Методика формування в учнів теоретико – літературних понять..

Теоретико-літературні відомості є невід'ємною частиною шкільного курсу української літератури, підпорядковані завданням вивчення художніх творів, сприяють осягненню мистецтва слова як естетичного феномена. Засвоєння знань із теорії літератури дає змогу учням усвідомити сутність художніх явищ, повніше сприйняти духовний досвід людства і збагнути провідні сенси життя. Застосування теоретико-літературних знань допомагає учням сформувати аналітичні вміння й виробити певні ціннісні орієнтації. У процесі вивчення і внаслідок засвоєння літературознавчих понять і термінів реалізується принцип науковості викладання української літератури в загальноосвітній школі, об’єктивується пояснення учнями художніх явищ і процесів.

Вивчення теорії літератури на уроках української літератури починається вже з п’ятого класу. Воно сприяє глибшому розумінню художніх текстів, дає розуміння того, як створюється художній образ, які прийоми застосовує письменник задля естетичного впливу на читача тощо.

Загальні методичні принципи, якими слід керуватися під час вивчення теоретико-літературних понять. Принцип науковості Принцип наступності. Принцип доступності. Принцип співвідношення понять з теорії літератури з літературними творами, явищами, спадщиною митців, твори яких вивчаються. Принцип опори на культурологічний контекст. Принцип багатозначності. Принцип історизму. Принцип типологічних взаємозв'язків української та зарубіжної літератур.

Опанування учнями теоретико-літературних понять — одна з важливих ланок літературної освіти. Без цього неможливе свідоме вивчення предмета.

Важлива роль у набутті знань з теорії літератури належить самостійній роботі учнів. Найелементарнішим видом такої роботи є завдання відшукати в тексті твору певні художні засоби і пояснити їхню роль в реалізації творчого задуму митця.

Важчими для учнів є завдання, що вимагають зіставлень літературних явищ, виділення спільного і відмінного (індивідуального) в цих явищах, теоретичних доведень, обґрунтувань (наприклад: що є спільного і відмінного у комедії, трагедії і драмі?; довести, що твір Т.Шевченка «Катерина» є ліро-епічною поемою; чому байку «Вовк та Ягня» Л.Глібова слід віднести до епічних, а не ліричних творів?).

У процесі вивчення елементів теорії літератури можливі різноманітні види роботи, спрямовані на розвиток творчого мислення, уяви. Наприклад, з'ясовуючи віршові розміри, учитель дає завдання учням, які мають літературні нахили, скласти вірш на запропоновану тему і визначити його розмір. У систематизації теоретико-літературних понять важлива роль належить графічним таблицям з теорії літератури, які показують взаємозв'язок між окремими поняттями, окреслюють їх місце у загальній системі понять. Наприклад, графічна таблиця про роди і жанри літературних творів дає учням чітке уявлення, у якому співвідношенні між собою є епічні, ліричні та драматичні твори, які види й підвиди художніх творів включає кожен з цих родів.