Попит та пропозиція у ринковій системі. Ринковий механізм

Невіддільним елементами ринку є попит, пропозиція та переважно вільні ціни, а провідним законом ринкової системи –закон попиту та пропозиції.

Загалом сам процес функціонування ринку може розглядатися як нескінченна взаємодія попиту та пропозиції, яка відбувається під впливом зміни цін, що знаходить відбиток у дії об’єктивного економічного закону попиту та пропозиції. Цей закон – справжній господар ринку.

У процесі аналізу цих взаємозв’язків мається на увазі ринок вільної конкуренції, на який не поширено регулюючий вплив засобів державного регулювання.

Попит – це платоспроможна потреба або сума грошей, яку покупці мають намір заплатити за необхідні для них товари і послуги.

Попит виражає сформовану на ринку потребу в життєвих засобах, що визначається кількістю товарів і послуг, які споживачі можуть придбати за цінами, що склалися на ринку, та наявністю коштів.

Попит завжди конкретно виражений, динамічно змінюється під впливом ряду чинників:

- економічні (базовий рівень розвитку віробництва, середній рівень грошових надходжень населення, структура в рівень ринкових цін, тощо);

- соціальні (рівень культури, соціальна структура суспільства, поширений спосіб життя);

- демографічні (розмір та склад середньої сім’ї, статево-віковий склад сім’ї, співвідношення міського та сільського типу);

- психолого-традиційні (уподобання та смаки споживання, місцеві традиції та принципи виховання);

- етичні (привабливості зовнішніх якостей товару, реклама, форми продажу);

- природно-кліматичні (клімат, рельєф, флора і фауна, температури).

Визначним фактором, який впливає на платоспроможний попит, є рівень ціни.

Згідно з законом попиту, чим вища ціна на продукт, тим меншу його кількість купуватимуть споживачів. І навпаки, чим нижча ціна продукту, тим більшу його кількість купуватимуть. Отже, закон попиту відображає обернену залежність між ціною продукту і величиною попиту на нього. Графічне зображення називається кривою попиту, а переміщення по кривій попиту- зміною величини попиту. Ціна – найважливіший чинник, що визначає обсяг попиту.

Ціна

Р

D

Попит

Q

Дію закону попиту і закономірності споживачів можна пояснити за допомогою двох відомих в економіці теорій ефектів: ефекту доходу та ефекту заміщення.

1) ефект доходу. Зміна ціни відбивається на реальній купівельній спроможності споживачів. Коли півдвищується ціна, то реальна купівельна спроможність знижується, що зменшує величину попиту. Покупці витрачатимуть ту саму номінальну суму на купівлю даного продукту, але куплять уже меншу його кількість. І навпаки, із зниженням ціни продукту купівельна спроможність грошового доходу збільшується, що дає змогу купувати більше певного продукту, ніж раніше;

2) ефект заміщення. Якщо ціна на продукт Х змінюється, а на інші продукти залишається постійною, то змінюється відносна структура цін між продуктом Х та усіма іншими товарами. Покупці замінюють дорожчі продукти дешевими.

Для попиту дуже важливою характеристикою є його еластичність.

Еластичний попит – це попит, який під впливом невеликого зростання або зниження ціни товару зазнає значних змін.

Коефіцієнт показує, на скільки відсотків зміниться попит при зміні ціни на 1%

Еп = П*/Ц*

Еп- кількісно цінова еластичність;

П*- зміна попиту виражена у відсотках;

Ц*- зміна ціни виражена у відсотках.

Розрізняють три головні види еластичності попиту:

1- відносно еластичний попит: Еп> 1. Це означає, що зміна ціни призвела до значно більшої кількості зміни попиту;

2- одиночний попит: Еп=1, У цьому разі зміна ціни призвела до такої самої кількості зміни попиту;

3- відносно нееластичний попит: Еп< 1. Це означає, що зміна ціни зумовила меншу кількість зміни попиту.

Але існують нецінові чинники, що впливають на нього:

- кількість покупців (збільшення кількості покупців підвищує ринковий попит і навпаки);

- доходи споживачів (пряма залежність між доходами та попитом);

- очікування споживачів (очікування зростання цін у майбутньому збільшує поточний попит і навпаки);

- ціни на сукупні товари (якщо зростає ціна на взаємозамінний товар, то попит на нього знижується, а на його замінник – підвищується; якщо зростає ціна на доповнюючий, то зменшується попит і на цей товар і на доповнюючий).

- місткість ринку (чим розвиненіший ринок, тим більше він спонукає економічних суб’єктів до пошуку нових джерел доходу задля збільшення свого платоспроможного попиту;

- кліматичні умови (у курортній зоні пізньої весни, і влітку та ранньої осені зростає попит на купальні костюми, екскурсійні послуги тощо).

Зміна попиту під дією нецінових факторів переміщує криву попиту праворуч або ліворуч.

Пропозиція- це та кількість продуктів, яку виробник бажає та спроможний виробити і постачати для продажу на ринку за певну ціну впродовж визначеного проміжку часу.

Сталий причинно-наслідковий зв’язок між ціною та обсягом товарів (послуг) який товаровиробник здатний продавати на ринок, виражаться законом пропозиції. Зміст закону пропозиції полягає в тому, що із зростанням ціни зростатиме також пропозиція, і показує, що виробники прагнуть виробляти і продавати за вищою ціною більшу кількість товару.

Ціна

Р S

Попит

Q

Серед факторів, які впливають на пропозицію, провідну роль відіграють: ціни даного товару, ціни інших товарів, технологія виробництва, податки, дотації виробникам.

Головним фактором для пропозиції є ціна товару. Якщо взяти до уваги лише це фактор, при незмінному значенні решти, одержуємо функцію пропозиції від ціни:

Qs= f (P)

Зміна ціни змінює величину пропозиції. Якщо ціна зростає, величина пропозиції збільшується; якщо ж ціна знижується, величина пропозиції зменшується. Зміна величини пропозиції означає переміщення з однієї точки до іншої по стабільній кривій пропозиції.

Зміни у самій пропозиції зміщують криву праворуч або ліворуч, ці зміни зумовлюються неціновими чинниками:

1) технологічний процес (застосування нових технологій);

2) зміна цін на ресурси (це призводить до збільшення витрат виробництва, зростання собівартості продукції, що змушує підприємця скороувати пропозицію свого товару);

3) зміна ціни на споріднені товари;

4) зміна у бютжетно-податковій політиці.

Цінова еластичність пропозиції відображає ступінь зміни обсягу пропозиції при зміні ціни. Це- показник відносної зміни пропонованої на ринку кількості товарів відповідно до відносної зміни конкурентної ціни.

ЕПр= Пр*/Ц*

ЕПр- коефіцієнт еластичності пропозиції;

Пр*- зміна обсягу пропозиції уівідсотках;

Ц*- зміна ціни виражена у відсотках.

Розрізняють еластичну і нееластичну пропозицію. Пропозицію товару називають еластичною, якщо зміна ціни веде до суттєвої зміни обсягу пропозиції (ЕПр> 1). Пропозицію вважають нееластичною, якщо зміна ціни призводить до незначної зміни обсягу пропозиції (ЕПр< 1).

Ціна ринкової рівноваги.

У механізмі саморегулювання ринкової економіки особліве значення має ринкова ціна, що є результатом взаємодії попиту і пропозиції.

Ціна рівноваги (ринкова) - ціна на конкурентному ринку, за якою величина попиту і пропозиції рівні.

Графічно її можна одержати, обєднавши криві попиту та пропозиції. Точка її перетину відповідає ціні рівноваги. При ціні рівноваги кількість продукту, в межах якої споживачі мають намір продовжувати купувати товар, відповідатиме тій кількості продукту, яку виробники мають намір продовжувати постачати на ринок. Отже, конкуренція, коливання попиту і пропозиції сприяли встановленню рівноваги на ринку.

ціна

Р

D S

A

Попит

Q

Ціна ринкової рівноваги (т. А) є також засобом регулювання відносин покупців і продавців на ринку. Адже ніхто не змушує одних випускати товар і продавати його, а інших - купувати.

Рівноважна ціна може змінюватись, а отже може змінюватись рівноважна кількість продукту. Головними детермінантами зміни ціни є попит та пропозиція. В умовах конкуренції під впливом законів ринкового ціноутворення ціна вирівнюється автоматично.

Співвідношення ціни, попиту і пропозиції характеризує ринок вільної (чистої) конкуренції, на якому обидві сторони – покупців і продавців - не можуть одноосібно впливати на зміну ринкових цін. Проте така ринкова конкуренція не існує в чистому вигляді. Часто пропозиція чи попит знаходяться під контролем одного виробника чи покупця, який є монополістом. А тому ціна може утримуватись на завищеному чи заниженому рівні, штучно обмежуючи обсяги виробництва, регламентуючи його технологію та організацію.

Спроби централізованого визначення цін робилися в колишніх соціалістичних країнах. Проте наслідком такого спробу ведення економіки були хронічний дефіцит і нераціональне використання ресурсів. А отже, механізм встановлення ціни ринкової рівноваги попиту і пропозиції поки що немає альтернативів.