Основні особливості та етапи розвитку філософської думки в Україні

Українська філософська думка мала певні свої особливості. Перш за все, її зміст та ідеї завжди визначалися соціально-історичними особливостями тієї чи іншої доби історії українського народу. По-друге, філософські ідеї виражалися не в одних лише трактатах чи філософських дослідженнях – вони пронизують собою різні види духовної творчості: фольклор, художню літературу, наукову й літературну публіцистику і критику.Українська філософія повторює основні етапи розвитку філософської культури Європи, але специфіка історичного розвитку внесла певні часові їх зміщення. До того ж кращі здобутки світової філософії на українському ґрунті розвивалися залежно від актуальних потреб прогресивного розвитку нашого народу.В розвитку української філософії можна виділити дві важливі доби. Перша – докласична доба, яка включає в себе такі етапи розвитку філософської культури в Україні, як:

1. Філософська культура Київської Русі (X – XIII ст.).

2. Філософські ідеї в духовній культурі XIV – XV ст.

3. Гуманістичні й реформаційні ідеї в суспільно-філософській думці України (XVI – XVIІ ст.).

4. Філософія Києво-Могилянської академії (XVIІ – перша пол. XVIІI ст.).

У добу класичної української філософії дали про себе знати:

1. Філософія Г.С.Сковороди. Українське просвітництво (друга пол. XVIІI – перша пол. XIX ст.).

2. Університетська філософія XIX ст.

3. Український романтизм (Гоголь, Кирило-Мефодіївське братство, Юркевич та інші) та натуралістично-позитивістські мотиви в українській філософії (кінець XIX – поч. XX ст.).

Філософська думка України розвивається як етико-моральне вирішення цілої низки світоглядних проблем, як філософський дух морального спрямування. Це спрямування було співзвучне християнській культурі, тому справделивим є твердження про те. що фі­лософія доби Київської Русі мала християнський характер.

Розвиток філософської думки у Київськії! Русі в межах христи­янського віровчення яскраво демонструють літописи та твори церковно-богословського характеру: проповіді, повчання та іи.

На початку XII ст. з'явилася " Повість временннх літ", автором якої за традицією вважають ченця Печерського монастиря Нестора " Повість нременних літ" постає не тільки як літературний твір, а й як одна із пам'яток філософської думки.

Філософська думка Ки­ївської Русії мата християнський характер, у ній переважала епічна проблематика: філософська картина світу, пізнання, людина, людські вчинки. суспільство розглядаюся крізь призму вічного конфлікту добра і зла

Отже, з самого початку суспільно-філософська думка наших предків ма­ла не умоглядний характер, а переслідувала конкретні соціально-політичні цілі й завдання. Звідси бере свій початок переважання у вітчизняній суспіль­ній думці інтересу до моральної проблематики, до питань, безпосередньо причетних до осмислення соціально-політичного буття. З іншого боку, в найдавніший період нашої суспільно-філософської думки зароджується якнай­пильніша увага до