Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Піднесення Київської Русі за Ярослава Мудрого






Ярослав доклав чимало зусиль до відновлення централізованої держави, що послабилась під час міжусобної війни нащадків Володимира й нападів печенігів, а також захисту кордонів держави. У 1030-1031 рр. Ярослав у союзі з братом Мстиславом відвоював так звані Червенські міста: Перемишль, Червен, Белз та ін. Київський князь провів декілька успішних походів проти ятвязьких (1038 р.) та литовських (1040 р.) племен. У 30-40 роках ХІ ст. князівська дружина провела ряд успішних воєнних операцій на півночі Русі та в Прибалтиці проти угро-фінського племені чудь.

Ярослав Мудрий продовжив діяльність батька щодо фортифікування південних рубежів держави. Так було засновано укріплені міста по лінії р. Росі (Юр’їв, Корсунь, Треполь). Незважаючи на запобіжні заходи 1036 р. печенізька орда прорвала захисту лінію і оточила Київ. 1037 р. на місці вирішальної битви за наказом Ярослава було зведено перлину української архітектури – Софіївський собор. Після поразки залишки печенігів мігрували на Дунай, а їхнє місце у степу зайняли менш войовничі племена торків.

Одним з головних напрямків зовнішньої політики були взаємини з Візантією. В цілому становище Київської держави на міжнародній арені в період правління Ярослава Мудрого характеризується стабільністю, її авторитет зростає. Важливе місце у міжнародній політиці київського князя становило укладання вигідних союзів та угод шляхом династичних шлюбів. Ці міждинастичні шлюби дали змогу Ярославу стати впливовим європейським політиком, якого називали “тестем Європи”.

Приділяючи чільну увагу зовнішній політиці Ярослав Мудрий не забув і про внутрішні справи. Князь доклав чимало зусиль для створення нових і розбудови існуючих міст, насамперед Києва. Площа Києва збільшилась у вісім разів. За своєю досконалістю й могутністю фортифікації “міста Ярослава” не мала собі рівних на Русі. Перлиною міста був собор св. Софії. Один за одним зводились нові церкви та монастирі, що стали осередками розвитку культури та поширення наукових знань.

Навколо Ярослава склався гурток з представників давньоруської інтелектуальної еліти, до якого входив автор першого давньоруського філософського твору Іларіон. 1051 р. Ярослав без відома константинопольського патріарха призначив главою загальноруської церкви (митрополитом) Іларіона, що мало на меті вивести вітчизняну церковну ієрархію з-під контролю Візантії.

За часів Ярослава (1037 р.) було кодифіковано руське право, створено “Руську Правду” – перший зведений кодекс писаного права (до того судочинство базувалось на звичаєвому неписаному праві).

 






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.