Організаційно-правові форми волевиявлення народу, їх загальна характеристика.

Чинна Конституція України визначає, що носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Здійснення влади народом відбувається, за Конституцією, як безпосередньо, так і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Тобто Конституція України проголошує всебічне і повне народовладдя.

З правової точки зору, народовладдя означає приналежність усієї суспільної влади, в тому числі державної, народові, вільне здійснення народом цієї влади відповідно до його суверенної волі в інтересах як всього суспільства, так і кожної людини й громадянина. Визнання народу верховним носієм державної влади є вираженням народного суверенітету. Це означає, що народ, не поділяючи ні з ким своєї влади, здійснює її самостійно і незалежно, виключно у своїх інтересах. Право народу на встановлення і здійснення влади є його природним правом, а відтак народний суверенітет – невідчужуваний і недоторканний. Іншими словами, як проголошено у ст. 5 Конституції України, ніхто не може узурпувати державну владу. Право визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народові і не може бути узурповане державою, її органами чи посадовими особами.

Народне волевиявлення — це засіб реалізації політич­ного права громадян України вільно обирати і бути обраними до Верховної Ради України, Верховної Ради Ав­тономної Республіки Крим, до рад місцевого самовряду­вання, обирати голів сіл, селищ, міст та Президента України, брати участь у всеукраїнських та місцевих референдумах, а також здійснювати інші форми безпо­середньої демократії.

Серед форм безпосередньої демократії або прямого народовладдя слід зазначити: всенародне голосування або референдум мирні збори, мітинги, походи і демонстрації вибори в представницькі органи всенародне обговорення з’їзди, конференції, наради народну ініціативу народні збори.

1. Референдум – це спосіб прийняття громадянами України законів, інших рішень з важливих питань загальнодержавного і місцевого значення голосуванням.

Наприклад, відповідно до чинного законодавства України 1 грудня 1991 р. проведено Всеукраїнський референдум на підтримку Акта проголошення незалежності України від 24 серпня 1991 р., на якому 90, 32 % виборців, які взяли в ньому участь, висловили бажання жити в незалежній Україні.

2. Мирні збори, мітинги, походи і демонстрації є формами безпосередньої демократії. Під зборами і мітингом слід розуміти організоване, мирне, масове зібрання громадян в одному місці із зазначеною метою. Похід – це організований, довготривалий, з перервами для проведення мітингів, пікетувань, проїзду чи відпочинку, мирний масовий рух громадян за певним маршрутом, а демонстрація – організоване, мирне масове проходження громадян тротуаром чи проїжджою частиною вулиці (дороги), бульвару, проспекту, площі. Зазначені заходи можуть проводитися з метою, наприклад, прилюдного обговорення та вираження свого ставлення до дій чи бездіяльності органів державної влади і місцевого самоврядування.

3. Вибори до представницьких органів – це участь громадян України у формуванні Верховної Ради України, місцевих рад, обранні Президента і голів місцевих рад.

4. Всенародне обговорення – це дискусія, в якій бере участь практично все доросле населення України. Думки, зауваження і пропозиції, висловлені при обговоренні, всебічно вивчаються й аналізуються державними органами, за ініціативою яких проводилось всенародне обговорення, і враховуються під час прийняття остаточного рішення. Проведення всенародного обговорення дозволяє виявити інтереси всього суспільства і кожного його члена.

В Україні вже традиційно на всенародне обговорення виносяться проекти Конституції України. Останнє таке рішення було прийняте Верховною Радою України стосовно проекту Конституції України від 11 березня 1996 р.

5. З’їзди, конференції, наради – консультативні збори, на яких державні органи радяться з народом з питань удосконалення державного керівництва, поліпшення організації виконавчої роботи, більш широкого залучення населення до участі у вирішенні державних та господарських питань. На підставі зроблених пропозицій і зауважень часто приймаються важливі державні рішення.

Склад учасників цих зборів визначається завданнями кожних зборів і їх галузевою спеціалізацією (промисловість, будівництво, сільське господарство, культура, освіта, спорт тощо).

Народна ініціатива – це засіб, за допомогою якого окремі громадяни або групи громадян за особистим бажанням звертаються до державних органів з порадами або критичними зауваженнями. Відповідні державні органи, до яких надходять ці звернення, повинні розглянути їх і прийняти щодо них відповідні рішення.