Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Основні збірки віршів.






На час виходу першої збірки " З вершин і низин" (Львів, 1887) Франко був уже відомим громадським діячем, знаним письменником і ученим, твори якого читали й перекладали в Києві, Петербурзі, Варшаві, Відні. У цій збірці вміщено значну кількість поезій першого десятиліття літературної діяльності письменника.

Прологом до збірки подано " Гімн" (" Вічний революціонер"). Покладений на музику М.Лисенком у 1905 р., цей вірш став справжнім гімном українського національного відродження.

Перший цикл збірки " З вершин і низин" — " Веснянки", в яких ліричні описи природи, весняного пробудження землі чергуються зі сподіваннями на пробудження й визволення людського духу. Поезія " Каменярі", вміщена у збірці, стала художнім узагальненням визвольної боротьби, а образ людей, які пробивають крізь скелю шлях до нового, цільного життя, — символом прагнень самого Франка і його однодумців.

Цикли " Осінні думи", " Скорбні пісні", " Нічні думи" виявляють багатогранність ліричного героя. У них відчутно смуток, але це смуток дужої, незламної людини. У циклі " Профілі і маски" вражають задушевністю й ліризмом автобіографічні замальовки.

Два розділи збірки написано сонетами. В " Сонетах", сповнених апологій до класичних європейських зразків, їхніх авторів та образів, — у вступному вірші (" Сонети — се раби") поет відзначає, що й ця форма може бути використана для " свідомої одної мети". У " Тюремних сонетах" перед читачем проходять великі мученики, мужні герої, які віддали життя за ідеї: Бруно, Пестель, Каракозов, Перовська, Достоєвський і Тарас.

Наступна збірка " Зів'яле листя" (Львів, 1896) — цикл любовної поезії, де ліричний герой — " людина, яка глибоко відчуває, але мало пристосована до практичного життя". Проте його не можна повністю ототожнювати з Франком. У передмові до другого видання (1911) автор говорив про свої вірші, " що й без автобіографічного ключа вони мають самостійне літературне значення". Але особистісні фактори, безперечно, відіграли свою роль. Тому в передмові він називає вірші цієї збірки " найсуб'єктивнішими з усіх, які появилися у нас від часу автобіографічних поезій Шевченка". За палітуркою " Зів'ялого листя" — особиста трагедія поета.

Збірка " Мій Ізмарагд" (1898), як і видана на її основі збірка " Давнє й нове", — звернення до давніх переказів, притч, але з незмінною проекцією на сучасність. Збірка " Із днів журби" (1900) була наслідком численних особистих драм і невдач. В ній звучить туга, передчуття " пізнього віку".

Перу Франка належать поеми: " Панські жарти" (1887), " Смерть Каїна" (1889), " Сурка" (1890), " Похорон" (1899), " Іван Вишенський" (1900) та ін. В " Івані Вишенському" поет осмислює конфлікт особистого і громадського на прикладі долі видатного українського письменника і громадського діяча XVI—XVII ст., котрий був об'єктом також потужної наукової дослідницької роботи Франка. Історичний малюнок Хмельниччини дано в поемі " На Святоюрській горі".

Після виходу збірки “З вершин і низин” (1887) поет, здавалося, “повісив на вербі свою арфу”. Вірші з’являлися усе рідше й рідше і мали або характер поетичних декларацій (“Співакові”), або відгукувалися шелестом першого зів’ялого листя (“Душе моя! Душе душі моєї!..”). Однак черговий арешт (1889) викликав нову хвилю громадянсько-політичних настроїв, поетичною проекцією яких став художній репортаж з в’язничних казематів (“Тюремні сонети”). “Тюремні сонети”, що були останнім сплеском непокори, наче замикали бунтарський дух Франка, на якого попереду чекали чи не найважчі життєві випробування.

У збірці “Зів’яле листя” (1896) поет надрукував три “жмутки” давніх і нових ліричних пісень з інтригуючою передмовою про щоденник небіжчика. Більшість франкознавців основною причиною появи “ліричної драми” вважала “важку депресію” автора, ті “найжорстокіші удари”, яких зазнав він у “громадському житті” (О.Білецький, Ю.Кобилецький, П.Колесник, Є.Кирилюк). Інші дослідники шукали пояснення в заміжжі ЦеліниЖуровської, яке збіглося з виходом книжки (М.Мочульський, М.Мороз). Проте відкриття автентичного щоденника самовбивці (І.Денисюк, В.Корнійчук) суттєво ускладнило генезу “Зів’ялого листя” та змінило уявлення про жанрову природу, концепцію і поетику збірки.

“Поетика жанру” визначає основні параметри генологічної свідомості І.Франка, який не лише тематично урізноманітнив українську поезію, а й здійснив своєрідну жанрову “революцію”, створивши унікальну парадигму жанрів у кожній із п’яти основних збірок (“З вершин і низин”, “Зів’яле листя”, “Мій Ізмарагд”, “Із днів журби”, “Sempertiro”). До більшості своїх збірок поет написав передмови, що стали своєрідним ключем до осягнення його естетичних намірів. Принцип циклізації давав змогу об’єднувати вірші в окремі тематично-жанрові групи з характерним для них спільним діапазоном ліричного переживання.

 






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.