Заходи боротьби і профілактики. Проводити профілактичне карантинування тварин, що поступають в господарство і досліджувати їх сироватку крові РМА на лептоспіроз семи груп: іктерогеморагіє

Проводити профілактичне карантинування тварин, що поступають в господарство і досліджувати їх сироватку крові РМА на лептоспіроз семи груп: іктерогеморагіє, помона, Тарасові, гебдомадіс, сейро, грипотифоза, каніколя. Не допускати контактів худоби з тваринами неблагополучних господарств, не випасати невакцинованих тварин на території природного вогнища лептоспірозу. Вакцинують тварин: в неблагополучних господарствах, у відгодівельних, де поголів'я комплектують без обстеження на лептоспіроз, при випасанні тварин у зоні природного вогнища, при виявленні тварин, сироватка крові яких реагує в РМА. При встановленні діагнозу на лептоспіроз господарство оголошують неблагополучним, вводять карантинні обмеження. Хворих і підозрілих в захворюванні тварин ізолюють і лікують. Забороняється: виводити тварин з неблагополучного господарства, використовувати хворих тварин для відтворення стада, перегруповувати, випасати і напувати невакцинованих тварин на місцях, де перебували хворі, використовувати м'ясо і продукти забою від хворих і підозрілих в захворюванні тварин без відповідного знезараження. Молоко від клінічно здорових корів, сироватка крові яких дає позитивну РМА без наростання титру, використовують без обмежень. Запаси сперми, одержаної від плідників-лептоспіроносіїв за 6 міс. до встановлення діагнозу, знищують. Плідників обробляють лептоспіроцидними препаратами і контролюють шляхом мікроскопії сечі. Плідників, що знаходяться у зонах природного вогнища лептоспірозу, вакцинують. Повторне дослідження сироваток крові в РМА і мікроскопію сечі всіх плідників на раніше неблагополучному підприємстві проводять через 3 міс. і при одержанні негативних результатів, дальше через кожні 6 міс. В неблагополучних щодо лептоспірозу господарствах проводять механічне очищення і дезінфекцію приміщень 1-2%-им розчином формальдегіду, 2%-им розчином їдкого натрію, освітленим розчином хлорного вапна, що містить 3% активного хлору.

Господарство вважають оздоровленим при відсутності хворих тварин і тварин лептоспіроносіїв. Через 1-2 міс. після проведення заходів досліджують у РМА не менше 50 проб сироваток крові молодняка (з негативними результатами) і не менше 100 проб сечі (на 1000 дорослих тварин), серед яких не повинно, бути лептоспіроносіїв. У дорослих тварин РМА може бути позитивною. Повторне дослідження проводять через 6 міс. після зняття карантинних обмежень.

3. Псороптози і саркоптози жуйних тварин

Псороптози (Psoroptoses) — група поширених, з гострим чи хронічним перебігом арахнозних захворювань овець, великої рога­тої худоби, коней та кролів, які спричинюють видоспецифічні клі­щі — видів Psoroptes ovis, P. bovis, P. equi, P. cuniculi. Характери­зуються вони локальним чи тотальним дерматитом, інтенсивним свербіжем, облисінням, виснаженням та загибеллю окремих тварин.

Характеристика збудників. Псороптеси (нашкірники) — най­більші із справжніх кліщів. Дорослих паразитів добре видно не­озброєним оком, їх довжина 0, 5—0, 8 мм, ширина — 0, 4 мм, форма овально-подовжена, колір сіро-жовтий. Самці менші за самок. Клі­щі мають порівняно довгий конусоподібний хоботок, пристосова­ний до проколювання епідермального шару шкіри живителя й одержання міжтканинної рідини чи лімфи. Хеліцери, у них списо­подібні, рвучого типу.

Кліщі мають чотири пари краще розвинених, ніж у саркопте­сів, ніг, які закінчуються 4-членистимн стебельцями і тюльпано­подібними присосками. Присоски відсутні лише на четвертій парі ніг у самців і на третій — у самок. На вільних кінцях цих ніг є по дві довгі щетинки. Дихають вони усією поверхнею тіла. Ли­чинки мають три пари ніг. У самців на каудальному краї тіла є досить добре розвинені пара опістомальних лопатей та два стате­вих присоски. Самки яйцеродні. Яйця овально-подовжені, асимет­ричні, притуплені на полюсах, довжиною до 0, 3 мм. Плескатим боком самка приклеює їх матковим секретом до шкіри живиїсля. Одна самка нашкірника за 3—4 прийоми відкладає на тілі жи­вителя до 60 яєць.

У циклі розвитку кліщів — яйце, личинка, дві німфи й імаго. Розвиток відбувається з метаморфозом і триває від 16 до 20 діб. Кожній активній стадії передує пасивна — стадія хризаліди, яка триває від трьох до шести діб. У стані хризаліди припиняється об­мін речовин із зовнішнім середовищем, і акарициди на кліщів у Цей період не діють.