Соціологія медицини

Соціологія медицини - розділ соціології, що вивчає взаємодію медицини із суспільством.

Структура: охорона здоров'я, лікувальні професії, хвороби й здоров'я, соціальні фактори)

Структура медицини як соціального інституту:

1. установи, які здійснюють матеріально-технічне забезпечення охорони здоров'я

(лікарні, санаторії-профілакторії, санітарно-гігієнічні, аптеки, підприємство з виробництва лікувальних засобів

і інструментів)

Види медичної допомоги:

1. безкоштовна медична допомога (за рахунок держави й пожертвувань, мінімальний рівень медичних

послуг)

2. страхова медицина (за рахунок засобів населення через систему медичного страхування, для більшості

населення із середнім стабільним доходом)

3. платна медична допомога (за рахунок засобів пацієнтів, користуються в основному найбільше економічно

забезпечені шари).

Типи медичних систем:

1. ексклюзивні (радянська модель, французька, американська модель)

2. толерантні (британська, німецька модель)

3. інтегративні (індійська й китайська)

4. моделі країн третього миру

2. Медичні працівники:

1. лікарі,

2. середній медичний персонал (фельдшери, акушерки, медсестри),

3. молодший медичний персонал (не вимагає спеціальної підготовки).

Показники: професійні знання, моральні якості, загальний рівень культури, цивільна позиція.

3. Медицина (сукупність норм і стандартів по забезпеченню здоров'я) і відносини між медичними працівниками й пацієнтами (медична деонтологія й етика).

Медицина (від лат. лікувати, зціляти) – система наукових знань і практичної діяльності, метою якої є зміцнення й заощадження здоров'я, попередження й лікування хвороб людини.

3 групи знань:

1. медико-біологічні (особливості морфофізіологічної будови й функціонування організму);

2. клінічні (розробка методів діагностики, лікування й попередження хвороб)

3. медико-соціальні (вплив суспільства на здоров'я, організація медико-профілактичної діяльності)

Ціль – підтримка здоров'я населення. Цінність – здоров'я.

Функції: лікування, профілактика, реабілітація, розробка нових методів)

Моделі поводження в системі «лікар-пацієнт»:

1. патерналістська модель (суб'єкт -лікар, пацієнт - тільки об'єкт, авторитарний характер)

2. комерційна модель (пацієнт - головний суб'єкт, медичні послуги - товар)

3. контрактуалистська модель (рівноправні відносини, свого роду контракт)

Здоров'я – стан повного фізичного, духовного й соціального благополуччя, а не тільки відсутність хвороб і фізичних дефектів.

Фактори: Зовнішні: охорона здоров'я 10 %, спосіб життя 50 %,

Внутрішні: спадковість 20 %, екологія 10 %

Види: фізичне, психічне, соціальне, суспільне.

Суспільне здоров'я – здоров'я соціальних спільнот і здоров'я всього населення. Ознаки: народжуваність, смертність, дитяча смертність. Захворюваність, рівень фізичного розвитку людей, середня тривалість життя)

Фактори: біологічні, природні, соціальні.

Здоровий спосіб життя:

трудова діяльність, побутова діяльність,

освітня діяльність, виховання,

комунікативна діяльність, суспільно-політична діяльність (інтереси, спілкування, мотивація),

фізична діяльність (спорт, фізкультура), медична активність.