Лабораторне заняття у внз

Лабораторне заняття (лат. labor — праця) — форма на­вчального заняття, за якого студенти під керівництвом виклада­ча особисто проводять натурні або імітаційні експерименти чи досліди з метою практичної перевірки і підтвердження окремих теоретичних положень навчальної дисципліни, набувають прак­тичних навичок роботи з лабораторним обладнанням, устаткуван­ням, вимірювальною апаратурою обчислювальною технікою, ово­лодівають методикою експериментальних досліджень у конкрет­ній предметній галузі.

Проведення лабораторних занять потребує добре підготовле­них, спеціально обладнаних навчальних лабораторій з викори­станням устаткування, пристосованого до умов навчального про­цесу (лабораторні установки, макети тощо). Інколи лабораторні заняття доцільно проводити безпосередньо на виробництві, в умо­вах реального професійного середовища (на заводі, у полі, в на­уково-дослідному інституті, в школі).

Структура лабораторного заняття: проведення поточного кон­тролю підготовленості студентів до виконання конкретної лабо­раторної роботи, виконання її завдань, підготовка індивідуаль­ного звіту про виконану роботу і захист його перед викладачем. Виконання лабораторної роботи оцінюється викладачем. Підсум­кові оцінки за виконання лабораторних робіт враховуються при визначенні семестрової підсумкової оцінки з відповідної навчаль­ної дисципліни.

Плани, технологію та методику проведення лабораторних робіт розробляють відповідні кафедри. Кількість годин на лабо­раторні заняття з окремої дисципліни визначається навчальним планом. Перелік тем лабораторних занять визначено робочою навчальною програмою дисципліни. Заміна лабораторних занять іншими видами навчальних занять не допускається. Кількість студентів на лабораторному занятті не повинна перевищувати половини академічної групи. Кожен студент має самостійно ви­конати всі лабораторні роботи й оформити їх результати.

У процесі організації та проведення лабораторних робіт ви­кладачеві необхідно акцентувати увагу на таких моментах: змі­стовність лабораторних занять; забезпечення лабораторій, кабіне­тів новітнім обладнанням, яке відповідає технологіям сучасного виробництва; матеріалами, реактивами, приладами, апаратами; забезпечення самостійності студентів у ході виконання лабора­торних робіт; дотримання правил техніки безпеки; навчання сту­дентів методів виконання цього виду робіт.

8. Організація самостійної роботи студентів

Навчальний час, відведений для самостійної роботи студента, регламентується робочим навчальним планом і повинен становити не менше 1/2 та не більше 2/3 загального обсягу навчального часу студента, відведеного для вивчення конкретної дисципліни.

Зміст СРС полягає в науково обґрунтованій системі дидактично і методично оформленого навчального матеріалу і визначається з урахуванням структурно-логічної схеми підготовки фахівців, яку відображено в освітньо-професійній програмі та робочому навчальному плані. За таких умов для кожної навчальної дисципліни визначається комплекс компетенцій (знання, вміння, навички, здібності), які формуються змістом навчальної дисципліни та технологіями навчання у вищому закладі освіти.

Зміст самостійної роботи студента у форматі конкретної дисципліни визначається навчальною програмою дисципліни, методичними матеріалами, завданнями та вказівками викладача. Вимоги до змісту курсової, кваліфікаційної, дипломної, магістерської роботи визначаються кафедрою відповідно до ОКХ, враховуючи освітньо-професійну програму підготовки бакалавра, спеціаліста, магістра.

Зміст завдань для самостійної роботи, які виконуються в період практик (навчальних, виробничих, педагогічних, переддипломних тощо), конкретизовано в Положенні про практики зі спеціальності.

(індивідуальної) роботи за кредитно-модульною технологією; особливостей модульно-рейтингової системи оцінювання ЗВН; форм і видів самостійної, індивідуальної роботи студента у ВНЗ; методів наукового дослідження; сучасних форм самоосвіти, технологій самонавчання; основних положень концепції упродовж життя; технології проективної роботи.