Розділ 6.

управління установою із центру (інформаційної обчислювально-аналі­тичної служби) у локальні офіси і самокеровані колективи.

Результатом є розподілені комп'ютерні системи, які підтримують децентралізоване прийняття управлінських рішень і керуються уповнова­женими службами, які акцентують свою увагу на можливості швидкого реагування на потреби користувача. У середовищі клієнт-сервер персо­нальні комп'ютери носять назву " клієнтів". Вони споживають послуги великих (більш потужних) комп'ютерів, серверів та інших сумісно використовуваних комп'ютерів.

Що таке технологія клієнт-сервер? Це, насамперед, технологія серверу, на якому відбувається поєднання трьох видів функцій:

1) розподілу даних;

2) розподілу обробки;

3) графічного інтерфейсу користувача.

Сервер дає можливість розподіляти дані між багатьма комп'ютерами та іншими серверами так, що самокеровані локалізовані колективи й відповідальні працівники могли задавати багаточисельні і складні запитання і одержувати вичерпні відповіді. Він також дозволяє пере­носити обробку інформації в колективи, надаючи при цьому можливість настроювати додатки відповідно з їх конкретними потребами, при одночасному збереженні загальних правил використання інформації з баз даних всього підприємства. Без серверу ці дві форми розподілу просто неможливі. Але технологія клієнт-сервер - це також і концепція роботи клієнта, який є третім у списку. Дуже важливо мати графічний інтерфейс користувача, без якого майже неможливо виконувати роботи функціонального призначення. Наближення до колективів і індивідумів необмеженого доступу до даних та можливості настройки своїх потреб таким чином, щоб вони повністю їм відповідали, робить технологію " клієнт-сервер" революційним елементом загальної еволюції розвитку комп'ютерних технологій.

Для досягнення успішного результату даної еволюції необхідно задовольнити потреби як клієнта, так і серверу.

Термін " сервер" у даній технології має два значення. Перше - це елемент апаратури, який надає можливість сумісного використання сервісних функцій у мережному середовищі. Друге - це програмний компонент, який надає загальний функціональний сервіс іншим програмним компонентам. Розглянемо детальніше технологічне поняття

ЧАСТИНА 3.

серверу в значенні елемента апаратури - комп'ютера, який відіграє роль серверу. Роль серверу полягає в спрощенні сумісного використання ресур­сів; він виступає в ролі посередника при сумісному використанні інфор­мації і сервісу. При розгляді визначення терміна треба вказати, що сервер виконує роботу для інших. Іншими словами призначення серверу полягає у виконанні роботи для всіх персональних комп'ютерів, які з ним зв'язані. Чому вони не можуть виконувати цю роботу самостійно? Головним чином тому, що основна робота серверу зводиться до управлінняресур-сами сумісного використання - ресурсами, які використовуються багатьма користувачами в даний момент часу або декількома одно­часно. Поскільки персональні комп'ютери не призначені для сумісного використання, вони не можуть легко взаємодіяти з іншими комп'ютерами, коли виникає потреба в сумісному використанні ресурсів. Ось для чого потрібні сервери.

Таким чином, перше визначення терміна " клієнт-сервер" пов'язане з комп'ютерами, що сумісно використовуються і називаються серверами. Сервери керують ресурсами сумісного використання і надають доступ до цих ресурсів у якості сервісу своїм клієнтам. Фактично дане визна­чення може бути прийняте за постійну форму опису технологічних рішень, на яких базується загальний фундамент технології клієнт-сервер.

6.2. Особливості технології клієнт-сервер

Необхідність використання даної технології полягає в сумісному використанні апаратних засобів мережі (локальної обчислювальної мережі [Lokal Area Networks - LAN]). У LAN кожен комп'ютер зв'язаний з іншим комп'ютером. Таким чином, якщо один з комп'ютерів виділити для управління якимось периферійним пристроєм, наприклад, принтером, то цей комп'ютер і зв'язаний з ним принтер будуть доступні для всіх іншим користувачів. Комп'ютер, який керує принтером, можна назвати сервером, тому що він обслуговує інші комп'ютери, надаючи їм сервіс друку, оснований на доступі до принтера.

Уданому випадку навіть при виконанні такої простої, на перший погляд, функції, як можливість керування друком у LAN, сервер може надавати досить широкий набір послуг. До них належать:

& сервер контролює завантаженість роботою, створює звіти про використання друку, вимірює завантаження принтерів

розділ 6.

протягом робочого часу, що дозволяє підключати додаткові принтери, передавати завдання на друк іншим серверам тощо;

> сервер керує декількома принтерами, автоматично подаючи завдання на друк першому вільному принтеру;

> доступ до принтерів може бути керованим (адресним) і розширеним.

Сервер може бути запрограмований таким чином, щоб приймати завдання на друк від визначених користувачів, або вимагати пароль доступу при виводі на друк.

Ці послуги зумовлені тим, що сервер використовується сумісно і призначений для виконання спеціальних функцій. За рахунок того, що він спеціально призначений для цього сервісу, сервер друку повинен бути постійно включений, що може вимагатися технологією роботи корис­тувачів при вирішенні функціональних або специфічних задач (наприклад, при виписці прихідно-розхідних документів в АІС торговельного підприємства). Сучасні прогресивні засоби LAN, встановлені на персо­нальний комп'ютер, включають засоби перепризначення, які перехоп­люють вивід на друк і посилають цей вивід через мережу на сервер.

Якщо розглядати таке технологічне рішення на концептуальному рівні, то мережа і сервер надають комп'ютеру користувача можливість звертання не до фізичного (власного принтера), а до логічного (якого немає в користувача, але до якого він має право доступу). При цьому більш суттєвим є те, що принтер використовується сумісно багатьма користувачами, але це повністю не відчутне для конкретного корис­тувача (функціонального спеціаліста). Уданому випадку комп'ютер користувача працює так, ніби він має власний принтер, а сервер друку слідкує за тим, щоб ця ілюзія не порушувалася.

Послідовно технологія сумісного використання принтера перейшла в технологію сумісного використання жорстких дисків (вінчестерів). Дана технологія надає такі значні переваги користувачу:

•=> диски, вартість яких висока, використовуються сумісно багатьма користувачами, у яких немає можливості мати свій постійний запам'ятовуючий пристрій;

& при роботі в мережі диск серверу, як правило, має значно більшу швидкодію, ніж персональний комп 'ютер. Крім того, сервер має значно більший обсяг зверхопсративної кеш-пам'яті, призначеної для збільшення швидкої роботи дисків;

ЧАСТИН А з.

& при роботі багатьох користувачів з диском великого об'єму дисковий простір використовується ефективніше.

Технологія сумісного використання диска є найбільш ефективна при реалізації концепції'створення автоматизованих інформаційно-пошукових та інформаційно-довідкових систем, безпосередньо пов'язаних з органі­зацією ведення і передачі документів. Основною одиницею інформації на диску виступає документ. На комп'ютері документи зберігаються у файлах. Коли документ поміщається на зберігання, файлу, у якому він буде зберігатися, присвоюється ім'я. Для ефективного пошуку потрібних документів файли, у яких вони зберігаються, записують у каталоги (папки) " сумісного використання файлів" і створення файл-серверу. Файл-сервер дає можливість скористатися суттєвими перевагами при вирішенні завдань функціонального призначення управління комерційною діяльністю, а саме:

> всі документи доступні з будь-якої точки мережі (фактично будь-якому користувачу системи);

> координація доступу до документа здійснюється автомати­зовано, швидко і безпомилково;

> користувачі мають можливість створювати файлові струк­тури різних модифікацій і якості.

На принципах даної технології багато компаній розробили свої системи організації і введення документації, які є значно ефективніші за ті, що діють на інших принципах. Прикладами таких систем можуть бути сучасні автоматизовані інформаційні системи " Право", " Нормативні акти України", " Діловий вісник" (додаток до газети " Вісті") та ін..

Основою технології клієнт-сервер є база даних (БД). Найбільш точне визначення БД наступне.

№* Базою даних називається поіменована і структурована сукупність взаємозв'язаних даних, які відносяться до конкретної предметної області й знаходяться під центра­лізованим програмним управлінням.

Концепція БД в технології клієнт-сервер включає три основні поняття:

< =$ Механізм сумісного використання, який надає можливість загального зберігання взаємозв'язаних і керованих даних;

& Інструментальні засоби пошуку, аналізу і відображення даних;

< => /нфологічну модель для представлення стану торговельної організації в різних аспектах.

Крім основних концептуальних понять визначення БД містить відповідний опис організації роботи і технології використання.

розділ 6.

Щодо способу організації обробки даних розрізняють локальнії розпо­ділені БД. При використанні технології клієнт-сервер, коли БД реалі­зується на багатьох взаємозв'язаних ЕОМ, база даних називається розподіленою. Існує багато способів розподілу даних по вузлах (АРМах) мережі. Крайнім варіантом є повністю надлишкові інформаційні системи, у яких інформація дублюється в кожному вузлі мережі {розпо­ділені системи, у яких ніяка інформація не зберігається більш ніж в одному вузлі. Відповідно до технології мережі виділяють ієрархічні, мере-жні і зіркоподібні системи організації БД. Але при цьому треба мати на увазі, що топологія розподіленої БД не обов'язково повинна повністю співпадати з топологією мережі, за якою вона реалізована і може по-різному накладатися до неї. Розрізняють фізичну і логічну топологію розподіленої БД.

Фізична топологія визначає дійсний шлях проходження запитів у мережі, а логічна показує зв'язки між базами даних і користувачами без деталей їх фізичної реалізації.

Бази даних стають по-справжньому корисним інструментом тоді, коли вони працюють з багатьма взаємозв'язаними файлами одночасно. З концептуальної точки зору мережна БД дозволяє одночасно реалізо­вувати дані будь-яким числом ієрархічних способів. В ієрархічній БД кожний запис зв'язаний лише з одним записом вищого рівня в даній ієрархії. У мережній БД кожний запис може бути зв'язаний з будь-яким іншим записом. Процес переходів від файла до файла з метою пошуку інформації, необхідної для виконання завдання, називається навігацією.

Розрізняють статичні і динамічні навігації.

Статичною називають навігацію тоді, коли програмні рішення про пошук інформації приймаються спочатку, а потім вбудовуються через БД у конкретні робочі застосування. Користувачі виконують динамічну навігацію у БД, коли вони виконують пошук конкретних структур даних або невеликих обсягів інформації спонтанно (по мірі виникнення).

На які види запитів можна досить легко отримати відповідь у мережній БД? Відповідь: " На будь-які! ". Це дійсно так, оскільки мережна БД може представляти безпосередньо всі види зв'язків, які властиві даним відповідної організації. По цих даних можна переміщуватися, деталізувати і викликати фізичним способом. Не дивлячись на те, що мережні БД володіють дуже великим потенціалом для реалізації гнучких, потужних і адаптивних запитів, програмні реалізації запитів поки що є