Причини підліткового суїциду

Останнім часом віковий ценз суїцидентів знизився до підліткового віку. Тому ця проблема є нагальною у нашому суспільстві. Причинами самогубств молодих людей можуть бути шкільні проблеми (стосунки з однокласниками, вчителем), сімейні стосунки, смерть любимого артиста чи співака. Наприклад, після трагічної загибелі співака Віктора Цоя у різних куточках Радянського Союзу покінчили з життям близько 40 хлопчиків та дівчаток.

Домінуючим фактором суїцидальної поведінки у підлітків виступає наслідування поведінкових взірців, які набувають рис субкультури. В такий спосіб набувають становлення усі конформістські мотиви

суїцидальності. Також підліткова субкультура, не тільки не містить пересторог проти суїцидальності, а навпаки – за своєю структурою сприятлива для вироблення суїцидальних сценаріїв та їхньої реалізації [5, с. 3].

За дослідженнями О.Г. Лосієвської, психофізіологічні особливості, притаманні підліткам, зумовлюють значну неконтрольованість суїцидальної поведінки. Спілкування з однолітками, яке в суїцидальній поведінці є провідним видом діяльності, визначає певну самодостатність підліткової субкультури, що ускладнює можливості психологічного впливу на суїцидальні прояви [5, с. 19]. Отже, на думку дослідниці:

1) визначальним чинником суїцидальної поведінки у підлітків, яким невластиві патопсихологічні риси, є соціально-психологічний. Зокрема значний вплив здійснює наслідування поведінкових взірців, які набувають рис субкультури і проявляються у підлітків як «ефект Вертера». З цим чинником пов’язані й усі конформістські мотиви суїцидальності. Його ключовим моментом є когнітивний вплив, що зумовлює вироблення суїцидальних сценаріїв;

2) підлітковій субкультурі притаманні риси автономності, ригористичності, максималізму, нігілізму, конформізму, посутньої текстуальності, проявлення в ігрових формах. Такі характеристики виступають сприятливими для становлення суїцидальних сценаріїв, що мають таку структуру:

а) завваження суїцидального акту (джерелом може виступати повідомлений досвід інших осіб чи персонажів літератури, фільмів тощо);

б) прийняття завваженого досвіду в якості поведінкового взірця, суїцидальний акт стає етично нормативним;

в) оформлення й повідомлення суїцидального тексту, що включає передсуїцидальні обставини, суїцидальні дії та постсуїцидальні наслідки;

г) аналіз життєвих обставин, які спонукають або відволікають від реалізації виробленого сценарію;

3) існують позитивні та негативні чинники запобігання суїцидальній поведінці, які проявляються ефективно лише у сув’язності. Об’єктивною основою цих чинників виступає:

а) соцієтальність (причетність / непричетність до групи);

б) екзистенційно-сенсова аксіологія, що може проявлятися у вигляді релігійних, політичних чи метафізичних проектів життя індивіда;

4) чинники суїцидальної поведінки у підлітків не актуалізуються за наявності високого ступеня розвитку особистісної та соціальної рефлексії. Рефлексивний акт уможливлює:

а) розуміння відносності соціальних феноменів;

б) вироблення особистісного соціального ідеалу;

в) усвідомлення власного життя як об’єктивного уможливлення наближення до ідеалу. Засобом профілактики становлення суїцидальної поведінки у підлітків є розвиток соцієтальних характеристик підліткових груп.

Зниження вікового цензу серед самогубців спостерігалося з початку 60-х років минулого століття у США, Австрії, Швейцарії, Німеччині, Голландії, Англії, Австралії, Японії. У теперішній час складні проблеми інтеграції у суспільне життя можуть бути провідними у зростанні кількості самогубств серед молоді. Набуває переваги свідомий суїцид.