Культура української діаспори.

Визначною постаттю українського православного руху за межами України став митрополит Іларіон (Іван Огієнко). Заслугою І. Огієнка є перший оригінальний переклад Біблії українською мовою, духовне об’єднання українських православних церков у Канаді, Америці та інших країнах. Також центрами духовно-культурної консолідації українців є народні будинки і читальні «Просвіти». В українській діаспорі значну роль надавали розвитку освіти і науки. Вагомим здобутком української еміграції в Німеччині став Український науковий інститут (УНІ), створений у Берліні в листопаді 1926 р. заходами П.Скоропадського. 1907 року вийшла в світ перша українська газета в Канаді — «Червоний прапор». Збереженню багатої спадщини українського народу докладає багато зусиль «Союз Українок в Австралії». До активних діячок цієї організації належать А.Соломко, Т.Долгун, А.Кубик, О.Величко… Важливе місце у процесі розвитку та збереження зв’язків з материковою Україною належить українським жіночим організаціям Канади. Перша жіноча українська громадська організація у США була організація " Сестринський союз св. Ольги", створена 1897 р. Велика робота у процесі розвитку культурницьких зв’язків між Україною та східною діаспорою проводиться жіночими організаціями Росії, Казахстану, Молдови, Білорусі та інших країн колишнього СРСР. Діячки жіночих організацій східної діаспори організовують гастролі різних фольклорних ансамблів, студентських груп для навчання в українських навчальних закладах, обмінюються делегаціями для проведення традиційних «Шевченківських читань». Між двома світовими війнами українська література в еміграції зросла і змужніла. Вона поповнилась іменами таких поетів і письменників, як Олег Ольжич, Юрій Клен, Леонід Мосендз, Олена Теліга, Євген Маланюк, Оксана Лятуринська.Пожвавленню літературного життя Канади 20-х років сприяв і Мирослав Ірчан (справжні ім’я та прізвище - Андрій Баб’юк), який в 1923 р. приїхав до Канади, де розгорнув літературно-видавничу діяльність. 1929 р. до США емігрував Василь Авраменко і згодом організував школу української народної хореографії. За короткий період він створив понад 50 ансамблів, які діяли по всій країні. Парижу віддав увесь свій творчий геній світової слави артист, хореограф, реформатор балету Сергій Лифар (більш відомий як Серж Лифар). Помітний внесок до музичної культури свого часу здійснили теоретики музики Федір Стешко і Василь Барвінський, композитори Нестор Нижанківський і Федір Якименко, Віра Березовська. 1923 р. до США приїздить Олександр Архипенко, до історії мистецтва він увійшов як один з основоположників культури модернізму. Мав індивідуальні виставки в Німеччині, Франції, Англії. 1971 р. у Чикаго було створено Український інститут модерного мистецтва. З Парижем пов’язана творча діяльність українських художників А.Сологуба, О.Мазурика, музикознавця А.Вірста. До творчих здобутків О.Мазурика належать численні пейзажі, портрети, модерні гравюри, ікони; він розписав іконостаси для церкви св. Володимира на бульварі Сен-Жермен у Парижі та каплиці Наукового товариства ім. Тараса Шевченка у Сарселі. У Празі творила ціла плеяда визна­чних поетів, серед яких: Олександр Олесь, Євген Маланюк, Юрій Дараган, Оксана Лятуринська, Олекса Стефанович, Леонід Мосендз, Олена Теліга. Непрості умови розвитку української літератури на американському континенті привели літературознавців і письменників усієї діаспори до об’єднання творчих сил. 26 червня 1954 р. в Нью-Йорку було засноване об’єднання українських письменників в еміграції «Слово».