Жанр роману.

За жанром " Хіба ревуть воли, як ясла повні? " -це соіально-психологічний роман, тобто твір, у якому суспільно значущі події передаюьбся шляхом розкриття психології героїв, їх думок, прагненнь і переживань.

Творча історія роману " Хіба ревуть воли, як ясла повні? ".

У 70-х роках ХІХ ст. провідною темою українських письменників було, як уже зазначалося раніше, життя села. Реформа кріпосного права 1861 р., стрімка капіталізація принесли в селянський світ нові проблеми: хлібороб опинився перед складним вибором — господарювати поостарому чи йти в місто на заробітки, зберігати совість, давні моральні устої чи зректися всього цього заради виживання й збагачення, боротися за свої права чи підкоритися жорстокому світові… Відповідно нового забарвлення в літературі набули й характери селян.

Найпомітнішим здобутком нашого красного письменства в розкритті цієї теми вважається роман Панаса Мирного та Івана Білика «Хіба ревуть воли, як ясла повні?». Це був перший «роман з народного життя», у якому, за визначенням І. Франка, «змальовано майже столітню історію українського села», розкрито тогочасну дійсність у всіх її складностях і суперечностях.

Історія написання роману. Роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» академік О. Білецький назвав «будинком із багатьма прибудовами і надбудовами, зробленими неодночасно і не за строгим планом». Чому? Відповідь на запитання приховує історія створення цього широкого епічного полотна.

В основу роману покладено факти живої дійсності.Поштовхом для написання роману став розлогий нарис Панаса Мирного «Подоріжжя од Полтави до Гадячого», за основу якого взято розповідь візника про місцевого розбійника Василя Гнидку (цю історію письменник почув по дорозі до батьків на Великодні свята 14 квітня 1872 р.)

Нарис — оповідний художньо-публіцистичний твір, у якому автор показує помічені ним у житті дійсні факти (реальних людей, події).

У 1872р. Панас Мирний після поїздок по селах України, аналізуючи народне життя, створив повість під назвою " Чіпка".Нарис було покладенов основу повісті " Чіпка" (1872).Нарис було надруковано у львівському журналі «Правда» в 1874 р. У ньому розповідається, як заможний і здібний селянин із Заїчинців Василь Гнидка організував банду й кілька літ тримав у постійному страху чотири повіти. Панас Мирний назвав Гнидку «безталанною дитиною свого віку, скаліченим виводком свого побиту», адже йому Бог дав розум і силу для добрих справ: «На все вдатний, до всього здався, чи до ремества, чи до роботи якої — його пошли, йому дай. Сам чоботи шив, у млині знав діло, і стрілець з його запаленний був!»

Прочитавши цей твір Іван Рудченко зробив ряд зауважень і подав змістовні поради щодо розкриття соціальних умов життя селянства та пояснення причин переродження молодого Чіпки. Панас Мирний змінив назву на " Хіба ревуть воли, як ясла повні? " Завдяки спільній праці братів невелика повість переросла у багатоплановий роман під назвою " Хіба ревуть воли, як ясла повні? "

В алегоричній назві твору звучала головна ідея: воли – символічний образ уярмленого селянства – не ревли б, якби було що істи й пити. Автори вивели у заголовок злободенне соціальне питання, цим самим привертаючи увагу читачів.

У співавторстві з братом роман було закінчено в 1875р. і подано до цензури. Цензура викреслила окремі місця, але роман і після цього не був надрукований, бо вийшов царський указ 1876р. про заборону друкувати книжки українською мовою, тому роман зумів надрукувати Михайло Драгоманов тільки за кордоном — у Женеві в 1880 р. на кошти українських громад. Після виходу твір відразу потрапив до списку книжок, заборонених у Російській імперії. Уперше легально роман було опубліковано в 1903 р. в журналі «Киевская старина» під назвою «Пропаща сила».

Але, зауважмо, твір витримав шість редакцій! Якщо згадати, якими прискіпливими були до змісту й форми самі автори, то одразу починаєш сумніватися, що вони нехтували композиційною стрункістю твору. Можливо, критики просто не зрозуміли, в чому логіка подій у романі, або свідомо перекручували очевидне?

А саме в другій частині, свідомо чи несвідомо, брати Рудченки художньо переконливо довели, що московська неволя стала руїною не лише для державності України, цього багатого, освіченого колись краю, а й руїною для моралі і психіки нашого народу. Саме тут розкрито, як нищився вільний козацький дух, як з українця-козака робили українця-вола, німого раба, в душі якого жили не лише покора, а й протест - неусвідомлений і грізний, немов ревіння вола. Той протест часто був потворний і приречений у темноті своїй.

Отже, найстрашніші наслідки поневолення - руйнування моралі, етики, деформація психіки народу. З епізодів роману вибудовується такий логічний ряд: неволя - приниження - пияцтво - злочинство.За визначенням І.Франка, " Хіба ревуть воли, як ясла повні? " – перший роман з народного життя, в якому змальовано майже столітню історію українського села, розкрито тогочасну дійсність в усіх її складностях і суперечностях.