Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Одержавлення економіки






На першому плані в діяльності Компартії стояло завдання підпорядкувати собі пролетаріат, а фактично державу, - командні щаблі в економіці шляхом націоналізації промисловості, банків, транспорту і засобів зв'язку. 11 січня 1919 р. уряд УСРР ухвалив декрет " Про порядок націоналізації підприємств", за яким націоналізація промислових підприємств провадилася за рішенням уряду або його відділу народного господарства. Управління підприємствами, власники яких втекли, передавалося комісіям, обраним робітниками і службовцями. При цьому розгорталася націоналізація не тільки великих, а й середніх та частини дрібних підприємств. Протягом перших місяців 1919 р. в Україні були націоналі­зовані підприємства вугільної, залізорудної, марганцеворудної, металургійної, металообробної, цукрової та інших галузей. Були націоналізовані транспорт і засоби зв'язку. Для управління народним господарством були створені республіканська й місцеві ради народного господарства, на підприємствах створювалися тимчасові комітети за участю робітників. Одночасно з націоналізацією промисловості й транспорту на початку 1919 р. радянська влада в Україні націоналізувала бан­ки й банківські капітали, прибрала до своїх рук фінансову справу. На капіталістів і заможних селян накладалися контри­буції й надзвичайні грошові та натуральні податки, буржуазія за­лучалася до обов'язкової фізичної праці. Завдяки націоналізації промисловості, транспорту, банків у руках держави були зосереджене командні вжелі економіки і вона мала можливість, упровадивши сувору централізацію, організувати планове виробництво і постачання озброєння, боєприпасів, обмундирування, спорядження Червоної Армії. Разом з тим націоналізація промисловості вела до знищення старих і створення нових виробни­чих відносин. Приватна власність на засоби виробництва ліквідувалась, і основою виробничих відносин ставала суспільна, а точніше державна власність на знаряддя й засоби виробництва. Націоналізувавши промисловість та інші галузі економіки, більшовики максимально централізували управління ни­ми й підпорядкували військовим інтересам. За прикладом РСФРР, Україна була оголошена єдиним озброєним табором, була створена Рада робітничої-селянської оборони УСРР, яка наділялась повнотою влади. Разом з тим за прийнятою в березні 1919 р. Вищими радами народного господарства РСФРР і України спільною постановою " Про проведення єдиної економічної політики" уся ді­яльність Укрраднаргоспу підпорядковувалась ВРНГ. На основі жорстокої централізації, підпорядкування найважливіших галузей народного господарства (транспорт, оборонні заводи, заготівля палива та ін.) законам воєнного часу, запровадження жорсткої дисципліни праці на весну 1919 р. більшовикам удалося досягти певних зрушень у діяльності промислових підприємств, залізничного транспорту, засобів зв'язку. В окремих районах Донбасу збільшився видобуток вугілля, виробництво патронів на Луганському патронному заводі, пороху – на Шосткінському пороховому заводі тощо.






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.