Методичні рекомендації

Навчальний посібник з практичної фонетики англійської мови є продовженням настановчо-корективного курсу англійської мови. Його мета полягає в подальшому формуванні та вдосконаленні фонетичної компетенції студентів на основі набуття необхідних теоретичних знань і практичних слухо-вимовних і ритміко-інтонаційних навичок мо­влення, а також оволодіння системою наукових понять, які забезпечують формування професійної компетенції перекладача.

Студенти мають оволодіти фонетичною компетенцією на комунікативне достатньому рівні в межах засвоєного мінімуму мовного і мовленнєвого матеріалу.

Фонетичні навички передбачають два рівні актуалізації засвоєних знань: рівень автоматизованої рецепції звуків та інтонем як результату сформованості мовленнєвого слуху - від фонематичного до інтонаційного; рівень репродукції, тобто коректного артикулювання та інтонування одиниць мови і мовлення.

Курс практичної фонетики складається з таких чотирьох компонентів: звуки мовлення; складова структура слова; словесний наголос; інтонація (просодія). Усі чотири компоненти вимови розглядаються з точки зору артикуляції та функції в мовленні.

Завданнями курсу практичної фонетики є:

оволодіння студентами необхідними теоретичним відомостями про інтонаційні явища; оволодіння практичними вміннями та навичками комунікативне коректного інтонаційного оформлення усного мовлення; повторення та закріплення основ фонологічної системи англійської мови:

• словесним та фразовим наголосом;

• правилами актуального членування висловлювання тексту;

• базовими акцентно-ритмічними та інтонаційними моделями;

• складовими частинами інтонаційного контуру;

• компонентами інтонації та особливостями їх функціонування;

• навичками сприйняття та аналізу різних фонетичних явищ;

• навичками реєстрації мовленнєвих одиниць в транскрипції;

• навичками графічної реєстрації інтонації у тексті та в інтонограмі;

• модифікація фонем у мовленнєвому потоці;

• словесний наголос;

• базові акцентно-ритмічні моделі. розвиток навичок:

• сприйняття та аналізу різних фонетичних явищ;

• відображення мовленнєвих одиниць в транскрипції;

• графічне відображення інтонації в текстіта в інтонограмі;

• нормативного читання та мовлення.

Наприкінці вивчення курсу студенти мають знати:

Сегментний рівень: основні фонетичні поняття та терміни сегментного рівня для використання в професійній діяльності; особливості модифікацій фонем у мовленнєвому потоці, а саме позиційні та комбінаторні варіанти фонем; відмінності у системах голосних та приголосних британської мови.

Супраcегментний рівень: основні фонетичні поняття та терміни супрасегментного рівня для використання в професійній діяльності; основні характеристики просодичних параметрів (рівень, темп, гучність, фразовий наголос); компоненти темпу (типи пауз, швидкість); - прості та складні тони (висхідні, спадні, спадно-висхідний, висхідно-спадний); правила просодичної координації та субординації.

вміти:

Сегментний рівень: сприймати на слух та вірно артикулювати звуки та комбінації звуків, їх позиційні варіанти у зв'язному мовленні; розуміти характеристики географічних варіантів англійської мови на сегментному рівні.

Супрасегментний рівень: сприймати на слух та аналізувати різні модальні значення висловлювань, що передаються за допомогою різних типів шкал та тонів, на рівні зв'язного мовлення; передавати почуття та ставлення за допомогою адекватного вибору інто­наційних моделей та просодичних контрастів (варіації висотного рівня та темпу) при читанні вголос та в усному мовленні.

Основними вимогами до вимови студентів є такі:

фонематичність: ступінь правильності фонетичного оформлення мовлення, достатня для того, щоб воно було зрозумілим для співрозмовника;

швидкість: ступінь автоматизованості вимовних навичок, яка дозволяє студентам говорити в середньо-нормальному темпу мовлення носіїв англійської мови (130-150 слів за хвилину);

нормативність: набуття студентами орфоепічної вимови, яка має відповідати британському стандарту зразкової вимови (RР).