Розділ 4.

Сервер теледоступу - це пристрій, який дозволяє будь-якій ПЕОМ у світі отримати доступ до ресурсів ЛОМ за допомогою телефону. При цьому, один сервер теледоступу дозволяє підтримувати кілька з'єднань одночасно.

Сервер модему дозволяє користувачам мережі спільно викорис­товувати модеми. Таким чином, вони отримують доступ до віддалених БД та інших ЛОМ за допомогою телефонних ліній зв'язку.

Телефакс, з'єднаний з ПЕОМ, дозволяє пересилати повідомлення по телефонних лініях без проміжних етапів друку документів і вводу в телефакс. Такі ж повідомлення, що приходять на ПЕОМ від інших теле­факсів, можна роздрукувати на друкарці робочої станції або на сервер: друку мережі. Вказані послуги розподіляються між користувачами ЛОМ за допомогою серверу телефаксу.

4.4. Мережне програмне забезпечення

Більшість прикладних програм для ПЕОМ написана без передбачення перспективи їх використання в мережах. Цей факт враховується при розробці мережного програмного забезпечення в такий спосіб, що. додаючи нові можливості, воно залишається прозорим для прикладних програм. Наприклад, спеціальна компонента МОС, що називається пере-адресатором, сама вирішує питання про місцезнаходження диску, обмін} з яким потребує прикладна програма в даний момент часу. Це може бути диск на ПЕОМ користувача, диск на іншій робочій станції, диск на файловому сервері. Технологічно робота організовується так, що прикладна програма не може відрізнити локальний диск від мережного.

Ця прозорість є корисною, бо дозволяє впровадити мережу і продов­жувати працювати з тими самими програмами, що й перед тим. Але прозорість мережі в АІС торговельних підприємств стає джерелом певних проблем, коли користувачі (особливо при наявності сумісне! роботи багатьох АРМів) починають заважати один одному при розподілі даних. Наприклад, нехай користувач А мережі в даний час редагує певний файл і нехай користувач Б також починає редагувати той самий файл. Потім вони обидва записують відредагований файл на диск. Виникає питання: " Чия версія відредагованого файла збережеться на диску? " Відповідь: " Того користувача, що записав файл останнім". Найпростішим розв'язанням цієї проблеми є блокування файла. При відкритті файла

ЧАСТИНА з

користувачем для зміни МОС запам'ятовує цей факт і, якщо інший користувач хоче внести зміни в той самий файл, його прикладна програма тимчасово (до закриття файла першим користувачем) не може відкрити даний файл. Звичайно, для забезпечення правильної роботи відповідні прикладні програми користувачів повинні бути в стані правильно інтер­претувати сигнал МОС про блокування файла. Така властивість прик­ладних програм називається поінформованістю про стан мережі.

Блокування файлів корисне при використанні програм, що працюють з цілим файлом відразу, зокрема, текстових процесорів. У ситуації розпо­ділу великої БД між багатьма користувачами блокування файла неба­жане, бо призведе до частого очікування звільнення файла користувачами. У таких випадках практичнішою рахується операція блокування запису. Вона дозволяє користувачам одночасно працювати з файлом, але з кон­кретним записом у один і той же час може працювати лише один з них.

Програмне забезпечення, поінформоване про стан мережі, допомагає користувачам уникнути певних неприємних ситуацій (колізій, зайвих очікувань тощо).

Наступною категорією програм, орієнтованих на роботу в середовищі ЛОМ, є програмне забезпечення, що користується мережею. Прог­рами цієї категорії безпосередньо використовують мережні ресурси і засоби для досягнення кращих характеристик роботи користувача і розв'язання нових задач. Прикладами такого роду прикладних програм є електронна пошта, програми реалізації " розмови" між двома корис­тувачами за допомогою клавіатури і моніторів тощо.

Групове програмне забезпечення - це новий клас мережних прик­ладних програм, орієнтованих на задоволення потреб певних груп користувачів ЛОМ. Одним з прикладів системи програм групового прог­рамного забезпечення є програми складання розкладу роботи керівних працівників (топ-менеджерів) великої торговельної організації' (корпорації)-При потребі скликання наради необхідно визначити оптимальний час, коли всі працівники будуть вільні. Це може зробити відповідна програма, яка ще й внесе потрібні зміни в розклад роботи кожного керівника і повідомить про нараду за допомогою електронної пошти.

Ще одним прикладом програм групового програмного забезпечення є програма відслідковування змін у документах (особливо це стосується договорів (контрактів) на поставку товарів). Якщо над одним доку­ментом працює багато працівників, то часто повстає нелегке завдання

РО ЗДІЛ 4. _____________________________________________________ 475

визначення, хто вніс ті чи інші зміни. Тому така програма буває дуже корисною.

Сучасні ЛОМ - це надзвичайно надійний технічно-програмний комп­лекс. Тим не менше, користувачі й адміністратор ЛОМ, обслуговуючих комерційну діяльність, інколи зустрічаються з достатньо серйозними проблемами. Розглянемо головні причини можливих труднощів.

Часто причиною проблем у роботі апаратного і програмного забезпе­чення є резидентні програми чи драйвери. Це програми, які нормально функціонують в оперативній пам'яті ЕОМ впродовж всього часу її роботи. Кінцевий користувач часто може навіть не знати про них. Рези­дентна програма починає працювати лише при наступленні певної події (наприклад, користувач натиснув певну комбінацію клавіш) чи ситуації (наприклад, надходження електронної пошти). Такого типу програми частіше відносяться до системного, а не прикладного програмного забезпечення. Подібно до системних програм, резидентні програми можуть переривати роботу прикладних програм, виконувати певну функцію і продовжувати роботу прикладної програми. Резидентна прог­рама часто користується тими самими ділянками оперативної пам'яті, що й прикладна. Тому при написанні резидентних програм програміст повинен врахувати певні вимоги ОС і МОС, використання оперативної пам'яті іншими резидентними і прикладними програмами в усіх можчивих варіантах і комбінаціях їх роботи. На практиці виконання всіх цих вимог є неможливим у силу обмеженості знань про особливості роботи певних програм, наявності помилок у них, неможливості перед­бачити докладний перелік резидентних і прикладних програм, що будуть використовуватися на ЕОМ.

Ще одним потенційним джерелом труднощів є операційна система MS-DOS (PC-DOS), яка використовується на більшості ПЕОМ. Ця ОС написана на початку 60-х років, коли мікро-ЕОМ рідко мали більше 64 кілобайт оперативної пам'яті. Тоді було прийнято рішення обмежити можливий обсяг оперативної пам'яті ПЕОМ IBM PC величиною 640 кілобайт (на той час це здавалося страшенно багато). Тому й написана ОС могла працювати з оперативною пам'яттю до 640 кілобайт. Часи змінилися, з'явилися програми, що потребують набагато більше оперативної пам'яті, але суть MS-DOS не змінилася, вона й далі працює з 640 кілобайтами оперативної пам'яті. У цей об'єм повинні вміститися ОС, МОС, переадресатор, резидентні програми і прикладна програма.

ЧАСТИНА 3.

Звісно, що така ситуація може стати причиною певних проблем, коли кінце­вий користувач просто не може користуватися потрібною програмою.

Практично всі сучасні ПЕОМ мають значно більший обсяг оператив­ної пам'яті. Це досягається шляхом досить складних апаратних і програмних засобів, завдяки яким ОС вважає, що вона й далі працює в межах 640 кілобайт. Але ці методи є, насамперед, штучні і не завжди добре стандартизовані, а тому можуть викликати додаткові колізії між прикладними і резидентними програмами.

У часи, коли проектувалася ПЕОМ IBM PC, ідея створення локальних і регіональних мереж на їх основі була ще невідомою. Нові, непередбачені застосування ПЕОМ можуть стати (і часто стають в АІС комерційної діяльності) джерелом апаратних конфліктів. Наприклад, може статися так, що пристрої ПЕОМ і мережі користуються тими самими адресами пам'яті, аналогічно, тими самими адресами можуть користуватися прикладна і резидентна програми.

Подібні конфлікти апаратного характеру звичайно вдається виправити шляхом зміни позиції перемикачів на платах конфліктуючих пристроїв. У випадку програмного конфлікту ситуація складніша і часто доводиться відмовлятися від використання певної програми.

4.5. Топологічні рішення побудови ЛОМ

Важливою складовою частиною інтегрованої системи автоматизації оргашзаційно-функціонального управління в комерційній діяльності є одна або кілька локальних мереж окремих функціональних утворень і підпри­ємств, які забезпечують взаємодію елементів системи в цілому між собою та із зовнішнім середовищем, надання необхідних послуг головним категоріям користувачів - функціональних спеціалізованих АРМів. На рівні підприємства інформаційна інтеграція здійснюється шляхом послі­довного взаємопов'язування окремих АРМів (робочих станцій) з іншими засобами і центрами обробки і зберігання даних, включно з централізо­ваними БД. В Україні це привело до появи інтегрованих територіально-розподілених інформаційно-обчислювальних систем з єдиними всередині підприємств способами обміну інформацією та форматами даних на базі електронної пошти. Поява локальних мереж та електронної пошти створила передумови до ще однієї області інтеграції інформаційних функцій - області віддалених комунікацій. У цій області топологія, тобто,