Педагогічні інновації: методичні основи

Поняттям " інновація" позначають нововведення, новизну, зміну, введення чогось нового. Стосовно педагогічного процесу інновація - означає введення нового в цілі, зміст, форми і методи навчання та виховання; в організацію спільної діяльності вчителя і учня, вихованця. Інновації самі по собі не виникають, вони є результатом наукових пошуків, передового педагогічного досвіду окремих учителів і цілих колективів. Інноваційні процеси в освіті виникали у різні історичні періоди, але на сучасному етапі розвитку шкільництва в Україні вони активізувалися у зв'язку з відходом від тоталітарної уніфікації і стандартизації педагогічного процесу, інтенсивним переосмисленням цінностей, пошуками нового в теорії та практиці навчання та виховання. Цей процес не повинен бути стихійним, він потребує управління. У іншому випадку нововведення можуть набути ілюзорного характеру, чи характеру шкідливого прожектерства або голослівної псевдонаукової спекуляції (наприклад спроба запровадити сугестивне вивчення точних дисциплін, розробка проектів штучних інтегративних курсів, що порушують логіку вивчення навчальних дисциплін тощо).

Сьогодні інновація є об'єктом пильної уваги педагогів-теоретиків, які намагаються вивчити і осмислити загальні тенденції і закономірності розвитку інноваційної діяльності педагогів-новаторів. Характерною особливістю інновацій є нині його синтезування з педагогічною наукою, що виявляється у опорі новаторів на наукові знання.

Таким чином, активізація інноваційних процесів в Україні актуалізувала дві важливі проблеми педагогіки - проблему вивчення, узагальнення і поширення передового педагогічного досвіду та проблему впровадження досягнень психолого-педагогічиої науки в практику. Результатом інноваційних процесів стає використання теоретичних і практичних нововведень, а також таких, що утворюються на межі теорії і практики. Учитель може виступати автором, дослідником, користувачем і пропагандистом нових педагогічних технологій, теорій, концепцій.

До найважливіших загальних педагогічних інновацій можна віднести:

1) теорію і практичну технологію оптимізації навчально-виховного процесу, що охоплює систему педагогічної науки і педагогічної практики;

2) гуманістичну педагогіку у всій сукупності її теоретичних положень і практичних технологій;

3) засновані на нових ідеях підходи до організації і керування педагогічними процесами;

4) технології, засновані на застосуванні нових ідей і засобів інформатизації, масової комунікації.

Головними напрямками інноваційних перетворень у педагогічній системі є теорія, технологія (зміст, форми, методи, засоби), керування (мети і результати), навчальні заклади.

Інноваційний заклад освіти — навчальний загальноосвітній заклад, в якому педагогічний та учнівський колективи експериментують, апробують чи впроваджують нові педагогічні ідеї, теорії, технології.

Виділяють реактивні (або пристосовані), активні, активно-адаптовані, часткові, системні І. заклади.

Реактивні (таких більшість) — заклади, які завжди запізнюються, реагують на зміни лише тоді, коли вже не реагувати неможливо.

Активні—заклади, які прагнуть змінювати свою діяльність, вміють прогнозувати зміни в освітній діяльності, але лише в своєму навчальному закладі.

Активно-адаптовані —- здійснюють нововведення незалежно один від одного. Кожний інноваційний проект зорієнтований на зміни тільки частини школи і не передбачає змін діяльності усієї школи. Відносно незалежна реалізація окремих інноваційних проектів може призвести до позитивних змін, а може породжувати неузгодженість нововведень на різних ступенях освіти.

Часткові - заклади, в яких нововведення зорієнтовані лише на деякі позитивні зміни у навчально-виховному процесі (звернена увага лише на процес виховання, нововведення відбуваються тільки в початковій школі або в основній тощо).

Системні — заклади освіти, в яких нововведення розраховані на загальний позитивний результат. Керівники прагнуть до гармонізації різних нововведень; орієнтації їх на досягнення загальної результативності, прогнозування змін на майбутнє. Модернізація змісту освіти реалізується за організаційних, змістових, технологічних та матеріально-технічних умов (наприклад, школу-лабораторію наукової установи

Педагогічна інновація (від лат. " новина", " оновлення", " зміна") — це ідея, яка є новою для конкретної особи; о ідея, для реалізації якої настав час; результат творчого пошуку, оригінальних, нестандартних рішень; процес створення та поширення нововведень для розв'язання педагогічних проблем.

Педагогічна інновація — це процес реалізації конкретною особою (або групою осіб) ідеї, яка є для неї (них) у цей час новою у навчально-виховному процесі, у результаті якого виникає творчий пошук оригінальних, нестандартних рішень.

Педагогічна технологія — поняття, яке ми застосовуємо до форм процесу: уроку, класної години, класних зборів, інших навчальних занять.

Методика — сукупність методів і прийомів для поповнення технології певного процесу. Педагогічна інновація визначається: формою(новою чи вдосконаленою); хар