Який зміст ми вкладаємо в поняття «особистість»? З якими поняттями вона співвідноситься?

Під «особистістю» розуміють стійку систему соціально значущих рис, що характеризують індивіда як члена того чи іншого суспільства або спільності. Поняття “особистість” характеризує суспільну сутність людини, пов’язану з засвоєнням різноманітного виробничого і духовного досвіду суспільства. Біологічна характеристика людини в нього не входить.Поняття особистості визначає уявлення про людину як істоту цілісну, яка об'єднує в собі особисті, соціальні і природні якості.

Особистість співвідноситься з поняттям індивідуальності, адже вони тісно зв'язані між собою. Індивідуальність виступає тут як суттєва характеристика конкретної особистості, що відбиває спосіб її буття як суб'єкта самостійної діяльності і творчості. Індивідуальне Я складає духовно-змістовний центр структуриособистості, її внутрішнє ядро. На основііндивідуального Я формуютьсяіншісоціальні та індивідуальніякості. Особистість та індивідуальність не тількивзаємопов'язані, а і взаємообумовлені: формуванняякостейособистостітіснозв'язане з індивідуальноюсамосвідомістюлюдини, змістом її цінностей, залежить не тількивід становища індивіда у суспільстві, але й відособистогоставлення до свого становища, власноїпозиції. Цепояснює той факт, що в умовах одного соціальногосередовищаформуютьсярізнітипиособистостей.85. Дайте порівняльну характеристику понять «есенція» та «екзистенція».

Есенція та екзистенція - поняття екзистенціалізму, які протиставляються одне одному.

Екзистенція окреслюється як особливий спосіб існування, притаманний лише людині.

Це буття, обставини життя; екзистенція трактується як протилежність есенції (суті). Якщо доля речей і тваринзумовлена і якщовонимають суть ранішеіснування, то людинанабуваєсвоєїсуті в процесісвогоіснування. Основнимпроявомекзистенції є свобода, яка має на увазівідповідальність за результат своговибору.Щоб усвідомити себе як " екзистенцію", людина повинна опинитися в " пограничнійситуації" - наприклад, перед лицемсмерті. В результатісвітстає для людини " інтимноблизьким". Істинним способомпізнання, способом проникнення у світ " екзистенції" оголошуєтьсяінтуїція.У системіпоглядівглавифранцузькогоекзистенціалізмуЖан-Поля Сартраіснування (екзистенція)передуєсуті (есенції).

84. Дайте порівняльну характеристику понять „есенція“ та „екзистенція“?
Екзистенція (від лат.екзістенціа – існую) – основна категорія екзістеціалізму, яка означає внутрішнє буття людини, те непізнане, ірраціональне в людському Я, внаслідок чого людина є конкетною, неповторною особистістю. Екзістеція заперечує буття суспільства, виявляючи себе по відношенн до нього, як небуття, в якому на перший план виступає плинність, часовість. Це надає екзистенція специфічного характеру буття, спрямованого в майбутнє. Проте, якщо одні екзистенціалісти тлумачать майбутнє як смерть, інші розгядають його «як систему вибору» і зрештою, ототожнюють екзистенцію зі свободою. Категорія екзистенція метафізично розкриває діяльність і її результати, людину і річ, суспільство і природу. Вперше термін екзистенція застосував філософ С.К’єгор, був тлумачений у його початковому значенні – «вихід за межі встановленого» - для позначення провідної особливості людського існування: неузасадненості, відсутності надійних однозначних коренів буття. Ессенція є складовою екзистенції.