Проект П. ПЕСТЕЛЯ

1. Ще на Петербурзькій раді Местелю та Муравйову було доручено приступити до створення конституційних проектів. За 1821-24 створено декілька варіантів проектів – 2проекти Пестеля і 5 Микити Муравйова(зберіглось три), однак жоден варіант не завершений.

Основа декабристських проектів соц.-політ. устрою Росії – принципи природного права, випрацювані мислителями Просвітництва –Локком, Руссо, Монтескє, Дідро, Гольбахом. «Природні права» - особиста свобода людини, рівність усіх перд законом, невизнання станових відмінностей, створення представницького образу правління при поділі вдали на законодавчу, виконавчу та судову. Проти феодально-абсолютистських порядків.

При розробці спирались на конституційний досвід інших держав – північно-Американських Обєднаних Штатів та країн Зах. Європи.

Спершу Пестель розділяв ідею конституційної монархії, що мало місце у 1819р. у його «Записці про державне правління» французькою – однак вона ще не конститут. проект як і написана в той самий час «Любопытный разговор» Муравйова. На початку 1820р. Пестель швидко в поглядах еволюціонував від монархічних до республіканських. Особливо підкреслював вплив книги фр. мислителя Александра Детю де Трасі «Зауваження на дух законів Монтеск*є».

Я сделался в душе республиканец:

1821р. писано перші положення конститут. проекту. Основні положення обговорювались на першому з’їзді керівників Південного товариства в Києві у січні 1822р. Усім членам організації дали рік, аби обдумати пропозиції Пестеля. У січні 1823р. Пестель зробив більш ґрунтовну доповідь про проект, його обговорили по всім пунктам і прийняли на голосування. Тож, хоча конститут. проекту Пестеля і носив авторсько індивідуальний характер, але все ж був програмним документом усього Півд. Товариства.

Первинно проект називався «Конституция Государственный завет», бо під цією назвою фігурує конспект цього проекту в першому варіанті, прочитаному Бестужевим-Рюміним на зібранні Товариства об’єднаних слов’ян у вересні 1825р.

1824р. Пестель дав проекту назву «Руська Правда» на честь законодавчої пам’ятки Київської Русі – Правди Ярослава Мудрого.

Передбачаючи свій арешт Пестель за допомогою друзів вжив заходів для збереження «Руської Правди»: сховав у друга майора Александра Мартинова. Денщик Пестеля Савенко зашив проект у полотно. Пестель зробив надпис на ньому «Логарифми» і надіслав Мартинову. Аде потім Крюков відвіз пакету Тульчин до Барятинського, який доручив Заикину та братам бобрищевим-пушкіним заховати. Вони зашили «Руську Правду» у клеєнку та сховали під підлогу хати, потім переховали в інше місце.

Влада дізналась про існування «Руської Правди» з доносу Майбороди, коли знайшли відправили Миколі Першому, який прочитавши після швидкого огляду наказав запечатати і не дозволяти нікому з ним ознайомлюватись. Лише 1883р. доступ до документу отримав Дубровін по спец. Дозволу Александра Третього. Знято копію за якою і надруковано 1906р. Щеголевим.

Повна назва: « Русская Правда или Заповедная Госсударственная Грамота великого народа российского, служащая Заветом для госсударственного устройства России и содержащая верный Наказ как для народа, так и для Временного верховного правления » -тож цей документ мусив слугувати наказом Тимчасовому революційному керівництву, яке матиме диктаторську владу 10років, протягом яких треба провести всі перетворення.

Тимчасовий революційний уряд мусив слугувати гарантом від спроб реставрації старого режиму. Після 10-літнього перехідного періоду, він складає свої повноваження, приймається нова конституція.

«Руську Правду» планувалось оприлюднити одночасно з «Маніфестом до руського народу», який проголошував повалення старого режиму та установлення революційної влади. «Руська Правда» мусила показати народу, які права він отримує, а уряду – які обов’язки на нього покладались.

«Руська Правда» складалась з 10глав:

1. про кордони держави та її адміністративний поділ

2. про різні народи Росії та шляхи вирішення національного питання

3. про стани, про ліквідацію станового ладу та установлення єдинго громадянства на принципі загальної рівності перед законом

4. «про політичний та суспільний стан народу» - політичні права громадян

5. «про громадянський і приватний стан народу, про головні правила й постанови громадянського приватного права по відношенню до осіб, майна та різних взаємин між громадянами»

6. Про устрій та утворення верховної влади

7. Про міністерства та місцеві органи влади

8. «Про частини правління, які забезпечують державну безпеку як зовнішню, так і внутрішню, тобто про юстицію, поліцію, зовнішні зносини, військові та морські сили»

9. Про «управління суспільним благом» = про фінанси, народне господарство + про просвітлення та «духовні справи»

10. «дотримуватись наказу для складання загального державного Зводу законів або Уложения і представити найголовніші правила, глави повного та загального Державного Уложення»

Пестель каже, що встигнув написати не більше половини задуманого ним тексту «Руської Правди»: «Первая, вторая и большая часть третьей главы были кончены, четвертая и пятая были начерно написаны, а последние пять состояли в разных отрывках». Не завершивши підготовку тексту, Пестель розпочав переробку перших його глав, знищуючи їх. Видавці «Руська Правда» 1906р. не розгадавши цієї обставини, представляли її як один варіант.

Будучи переконаним республіканцем, Пестель вимагав не лише ліквідації самодержавства – «разьеренное зловластие», а й будь-якої монархії. Виступав не лише за царевбивство, а й за фізичне знищення усіх імператорських фамілій – ліквідація усіх можливих претендентів на рос. престол.

Майбутня Рос. республіка оголошувалась централізованою «неподільною» державою. Будь-яка форма федеративного правління рішуче відкидалась, бо Верховна влада в такій державі не закони видає, а всього лише поради, так як за самостійних частин у федерації у Верховної влади не буде примусових засобів до приведення законів до виконання. У федерації обласні інтереси безумовно братимуть гору над загальнодержавними. Особливо небезпечний для Росії федеративний лад, що складається з «різнорідних частин», що різняться іст. минулим, мовою, вірою, звичаями..

Росія за проектом Пестеля – це 10 областей і 2 уділи. Кожна область – це п’ять округів(губерній), губернії діляться на повіти, повіти – на волості. Пестель склав карту нового адміністративного поділу Росії.

Столиця – Нижній Новгород, бо знаходився у центрідержави на вигідних річкових шляхах (Ока й Волга), де щорічно збиралась Макарьєвська ярмарка – центр торгівлі Європи з Азією. Місто по задуму треба було перейменувати у Володимир «в память великого мужа, введшего в Россию христианский закон», а попереднє місто Володимир – у Клязьмін. Столиця із Нижньогородський округом виділялась у особливий «Столичний уділ».

Управління країною за принципом розмежування функції влади. Народне віче – вищий законодавчий орган влади.

Обирається шляхом двоступінчатих виборів у числі 500 людей на 5 років, при чому кожен рік 1/5 частина вибуває, і обираються нові депутати. Н.В. (Народне віче) обирає на 1рік свого голову з депутатів, що засідають останній рік. Компетенція Народного віче:

- Оголошення війни

- Заключення миру

- Обговорення та прийняття законів, окрім «заветных»

Найвища виконавча влада зосереджена в Державній думі, що обирається на 5 років Народним вічем з кандидатів, що представлені окружними намісними зібраннями. Державна дума складається з 5 людей. Компетенція Держ.думи: веде переговори з іноземними державами, керує військовими діями у випадку війни, але немає права її оголошувати або заключати мир та трактати. Має свою канцелярію.

Міністерства інакше називались «державними приказами»: правосуддя, просвіти, фінансів, поліції, військовий приказ.

Аби законодавчі й виконавча влада не виходили за межу, засновувався вищий контролюючий орган / гарант дотримання законності – Верховний собор зі 120 членів, яких обирали по життєво. Прерогатива – призначення головнокомандуючого діючої армії.

У місцевій владі – короткий термін повноважень місцевих виборних органів і принцип постійного оновлення складу органів влади – гарантія проти узурпації влади.

· Демократичні перетворення в центрі яких охорона прав особистості та приват. Власності.

· Право власності громадян – священне та недоторкане. Заборона конфіскації майна в скарбницю.

· Загальна рівність перед законом. Ліквідація станів і злиття усіх у громадянський статус

· Оголошується повна і безумовна відміна кріпосного права