Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Київська Русь за часів Володимира Святославовича






Князювання Володимира, названого Великим, (980-1015 рр.) стало початком нового етапу в історії Київської Русі, етапу піднесення та розквіту. Володимир Великий виявив себе як авторитетний політик, мужній воїн, далекоглядний реформатор, дипломат. Він розпочав своє правляння з консолідації Руської держави. Військовими походами 981-994 рр. на ятвягів, в’ятичів, радимичів, дулібів та хорватів Володимир завершив тривалий період формування території Київської Русі. На сході держава простягалась у межиріччя Оки й Волги, на заході – Дністра, Карпат, Західного Бугу, Німану, Західної Двіни, на півночі – Чудського, Ладозького й Онезького озер, на півдні – Дону, Росі, Сули й Південного Бугу. Простягаючись на 800 тис. кв. км., Давньоруська держава стала найбільшою державою в Європі. Щоб подолати сепаратизм племінних вождів і князів на місцях Володимир Великий посадив намісниками своїх дружинників у багатьох містах Київської Русі. Крім того, близько 988 р. Володимир провів адміністративну реформу. Вождів племінних княжінь замінили 12 синів Володимира. Було назавжди зламано сепаратизм племінної верхівки. На зміну родоплемінному поділу давньоруського суспільства прийшов територіальний поділ, що є однією з основних ознак сформованої державності. Головною турботою Володимира першої половини його князювання на Русі були постійні напади печенігів з півдня. Князь доклав чимало зусиль для зміцнення рубежів держави. Для цього він будував міста на південному прикордонні. Наприкінці Х ст. була створена величезна за розмахом (майже на 1 тис. км.) складна й розгалужена система валів (так звані «зміїні вали»), фортець, укріплених міст, що мала захистити Русь від печенігів. Володимир Великий провів судову реформу. Однією з найважливіших реформ Володимира Великого була релігійна. Тому, наприкінці 80-х рр. Х ст. Володимир вирішив запровадити християнство. Запровадження християнства в Київській Русі мало позитивні наслідки. Воно зміцнило авторитет і владу князя, сприяло розбудові держави. Значний поштовх дала нова ідеологія піднесенню давньоруської культури. Лише з часу “хрещення Русі” у ній поширилися писемність і книжність, руські люди познайомились з кращими здобутками світової літератури і науки. У Києві та інших містах Русі почали засновувати школи й книгописні майстерні (скрипторії), і незабаром східнослов’янська країна стала однією з найкультурніших у середньовічній Європі.

Запровадження християнського віровчення ввело Давньоруську державу до кола християнських країн світу, зробивши можливими рівноправні й плідні взаємовідносини між нею та європейськими державами. Володимир Великий у взаєминах із сусідніми державами застосовував традиційну для того часу практику династичних шлюбів.

 

 






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.