Правопис слів з апострофом

ЗМІСТ

1. Передмова...................................................................2

2. Правопис слів з апострофом....................................3

3. Вживання м’якого знака...........................................6

4. Подвоєння букв у словах........................................10

5. Спрощення в групах приголосних........................13

6. Написання власних назв.........................................15

7. Правопис префіксів.................................................18

8. Ненаголошені е, и у коренях слів..........................21

9. Ненаголошені е, и у суфіксах................................24

10. Правопис складних іменників..............................26

11. Правопис складних прикметників.......................29

12. Правопис прислівників …………………………33

13. Правопис часток ………………………………...36

14. Написання частки НЕ …………………………..38

15. Правопис слів іншомовного походження ……...41

ПЕРЕДМОВА

Грамотність – одна із складових загальної культури людини. У поширеному розумінні слово „грамотність” означає насамперед написання слів без помилок, згідно з існуючими нормами правопису.

Серед різноманітних форм роботи найбільш ефективним для оволодіння орфографічними правилами є проведення словникових диктантів різних видів.

Запропоновані завдання та словникові диктанти спрямовані допомогти викладачу у підборі фактичного матеріалу на конкретне орфографічне правило, дають можливість для їх творчого використання

(проводити пояснювальні, коментовані, розподільні, зорові, слухові, творчі, контрольні диктанти тощо). Зібрані словникові диктанти включають велику кількість слів, винятки із правил. У диктантах даються пояснення слів із невідомим для студентів лексичним значенням, цим самим викладач має змогу збагатити мовлення студентів, розширити їх кругозір.

Цікавим видом роботи є словникові диктанти творчого характеру: акродиктанти, диктанти-переклади, диктанти-трансформери.

При виконанні акродиктанту необхідно правильно вставити пропущену букву, адже перші (другі, останні) літери слів-відповідей утворюють ключове слово, яке дає змогу прочитати незакінчений крилатий вислів.

Диктанти-трансформери розвивають мислення учнів, удосконалюють вміння правильно підбирати граматичні форми, конструювати слова.

Словникові диктанти зазвичай проводяться на початку заняття (перевірка домашнього завдання, актуалізація опорних знань) або в його кінці (підсумок, узагальнення); окремі завдання можуть бути використані як елементи тематичного оцінювання, у позакласній роботі з української мови.

Словникові диктанти дають учителю багато можливостей працювати зі словом, його значенням, правописом, будовою, фонетичним складом, творенням.

Матеріали збірки можна використовувати на уроках рідної мови.

Систематична робота із словом сприяє підвищенню грамотності абітурієнтів та студентів, усвідомленому ставленню до вибору орфограм.

Правопис слів з апострофом

1. Голуб/я, м/ясо, матір/ю, кур/єр, пір/їна, з/ясувати, під/язичний, з/єднати, роз/їзд, Лук/ян, Руж/є, миш/як, слов/яни, м/яч, під/їзд, без/ядерний, пів/яблука, бур/ян, любов/ю, риб/ячий, узгір/я, Прип/ять, з/юрмитися, трьох/ярусний, дерев/яний, з/явитися, в/ється, солов/я, сім/я, верб/я, ф/юзеляж, б/ється.

Миш/як – отруйна речовина.

Ф/юзеляж – корпус літаків, вертольотів, планерів, який служить для поєднання всіх їх частин.

2. П..ятьох, дев..ятого, моркв..яний, нам..яти, зв..язка, зав..язнути, об..єкта, черв..як, суб..єкт, пам..ятник, м..язи, солов..ї, бар..єр, п..яний, духм..яний, здоров..я, м..який, св..ятковий, в..юн, пів..ями, в..язка, розм..якнути, сурм..яний, кар..єр, комп..ютер, ін..єкція, сер..йозний.

Сурм..яний – той, що із сурми – сріблясто-білого блискучого металу, складної частини друкарського сплаву.

Ін..єкція – впорскування лікувальних розчинів в організм.

3. П..ють, на верхів..ї, сім..єю, довір..я, вухом..ятку, від..їжджати, сузір..я, Куп..янськ, В..ячеслав, В..єтнам, Пом..яловський, інтерв..ю, прем..єра, верф..ю, Х..юстон, фокстер..єр, Лук..янець, ад..ютант, кон..юктивіт, від..ємний, вар..яг, вм..ятина, прив..язати, роз..юшений, сер..йозний, хутор..янин.

Кон..юктивіт – запалення слизової оболонки ока.

Фокстер..єр - невеликий собака групи тер’єрів, з яким можна

полювати на дрібного звіра.

4. Багр..янець, вр..ятувати, пір..я, любов..ю, грав..юра, подвір..я, б..юро, р..ябий, прислів..я, в..язкий, об..єм, кань..йон, п..єдестал, бар..єр, під..їсти, Мар..яна, з..єднує, дев..яносто, в..язниця, з..явилося, розв..язані, пов..язані, напам..ять, об..їжджати, задвір..ями.

Грав..юра – друкарний відбиток на папері з пластини, на якій вирізьблено малюнок.

Кань..йон – вузька річкова долина, глибоко врізана в корінну породу.

5. М..ята, О..Хара, М..юнхен, О..Генрі, Жуль..єн, п..ять, Св..ятослав, від..ємний, цв..ях, торф..яний, реп..ях, круп..є, зв..юнитися, м..язи, зів..ялий, роз..ятрений, роз..єднати, з..їзд, між..ярусний, перед..ювілейний, об..єднати, п..ятниця, зв..язати, зобов..язаний, люб..язно, роз..яснити, Лук..янівка, чотирьох..ярусний, ар..єргард, екстер..єр, солов..їний, багато слів..я.

Ар..єргард – частина війська, що йде позаду головних сил з метою охорони їх від нападу.

Екстер..єр – зовнішній вигляд і будова тіла тварини.

6. Риб..ячий, тім..я, вим..я, багр..янець, вестиб..юль, від..ємний, валер..янка, розп..яття, верф..яний, мавп..ячий, В..ячеслав, В..єтнам, бур..янина, бур..яний, верхів..я, трьох..ярусний, п..янкий, пів..Японії, пів..ями, духм..яний, над..яр..я, Бр..юссель, обв..язка, рутв..яний, Григор..єв, кров..ю.

Вестиб..юль – велике переднє прохідне приміщення у громадських будовах або житлових будинках;

Верф – сукупність споруд на березі ріки чи моря, де будують і ремонтують судна.

7. Мереф..яний, м..ята, черв..як, об..їхати, чотирьох..ярусний, п..єдестал, під..їсти, Лук..янівка, суб..єкт, дит..ясла, О..Генрі, від..ємний, безправ..я, солов..ї, р..ясно, підрум..янений, Cв..ятослав, бур..ячиння, горохв..яний, зм..якшити, кон..юктура, М..юнхен, дзв..якнути, вітр..як, над..їхати, повітр..я, об..єктивний, в..язкий.

Кон..юктура – сукупність умов, що можуть впливати на хід і ре-

зультат справи чи процесу (н-д, економічна кон’юктура).

8. Б..юджет, в..ється, роз..єднати, матір..ю, кор…явий, В..єтнам, плем..я, п..єса, поголів..я, медв..янистий, Лук..яненко, валер..янка, різьб..яр, посв..ячений, в..їжджений, роз..ятрений, кон..єктура, у сім..ї, в..яз, верб..я, п..янко, пуп..янок, кав..ярня, хлоп..ячий, об..єднання, матір..ю, пів..Європи, тім..я, В..язьма, в..язень

Кон’єктура (лат.-тлумачення, здогад) – відновлення зіпсованих місць у тексті або розшифрування тексту, що не піддається прочитанню.

9. П..яти, з..їздити, зів..ялий, іван-да-мар..я, пом..янути, хом..як, підр..яд, б..юст, круп..яний, св..ященний, кучер..явий, сап..янці, м..ятний, тім..я, духм..яніє, хутор..янин, під..яремний, реп..ях, харків..янин, безхмар..я, пір..ясті хмари, надвечір..я, невід..ємний, розп..ятий, Кам..янка, помор..янин, Солов..йов, об..їстися.

Сап…янці – чоботи із сап’яну (тонкої, м’якої шкіри, виготовленої із козлячих шкір).