

16. Банковские операции. - В 3-х частях: Учебн. пособие /Под ред. О.Н Лаврушина. - М.: ИНФРА- М, 1996.

17. Білик В.М., Дяків Р.С, Костирко B.C. Автоматизоване робоче місце менеджера торгового підприємства. - Київ: НМУ Укоопосвіта, 1999. - 350 с

18. БирСТ. Кибернетика и управление производством. -М.: Физматгиз, 1963.-275 с.

19. Божко В.П. Организационно-методологические основы построения АСИС

582

-М.: МЭСИ, 1992.

20. Богумирский Б. Энциклопедия Windows 98. -СПб.: Питер, 1998.-844с.

21. Васкевич Давид. Стратегии клиент/сервер. - Киев: Диалектика, 1996. - 396 с.

22. Введение в информационный бизнес / Под ред. В.П. Тихомирова,
А. Хорошилова. - М.: Финансы и статистика, 1996.

23. Вейдман К. Распределенные системы мини- и микро - ЭВМ. - М.: Финансы и статистика, 1982. - 328 с.

24. ВилкасЭ.И., Майминас Е.З. Решения: теория, информация, моделирование. -М.: Радио и связь, 1981.

25. Волков СИ., Романов А.Н. Организация МОЭИ. - М.: Финансы и статистика,

1988.

26. Глушков В.М. Основы безбумажной информатики. Изд. 2-е. - М.: Наука,
1987.-552 с.

27. Гончарук Я.А. Автоматизация процессов обработки экономической информации в кооперативной торговле.- М.: Экономика, 1975. - 158 с.

28. Гончарук Я.А. Организация машинной обработки экономической информации. Учебник для кооп.институтов. - М., " Экономика". 1976.

29. Гончарук Я.А. та інш. Маркетинг: Навч. посіб. у тестах / Мін. освіти і науки України. КНЕУ. ЛКА; Я.А. Гончарук, А.Ф. Павленко, СВ. Скібінський. - К.: КНЕУ, 2002.-313с.

30. Громов Г.Р. Очерки информационной технологи. - М.: Инфоарт, 1993.

31. Гриценко В.И., Паньшин Б.М. Информационная технология: вопросы развития и применения. - Киев: Наук, думка, 1989. - 265 с.

32. Евстинеев Ю.М., Монашкин Ю.М. Автоматизирование системы обработки экономической информации в торговле.-М.: Экономика, 1986.-271 с.

33. Экономическая информатика и вычислительная техника / Под ред. В.П. Косарева, А.Ю. Королева. - М.: Финансы и статистика, 1996.

34. Иоффе А.Ф. Персональные компьютеры в организационном управлении. -М.: Наука, 1988.-172 с.

35. Информатика: данные, технология, маркетинг / Под ред. А.Н. Романова. -М.: Финансы и статистика, 1991.

36. Информационные системы для руководителей / Под ред. Ф.М. Перегудова.

- М.: Финансы и статистика, 1989. - 213 с.

37. Информационные системы в экономике / Под ред. В.В. Дика. - М.: Финансы и статистика, 1996.

38. КадоМ. и др. Построение сетей ЭВМ.-М.: Мир, 1988.-255 с.

39. Кандрашова С.С. Информационные технологии в управлении: Учеб. пособие

- Киев: МАУП, 1998. - 186 с.

40. Кантер О.Ж. Управленческие информационные системы. - М.: Радио и связь, 1982.

41. Комерційна діяльність на ринку товарів та послуг (за редакцією проф. Апопія В.В., проф. Гончарука Я. А.). - Львів: вид-во ЛКА, 2001. - 450 с.

42. Коутс Р., Влейминк И. Интерфейс «человек-компьютер» - М.: Мир, 1990.-501с.

43. Карминский A.M., Нестеров П.В. Информатизация бизнеса. - М.: Финансы и статистика, 1997.-415 с.

44. Козлов В.А. Открытые информационные системы. - М.: Финансы и статистика, 1999.-222 с.

45. Колесник А.П. Компьютерные системы в управлении финансами. - М.: Финансы и статистика, 1994.

46. Компьютерные технологии обработки информации / Под ред. СВ. Назарова.

- М.: Финансы и статистика, 1995.

47. Компьютерные системы и сети: Учеб. пособие / В.П. Косарев и др.; под ред. В.П. Косарева.-М.: Финансы и статистика, 1999.-464 с.

48. Локальные вычислительные сети: принципы построения, архитектура, коммуникационные средства / Под ред. СВ. Назарова. - М.: Финансы и статистика, 1994.

49. Мізюк Б.М. Проектування автоматизованих інформаційних систем. - Львів: Коопосвіта, 1998.-191 с.

50. Маркетинг/А.Н. Романов, Ю.Ю. Корлюгов, С.А. Красильников и др.: Под ред. А.Н. Романова. - М.: ЮНИТИ, 1995.

51. Мартин Дж. Вычислительные сети и распределенная обработка данных. -М.: Финансы и статистика, 1986.-464 с.

52. Мартин Дж. Организация баз данных в вычислительных системах. - М.: Мир, 1980.-532 с.

53. Неанс Бэрни и др. Компьютерные сети/Пер. с англ.-М.: Бином, 1985. — 213 с.

54. Нельсон Т. Информационные системы будущего. Информационный поиск.

- М.: Воениздат, 1970.

55. Одинцов Б.Е. Экономическая информатика. - Хмельницкий, 1996. - 220 с.

56. Осипова Л.В., Синяева И.М. Основы коммерческой деятельности. - М.: ЮНИТИ, 1997.

57. Перельман Р.Е. Построение моделей автоматизированных систем опера­тивного управления производством. - М.: Статистика, 1979. - 374с.

58. Подольский В.И., Дик В.В. Бухгалтерский учет на персональных ЭВМ. Система автоматизированных рабочих мест бухгалтера. - М.: Бухгалтерский учет, 1993.

59. Рожков B.C. Информационное обеспечение хозяйственной деятельности. -М.: Финансы и статистика, 1987. - 322 с.

60. Романов А.Н., Лукасевич И.Я, Титоренко Г. А. Компьютеризация финансово-экономического анализа коммерческой деятельности предприятий, корпораций, фирм. - М.: Интерпракс, 1994.

61. Ситник В.Ф. та інші. Основи інформаційних систем. - Київ: КНЕУ, 1997. - 252 с.

62. Стандарт фирмы IBM. Проектирование пользовательского интерфейса на персональном компьютере. - Вильнюс, 1992.

63. Тихомиров В.П., Морозов В.П., Хрусталев Е.Ю. Основы гипертекстовой информационной технологии. -М.: МЭСИ, 1993.

64. Телекоммуникационные протоколы автоматизированных учреждений// Технологии электронных коммуникаций. - М., 1991.-Т.4.