Філософський зміст проблеми відношення “людина-природа”?

Поняття " природа" багатозначне. У широкому розумінні природа — це весь об'єктивно існуючий матеріальний світ (Всесвіт). Проблему " природа і суспільство" по-різному розв'язують різноманітні філософські течії. Наприклад, об'єктивні ідеалісти ігнорують зв'язок суспільства з природою, розглядаючи історію людства не як розвиток матеріального виробництва на землі, а як розвиток світового розуму, абсолютної ідеї. Суб'єктивні ідеалісти саму природу вважають комплексом людських відчуттів.Представники натуралістичного напряму в соціології (географічний детермінізм) вважають, що джерело розвитку суспільства треба шукати поза його межами.

Матеріалісти всіх часів визнавали природу джерелом, з якого вийшли людина, суспільство.

Людина генетично походить з тваринного світу і є невід'ємною частиною природи. З одного боку, у зв'язку з розвитком продуктивних сил людина дедалі більше підкорювала собі природу, ставала менш залежною від неї. З другого — розширювалося коло природних факторів, на які люди повинні були зважати. Водночас розвиток продуктивних сил породжував складні демографічні проблеми, що зумовило тенденцію до посилення залежності людини від природи.

Проте в системі " природа — суспільство" вирішальним фактором є суспільство.Основними напрямами активного впливу його на природу на сучасному етапі є:

• розширення меж освоєння космосу: використання нових регіонів земної поверхні, Світового океану, польоти в космос;

• проникнення людини в мікросвіт, відкриття невідомих раніше властивостей і законів природи;

• інтенсифікація використання природних ресурсів;

• посилення впливу суспільства на структуру навколишнього середовища: зміна біосфери, енергетичного й теплового балансу, втручання в біологічні та фізичні процеси тощо.