Методичні рекомендації

Практичні завдання

1. Законспектувати статтю В. Асмуса «Чтение как труд и творчество» (Асмус В. Чтение как труд и творчество // Введение в литературоведение: Хрестоматія. – М., 1988. - С. 450 - 453) за наступним планом:

· Своєрідність художнього світу, який сприймається читачем

· Дві умови читання твору

· Творча активність читача

· Можливість різних прочитань твору

· Роль перечитування твору

2. Випишіть у зошит приклади образів художньої деталі, пейзажу, портрета, інтер’єру з творів М. Гоголя «Мертві душі» і М. Булгакова «Майстер і Маргарита».

3. В літературознавчий словник виписати значення термінів: образ, знак, художня деталь, художній вимисел, пейзаж, портрет, інтер’єр, персонаж, герой, автор.

4. Законспектувати працю О. Потебні «Мысль и язык» (Введение в литературоведение: Хрестоматия. – М., 1988. - С. 170 - 173). Подумайте, як пов’язаний внутрішній зміст слова з його зовнішньою формою, яку роль може грати граматична форма слова.

5. Прочитайте повість Л. Толстого «Хаджи-Мурат».

Методичні рекомендації

У художньому мовленні, як і в мові загалом, смислові й граматичні зв’язки між словами дуже міцні. Наше мовлення пройняте асоціативними зв’язками, котрі входять у контекст висловлювання. Виходячи з контексту, можна встановити пропущені смислові елементи.

Встановлення асоціативних зв’язків між словами й предметами настільки властиве людській свідомості, що давно стало ціллю не тільки серйозного вивчення, а й основою багатьох літературних ігор.

На асоціативне мислення читача спираються й зображально-виражальні властивості образу в художній літературі. Значення слів, стикаючись одне з одним, викликають у нашій уяві живі яскраві картини.

Готуючись до заняття, зверніться до творчості французьких художників-імпресіоністів (Едуар Ман е, Огюст Рену а р, Едгар Дег а, Клод Мон е, Каміль Пісарр о, Альфред Сісл е й). Порівняйте їхні міські пейзажі й замальовки з тими враженнями, що вони виникають у вас під час читання вірша М. Волошина, написаного на початку ХХ ст.:

Парижа я люблю осенний строгий плен,

И пятна ржавые сбежавшей позолоты,

И небо серое, и веток переплеты -

Чернильно-синие, как нити темных вен.

Поток все тех же лиц, - одних без перемен,

Дыханье тяжкое прерывистой работы,

И жизни будничной крикливые заботы,

И зелень черную, и дымный камень стен.

Мосты, где рельсами ряды домов разъяты,

И дым от поезда клоками белой ваты,

И из-за крыш и труб - сквозь дождь издалека

Большое колесо и Башня-великанша,

И ветер рвет огни и гонит облака

С пустынных отмелей дождливого Ла-Манша.

Чи однакові можливості живопису й поезії у зображенні

1) окремих предметів або явищ;

2) відносин і зв’язків між предметами;

3) руху, поступу, безперервного розвитку подій;

4) настрою людини?

За допомогою яких мовних засобів все це розкрите у вірші М. Волошина?

Підготуйте відповіді на такі запитання за повістю Л. Толстого «Хаджи-Мурат»:

1) Як побудована повість?

2) Яке значення для розкриття теми та ідеї має невеликий вступ? Який образ є тут центральним?

3) З ким або з чим порівнюється кущ реп’яха?

4) Як цей образ співвідноситься з подальшою оповіддю? Що спільного між розвитком образу реп’яха у вступі та розвитком подій в основному сюжеті про Хаджи-Мурата?

5) Яке значення останньої фрази повісті: «Вот эту-то смерть и напомнил мне раздавленный репей среди вспаханного поля»?

6) Що таке «вспаханное поле»? На основі яких даних ви можете розшифрувати цей образ як символ?

7) Наведіть приклади поширення у фольклорі й міфології образу зораного поля. Що спільного між тлумаченням цього мотиву в давньогрецькому міфі про Язона й аргонавтів і в повісті Л. Толстого?