Туберкульоз щелепно-лицьової області

Питання № 33.

Із проявів туберкульозу на слизовій оболонці в порожнині рота частіше спостерігається:

а) виразка; *

Питання № 34.

Може веріфікувати діагноз туберкульозу в порожнині рота терапія:

а) протитуберкульозна; *

Питання № 35.

Загальноприйнятим методом діагностики туберкульозу слизуватої оболонки порожнини рота є:

а) узяття мазків на МБТ; *

Питання № 36.

Зовнішні прояви виразкової форми туберкульозної поразки порожнини рота:

г) неглибокі кровоточиві виразки, нерівні підриті щільні краї, хвороблива інфільтрація реґіонарних лімфовузлів; *

Питання № 37.

Шлях розвитку туберкульозної інфекції при альвеолярній локалізації поразки щелепних костей:

а) гематогенний; *

Питання № 38.

Швидко діагностувати туберкульоз костей черепа дозволяє:

в) біопсія; *

Питання № 39.

Туберкульоз слизової оболонки порожнини рота може бути єдиною локалізацією туберкульозу, якщо:

б) поразка слизової є первинним афектом; *

Питання № 40.

Ускладнення туберкульозу периферичних лімфатичних вузлів:

а) формування свищів; *

Питання № 41.

Комплекс симптомів, достатній для встановлення діагнозу туберкульозу підщелепних і/або шийних лімфатичних вузлів:

д) виявлення в пунктаті або норицевому відокремлюваному МБТ.*

6.1. Причиною гострого одонтогенного періоститу щелеп найбільш часто є:

A. Моляри;

6.2. Біль в зубі при гострому серозному одонтогенному періоститі носить наступний характер:

A. Біль в зубі, яка посилюється при накушуванні, біль в щелепі, іррадіація рідко, перкусія частіше болісна;

6.3. Парестезія нижньої губи спостерігається при періоститі з локалізацією запального процесу в ділянці:

A. Молярів;

6.4. При якій формі розгалуження судин м’яких тканин набряк мало виражений?:

А. Дрібнопетлистій;

6.5. При гострому періоститі як змінені регіонарні вузли?:

A. Болісні, збільшені, щільно еластичної консистенції, рухомі;

.

6.6. Запальна контрактура II ступеню - це:

A. Рот відкривається на 1 см;

6.7. При гострому періостититі на рентгенограмі щелепи виявляють зміни:

A. Характерні для хронічного періодонтиту;

6.8. При гострому одонтогенному періоститі з’являються наступні зміни в крові:

A. Лейкоцитоз, нейтрофільний зсув вліво, еозинофілія, лімфопенія, збільшення ШОЕ;

6.9. Лкування гострого серозного одонтогенного періоститу:

A. Видалення чи лікування причинного зуба (за показаннями), фізіотерапія, ммедикаментозне лікування;

6.10. Лікування гострого гнійного одонтогенного періоститу:

A. Видалення чи лікування причинного зуба (за показаннями), розтин підокісного абсцесу, медикаментозне лікування;

6.11. Яким методом проводять розтин підокісного абсцесу на твердому піднебінні?:

A. Розтин невелокої ділянки м’яких тканин трикутної форми;

6.12. Розрізняють хронічний періодонтит:

A. Простий, осифікуючий, рарефікуючий;

6.13. Причина рарефікуючого періоститу:

A. Травма;

6.14. Рарефікуючий періостит частіше всього локалізується:

A. У фрональному відділі;

6.15. Лікування простого хронічного періоститу:

A. Видалення причинного зуба, призначення електрофорезу 1-2% розчину йодиду калію;

6.16. Лікування осифікуючого періоститу:

A. Видалення причинного зуба, видалення проліферативно зміненої частини окістя, видалення новоутвореної кістки;

6.17. Лікування рарефікуючого періоститу:

A. Ревізія патологічного вогнища, видалення організованої гематоми;

6.18. Гострий період одонтогенного періоститу у людей похилого віку протікає?:

A. Мляво;

6.19. Регіонарні лімфовузли при гострому гнійному одонтогенному періоститі як довго збільшені після ліквідачії останнього?:

А. Зберігаються на тривалий час (7-14 днів);

6.20. Тривалопротікаючий хронічний періостит у дітей закінчується:

А. Гіперостозом;

6.21. Особливості одонтогенного періоститу у дітей:

A. Протікає гостро, короткочасно;

6.22. На основі чого, частіше всього, доводиться проводити диференційну діагностику періоститу з остемієлітом, кістою і остеомою?:

A. Клініко-рентгенологічних даних;

7.26.3 метою попередження гаймориту, що виникаяє як ускладнення гострого одонтогенного періоститу премолярів і молярів верхньої щелепи призначають:

A. 0, 1% розчин нафтизину чи санорину, галазолін протягом 5-6 діб, УВЧ чи НВЧ;

7.27. При якому виді хронічного періоститу новоутворена кістка після лікування піддається зворотному розвитку?:

A. Простий хронічний періостит;

7.28. У хворого асиметрія обличчя, набряк верхньої губи, носо-губна складка згладжена, перехідна складка на рівні 11, 21, 22 зубів згладжена, гіперемована, при пальпації відчувається біль і флюктуація. В 21 зубі глубока каріозна порожнина. Оберіть тактику лікування.

A. Збереження 21 зуба, періостотомія, протизапальна терапія;

7.29. У хворого гострий гнійний періостит верхньої щелепи від 23 зуба. Коронка 23 зуба зруйнована на 1/3, періодонтальна щілина розширена. Оберіть лікування:

A. Періостотомія, медикаментозне лікування з подальшим лікуванням причинного

зуба;

7.30. Хвора скаржиться на біль в ділянці верхньої щелепи, температуру тіла до 38, 5 °С, погіршення загального стану. Хворіє 3 дні. Відмічають припухлість мяких тканин правої щоки, пальпація болісна, шкіра гіперемована, перкусія коренів 16 зуба болісна, гіперемія і набряк м’яких тканин альвеолярного відростка в ділянці 15, 16,

17 зубів з вестибулярного боку. Який найбільш вірогідний діагноз?

A. Гострий одонтогенний періостит верхньої щелепи в ділянці 16 зуба;

7.31. У хворого температура тіла 37, 6 С, припухлість м’яких тканин, біль в ділянці зруйнованого 47 зуба підсилюється при доторкуванні зубом-антагоністом, гіперемія і зглаженість перехідної складки в ділянці 47 зуба. Який діагноз?

А. Гострий одонтогенний гнійний періостит;

7.32. У хворого болісна припухлість лівої підочної ділянки, шкіра гіперемована, пальпація болісна. Коронка 24 зуба зруйнована, перкусія болісна, 23 і 25 зуби нерухомі. По перехідній складці — щільний болісний інфільтрат, слизова гіперемована. Якому захворюванню відповідає дана клінічна картина?

A. Гострому одонтогенному періоститу;

7.33. У хворої, 29 років, гострий одонтогенний періостит верхньої щелепи від 21 зуба. Оберіть тактику лікування.

A. Забезпечити відтік ексудату шляхом періостотомії і через канал 21 зуба;

7.34. У пацієнта припухлість м’яких тканин, біль в 37 зубі підсилюється при доторкуванні, гіперемія і зглаженість перехідної складки альвеолярного відростку з вестибулярного боку. Встановіть діагноз.

A. Гострий одонтогенний гнійний періостит;

7.35. У хворого припухлість лівої щоки і під нижньощелепної ділянки, біль в нижній щелепі, по перехідній складці в межах 47, 46, 45 зубів щільний болісний інфільтрат, флуктуація. Коронка 46 зруйнована на 2/3, перкусія болісна. Встановіть діагноз.

A. Гострий одонтогенний гнійний періостит нижньої щелепи;

7.36. У чоловіка болісна припухлість в ділянці лівої верхньої щелепи, щоки та підочної ділянки. Дві доби тому заболів 26 зуб, потім з’явилась припухлість і біль. Набряк і гіперемія слизової альвеолярного відростка і перехідної складки в межах 25, 26, 27 зубів, флуктуація по перехідній складці. Перкусія 26 слабко болісна, коронка його зруйнована. Встановіть діагноз.

A. Гострий одонтогенний періостит від 26 зуба;

7.37. У хворого припухлість лівої щоки, болісна припухлість лівої щоки, болісна перкусія 26 зуба, зуб з пломбою, перехідна складка згладжена. Що можна діагностувати у даного хворого?

A. Гострий одонтогенний гнійний періостит верхньої щелепи від 26 зуба;

7.38. У чоловіка болісна припухлість в ділянці лівої верхньої щелепи, щоки та підочної ділянки, набряк і гіперемія слизової альвеолярного відростка і перехідної складки в межах 25, 26, 27 зубів, флуктуація по перехідній складці. Перкусія 26 слабко болісна, коронка його зруйнована. Встановіть діагноз.

А. Гострий одонтогенний періостит від 26 зуба;

7.39. У хворого третій день постійний різкий пульсуючий біль в ділянці верхньої щелепи, з іррадіацією у скроню, вухо, підсилюється при змиканні, безсоння, загальна слабкість. В 26 зубі глибока каріозна порожнина, перкусія болісна. Прехідна складка набрякла, гіперемована, згладжена, пальпаторно - різко болісний інфільтрат. Встановіть діагноз.

A. Гострий гнійний періостит альвеолярного відростка верхньої щелепи від 26 зуба;

7.40. У хворої біль ниючого характеру після пломбування кореневих каналів 36 зуба, набряк м’яких тканин щічної і підщелепної ділянок, шкіра в кольорі не змінена, береться в складку. Слизова перехідної складки біля 35, 36, 37 зубів гіперемована, набрякла, безболісна при пальпації. Який найбільш вірогідний діагноз?

A. Гострий одонтогенний періостит від 36 зуба;

7.41. У дитини, 11 років, сильний біль, набряк м’яких тканин правої щічної та підщелепної ділянок. Коронка 46 зуба зруйнована, перкусія болісна. Перехідна складка в ділянці 46, 85, 84 зубів набрякла, гіперемована, різко болісна при пальпації. Який найбільш вірогідний діагноз?

A. Гострий одонтогенний періостит нижньої щелепи від 46 зуба;

вивихування, фіксація, просування, накладання щипців Б. Виведення 41 зуба з лунки, накладання щипців, фіксація, просування, вивихування Г Виведення 41 зуба з лункиПацієнт, 47 років, необхідно видалити 14 зуб, коронкова частина зуба збережена. Які етапи видалення 14 зуба?

A. Накладання, продвигання, змикання, люксація, тракція

7.1. Хворий звернувся для видалення 35 зуба до хірурга-стоматолога, після проведення до обстеження було прийнято рішення, що 35 зуб потрібно видаляти. Як проводитися може операція виджалення зуба?

A. В плановому та ургентному порядку Б. В плановому порядку

7.2. Хворий Б, 45 років, звернувся для видалення 47 зуба до хірурга-стоматолога, після проведення до обстеження було прийнято рішення, що 47 зуб негайно потрібно видаляти, тому, що існує небезпека розвитку запальних ускладнень. Як буде проводитися операція видалення 45 зуба?

A. В ургентному порядку Б. В плановому порядку

7.3. Хворий Б, 38 років, звернувся для видалення 28 та 17 зуба до хірурга-стоматолога. Після проведення дообстеження було прийнято рішення, що 28 зуб являє небезпеку для розвитку запальних ускладнень, тому, що в ділянці 28 зуба слизова оболонка гіперемована, набрякла, болісна, перкусія 28 зуба різко болісна. 17 зуб зруйнований нижче ясенного краю, корені 17 зуба роз’єднані, безболісні при пальпації. Видалення якого зуба буде проводитися в плановому порядку?

A. 17 зуба Б. 28 зуба

7.4. Хворий Б, 56 років, звернувся для видалення 28 та 17 зуба до хірурга-стоматолога. Після проведення дообстеження було прийнято рішення, що 28 зуб являє небезпеку для розвитку запальних ускладнень, тому, що в ділянці 28 зуба слизова оболонка гіперемована, набрякла, болісна, перкусія 28 зуба різко болісна. 17 зуб зруйнований нижче ясенного краю, корені 17 зуба роз’єднані, безболісні при пальпації. Видалення якого зуба буде проводитися в ургентному порядку?

A. 28 зуба Б. 17 зуба

7.5. Хворий Б, 38 років, звернувся для видалення 27 та 16 зуба до хірурга-стоматолога. Після проведення дообстеження було прийнято рішення, що 27 зуб потрібно видаляти. В ділянці 28 зуба слизова оболонка гіперемована, набрякла, болісна, перкусія 28 зуба різко болісна. 16 зуб зруйнований нижче ясенного краю, корені 16 зуба роз’єднані, безболісні при пальпації. Видалення якого зуба буде проводитися одразу та чому?

A. 27 зуб, тому, що відмічений зуб являє небезпеку для розвитку запальних ускладнень

7.6. Хворий Ж, 38 років, звернувся для видалення 41 зуба до хірурга-стоматолога. Після проведення дообстеження було прийнято рішення, що 41 зуб потрібно видаляти. В ділянці 41 зуба слизова оболонка гіперемована, набрякла, болісна, перкусія 41 зуба різко болісна. Яким етапом буде закінчуватися операція видалення зуба?

A. Тракція

7.7. Хворий В, 65 років, звернувся для видалення 46 зуба до хірурга-стоматолога. Після проведення дообстеження було прийнято рішення, що 46 зуб потрібно видаляти. В ділянці 65 зуба слизова оболонка гіперемована, набрякла, болісна, перкусія 46 зуба різко болісна. Яким етапом буде розпочинатися операція видалення зуба?

A. Накладання щипців

7.8. Хворий Г, 38 років, звернувся для видалення 41 зуба до хірурга-стоматолога. Після проведення дообстеження було прийнято рішення, що 41 зуб потрібно видаляти. В ділянці 41 зуба слизова оболонка гіперемована, набрякла, болісна, перкусія 41 зуба різко болісна. Назвіть вірну послідовність операції видалення зуба?

A. Накладання щипців, просування, фіксація, вивихування, виведення 41 зуба з лунки Б. Накладання щипців, фіксація, просування, вивихування, виведення 41 зуба з лунки

7.9. Хворий Б, 53 років, звернувся для видалення 35 зуба до хірурга-стоматолога. Після проведення дообстеження було прийнято рішення, що 35 зуб потрібно видаляти. В ділянці 35 зуба слизова оболонка гіперемована, набрякла, болісна, перкусія 41 зуба різко болісна. Назвіть зворотню послідовність етапів до операції видалення зуба?

А. Виведення 41 зуба з лунки, просування, фіксація, накладання щипців, вивихування

7 11. Хвора М, 62 років, звернулася для видалення 38 зуба до хірурга-стоматолога. При огляді виявлено, що в ділянці 35 зуба слизова оболонка гіперемована, набрякла, болісна, перкусія 38 зуба різко болісна. Назвіть чим розпочинається операція видалення зуба?

A. Відшарування кругової зв’язки Б. накладання щипців

7.12. Хвора М, 62 років, звернулася для видалення 38 зуба до хірурга-стоматолога. При огляді виявлено, що в ділянці 38 зуба слизова оболонка гіперемована, набрякла, болісна, перкусія 38 зуба різко болісна. Назвіть чим проводиться відшарування кругової зв’язки при операції видалення зуба?

A. Серповидною гладилкою Б. Елеватором прямим

7.13. Хворий М, 27 років, звернувся для видалення 48 зуба до хірурга-стоматолога. При огляді виявлено, що в ділянці 48 зуба слизова оболонка гіперемована, набрякла, болісна, перкусія 48 зуба різко болісна. Назвіть що включає вивихування зуба при операції видалення зуба?

A. Люксація та ротація Б. Тракцію та сепарацію

7.14. Хворий 3, 34 років, звернувся для видалення 13 зуба до хірурга-стоматолога. При огляді виявлено, що в ділянці 13 зуба слизова оболонка гіперемована, набрякла, болісна, перкусія 13 зуба незначно болісна. Назвіть, що включає виведення зуба з лунки?

A. Тракцію Б. Сепарацію

7.15. Хворий Ж, 43 років, звернувся для видалення 36 зуба до хірурга-стоматолога. При огляді виявлено, що в ділянці 36 зуба слизова оболонка гіперемована, набрякла, болісна, перкусія 36 зуба незначно болісна. Назвіть, що включає поняття тракція?

A. Виведення зуба з лунки

7 16 Хворий Ю, 43 років, звернувся для видалення 36 зуба до хірурга-стоматолога. При огляді виявлено, що в ділянці 36 зуба слизова оболонка гіперемована, набрякла, болісна.

ю

перкусія 36 зуба незначно болісна. За допомогою яких інструментів можна проводити операцію видалення зуба?

A. Щипців та елеваторів

7.17. Хвора Д, 57 років, звернулася для видалення 35 зуба до хірурга-стоматолога. При огляді виявлено, що в ділянці 35 зуба слизова оболонка гіперемована, набрякла, болісна, перкусія 36 зуба незначно болісна. В зубі наявна глибока каріозна порожнина. Розпочато операцію видалення зуба. Який етап іде після накладання щипців при проведенні операцію видалення зуба?

А. Просування щічок щипців

7.18. Хвора Н, 29 років, звернулася для видалення 35 зуба до хірурга-стоматолога. При огляді виявлено, що в ділянці 35 зуба слизова оболонка гіперемована, набрякла, болісна, перкусія 36 зуба значно болісна. В зубі наявна глибока каріозна порожнина на апроксимально-дистальній поверхні. Розпочато операцію видалення зуба. Який етап іде після фіксації щипців при проведенні операцію видалення зуба?

A. Люксація або ротація Б. Фіксація зуба

7.19. Хвора К, 72 років, звернулася для видалення 35 зуба до хірургічного стоматологічного кабінету. При огляді виявлено, що в ділянці 35 зуба слизова оболонка гіперемована, набрякла, болісна, перкусія 35 зуба значно болісна. В зубі наявна глибока каріозна порожнина на апроксимально-дистальній поверхні. Розпочато операцію видалення зуба. Після фіксації щипців проведено люксацію зуба. Що таке люксація зуба?

A. Вестибулооральне розшатування зуба Б. Виведення зуба з лунки

7.20. Хвора К, 72 років, звернулася для видалення 11 зуба до хірургічного стоматологічного кабінету. При огляді виявлено, що в ділянці 11 зуба слизова оболонка гіперемована, набрякла, болісна, перкусія 11 зуба значно болісна. В зубі наявна глибока каріозна порожнина на апроксимально-медіальній поверхні. Розпочато операцію видалення зуба. Після фіксації щипців проведено ротація зуба. Що таке ротація зуба?

А Поворот зуба навколо осі

7.1. Хворому Л., 23 років для видалення 14 лікар застосував 2 мл 2 % розчину лідокаїну з адреналіном. Під час проведення анестезії різко погіршився загальний стан пацієнта: з'явилася слабість, почуття стискування за грудиною. Об’єктивно: шкірні покриви обличчя бліді, вкриті

холодним потом. Пульс слабкий, виражена тахікардія, з'явилися судороги, виникла утрата свідомості до 2 хвилин. Про яке ускладнення може бути мова?

A. Непритомність

7.3. У хворого під час видалення зуба виник колапс. Дайте характеристику пульсу?

А. Ниткоподібний, частий

7.4.) Під час видалення зуба у хворої виник колапс. Дайте характеристику покровам

А. Бліді, вологі

7.5. Чоловік 23 лет звернувся в хирургичний кабінет с метою видалення 36 зуба з

приводу загострення хронічного періодонтита. Після проведення торусальнї анестезії розчином ультра каїна 4% 2 мл хворий відчув запаморочення, дзвін у вухах, потемніння в очах. Шкірні

покриви бліді, виникла втрата свідомості до 1 хвилини. Пульс слабого наповнення, частий до 98 Уж. в хв. АД 100/65. Дихання поверхневе, рідке. Який стан розвинулося у хворого.

A. Запаморочення

7.6. Жінці 25 років хірургом-стоматологом встановлений діагноз загострення хронічного

періодонтита 46 зуба. Через кілька хвилин після проведення мандібулярної анестезії в хворої

з’явилось відчуття страху, наростаюча слабкість, відчуття с давлення за грудиною. Шкіра бліда, покрита холодним липким потом. Хвора знепритомніла, з’явились судоми. Зіниці розширені, на світло не реагують. Пульс частий, ниткоподібний. АТ не визначається. Дихання забруднено. Який

стан розвився в хворої?

A. Анафілактичний шок

7.7. Хвора, 43 роки, звернулась до хірурга — стоматолога з метою санації порожнини рота. З

анамнезу стало відомо, що протягом останніх 5-й років хворіє бронхіальною астмою. Через 5 — 7 хв. Після введення анестетика у хворої з’явилась біль голови та живота, утруднене дихання,

свербіння шкіри, загальна слабкість. Об’єктивно: хвора бліда, на чолі холодний піт, слизові

оболонки синюшні, пульс ледь-ледь визначається, АТ знижений, зіниці розширені. Назвіть

можливе ускладнення анестезії.

А. Анафілактичний шок.

7.8. Після проведення туберальної анестезії у хворого з’явились головокружіння, головний біль, слабкість, нудота, парестезія, блідість шкірних покривів та губ, поверхневе дихання, корчі, холодний піт на шкірі обличчя. Пульс частий (тахікардія), слабо7го наповнення та напруження, гіпотонія. Яка причина виникнення такого стану у хворого?

A. Інтоксикація анестетиком.

7.9. Через 5 хвилин після проведення мандибулярної анестезії розчином новокаїну з адреналіном у хворого з’явився неспокій, страх, похолодіння шкірних покривів, задишка, головний біль, тахікардія, підвищення артеріального тиску, біль в ділянці серця. Для якого загального ускладнення місцевої анестезії характерна така клінічна картина?

A. Інтоксикація адреналіном

7.10. Під час видалення 46 зуба у пацієнта Р., 34 років, з’явились короткочасне потьмарення свідомості, блідість слизових та шкіряних покривів.Пульс слабкий та частий. АТ 90/60 мм.рт.ст. Яке ускладнення під час оперативного втручання має місце?

A. непритомність.

7.11. Під час проведення місцевої анестезії у пацієнта С., 34 років, розпочались явища анафілактичного шоку по асфіктичному типу: запаморочення, спастичний кашель, прискорене дихання. Який препарат необхідно ввести у першу чергу під час надання невідкладної допомоги?

A. 0, 1% адреналін.

7.12. Під час видалення 46 зуба у пацієнта Р., 34 років, з'явились короткочасне потьмарення свідомості, блідість слизових та шкіряних покривів. Пульс слабкий та частий, А Г 90/60 мм.рт.ст. Яка тактика найбільш доцільна під час надання невідкладної допомоги?

Надати хворому положення Тренделенбурга.

A. Ввести 0, 1% адреналін.

7.13. При видалені 16 зубу з приводу загострення хронічного гранулематозного періодонтиту у хірурга-стоматолога виникла підозра на наявність повної перфорації дна гайморової пазухи Для уточнення діагнозу хворому була запропонована пальце-носова проба. В якому випадку при повній перфорації гайморової пазухи ця проба буде негативною?

A. Перфораційний отвір закритий поліпом слизової оболонки гайморової пазухи.

7.14. До хірурга-стоматолога звернувся хворий з приводу загострення хронічного гранулематозного періодонтиту 16 зуба. На рентгенівському знімку винаходять довгі та тонкі корені 16 зуба і товсту між кореневу перегородку. При видаленні 16 зубу зростає небезпека:

A. Перелому коренів 16 зуба та перфорація дна гайморової пазухи.

7.15. Після видалення 27 зуба у хірурга-стоматолога виникла підозра на перфорацію гайморової пазухи. Для уточнення діагнозу лікар вирішив провести пряму пальце-носову пробу. Які дії потрібно виконати хворому?

A. Закрити пальцями ніс і намагатися видихнути повітря через ніс, при цьому стежити за лункою 27 зуба.

7.16. Під час видалення 17 зуба утворилася повна перфорація дна гайморової пазухи. Для підтвердження діагнозу була проведена пряма пальце-носова проба. Позитивною буде вважатися проба, якщо з комірки видаленого 17 зуба з’явиться:

A. Характерне шипіння та бульбашки повітря з домішками крові.

7.18. Під час видалення 16 зуба з приводу хронічного гранулематозного періодонтиту утворилася повна перфорація дна гайморової пазухи. Була проведена пряма пальце-носова проба, яка виявилася негативною. У хворого в анамнезі згадка про хронічний гайморит. Хірург- стоматолог запідозрив, що перфораційний отвір перекрився поліпом слизової оболонки гайморової пазухи. Для підтвердження цього лікар провів пробу протилежну до пальце-носової. Які дії були запропоновані хворому?

A. Надути щоки.

7.19. Відразу ж після видалення 44 зубу з'явилась сильна капілярна кровотеча з лунки видаленого 44 зубу. Травми слизової оболонки не було. Який метод зупинки кровотечі необхідно обрати?

A. Тампонада гемостатичною губкою.

7.20. В хворого М.. внаслідок видалення 16, виникла випадкова перфорація дна верхньощелепової пазухи. В ділянці коренів 16. Запальний процес у верхньощелеповій пазусі відсутній, які ваші подальші дії?

A. Прикрити згусток крові в лунці слизо-кістним клаптем і накласти фіксуючі

шви.

7.21. У хворої після видалення 27 виникла луночкова кровотеча, застосування яких методів і засобів є найбільш ефективним для зупинки кровотечі

A. Тампонада лунки місцевими гемостатіками

7.22. Хворий 20р. звернувся стоматологічну поліклініку зі скаргами на біль в ділянці видаленого 3 дні тому 46. При огляді - клініка альвеоліту. Післятракційна лунка наполовину виповнена сірувато-бурим кров'яним детритом, фібрином, ясна навколо лунки травмовані, виражені гіперемія та набряк, неприємний запах з рота. В амбулаторній картці при первинному відвідуванні зафіксовано, що хворий з’явився з метою санації ротової порожнини. Було видалено 46, згладжені краї лунки, видалено розчавлені клаптики слизової ясенного краю. Видалення було тривалим та травматичним. Що перекисленого нижче найбільш ймовірно здатне попередити розвиток альвеоліту?

A. Ушивання лунки та протизапальна терапія

7.23. Хворій показано видалення 48 зубу, який зруйнований на 1/3. На правій половині нижньої щелепи зуби відсутні, окрім 48. Лікар наклав на коронку 48 зубу щипці зігнуті по площині і після люксаційних рухів провів тракцію зубу. Яке ускладнення найбільш вірогідне?

A. Виник розрив слизової оболонки стрічкоподібної форми з язикової сторони.

7.24. Стоматолог-хірург аподактильно, за допомогою шпателя відвів щоку під контролем зору наклав Б-подібні щипці на коронку 25 зубу і після люксаційних рухів провів тракцію зубу. При цьом}7 виникло ускладнення - розрив слизової оболонки щоки. Як запобігти цього ускладнення?

A. Необхідно виконати етап руйнування циркулярної зв’язки зубу.

7.25. Стоматолог-хірург наклав щічки Б-подібних щипців на коронку 46 зуба, яка мала тонкі стінки, при змиканні щипців виник перелом коронки. 47 зуб інтактний. Використаний прямий елеватор, який уведений з вестибулярної сторони з упором на 47 зуб. 46 зуб видалений, але при цьому в 47 зубі виникла рухливість 3 ступеню. Яка подальша тактика лікаря?

A. Провести рентгенографію і ЕОД, при наявності неповного вивиху, зафіксувати 47 зуб за допомогою шини.

7.26. Хірург-стоматолог наклав щічки щипців на коронку 17 зуба, яка мала тонкі стінки, при змиканні щипців виник перелом коронки. Використаний прямий елеватор, який уведений з вестибулярної сторони з упором на 16 зуб. При цьому виникло відділення бугра верхньої щелепи з 17 та 18 зубами. Яка подальша тактика лікаря?

A. Відшарувати слизово-окісний клапоть, видалити фрагмент з 17, 18 зубами та ушити наглухо слизову.

7.27. Хірург-стоматолог наклав щічки щипців на коронку 16 зуба, яка мала тонкі стінки, при змиканні щипців виник перелом коронки. Використаний прямий елеватор, який уведений з вестибулярної сторони з упором на 15 зуб. При цьому виник перелом бугра верхньої щелепи з 17 та 18 зубами. Порушення слизової оболонки навколо фрагмента з зубами немає. Яка подальша тактика лікаря?

A. Закінчити видалення 16 зубу, репонувати фрагмент з 17, 18 зубами та фіксувати його шиною.

7.28. Хірург-стоматолог при видаленні 38 зубу використав елеватор Леклюза. Після того, як щічка елеватора була введена між 37 та 38 зубами та проведена спроба вивихнути 38 зуб, виникло порушення прикуса. Яке найбільш ймовірне ускладнення виникло?

А. Перелом нижньої щелепи в ділянці кута.

7.29. В момент тракції 16 зуба він попав в порожнину рота і зник. В цю мить хворий почервонів, затримав дихання і у нього виник ковтальний рефлекс. Після цього інциденту суттєвих змін в самопочутті пацієнта не відбулося. Який ймовірний діагноз захворювання, яке виникло? Які подальші дії стоматолога - хірурга?

A. Ковтання кореня 16 зуба, за хворим проводять динамічне спостереження.

7.30. Перерахуйте ранні ускладнення під час операції видалення зуба:

A. Перелом коронки та кореня зуба, пошкодження ясен, перелом нижньої щелепи, вивих нижньої щелепи.

7.31. У хворого Ч. під час видалення 27 зуба розвинулося раптове утруднення дихання, що перейшло в асфіксію. Зовні лице симетричне шкіра синюшного кольору, тиск в нормі, пульс незначно прискорений. Видалення проводилося під аплікаційною анестезією. Вкажіть можливу причину розвитку данного ускладнення.

A. Аспірація зубом

7.32. Що відносять до місцевих ускладнень, що виникають під час видалення зуба?

A. Проштовхування кореня в м’які тканини.

7.33 Чоловік звернувся до поліклініки з приводу видалення 17 зубу. Під час операції видалення зуба один із коренів потрапив у гайморову пазуху. Яка тактика лікаря в даній ситуації?

A. Провести рентгенологічне обстеження і направити хворого до стаціонару.

7.34. Хворий 30 років звернувся в поліклініку з приводу видалення 16 зуба. У процесі операції видалення зуба відбулося розірвання слизової оболонки альвеолярного відростка, що супроводжувалося багатою кровотечею. Зазначте найбільше оптимальний засіб припинення кровотечі в даному випадку.

A. Ушивання рани.

7.35. Чоловік 25 років звернувся в поліклініку з приводу видалення 18 зуба, коронка якого зруйнована на 1/2. Зуб раніше неодноразово лі кований. Під час видалення зуба відбувся відрив бугра верхньої щелепи. Які найбільше правильні дії в даній ситуації?

A. Видалити відламок і ушити рану.

7.36. Хворому були видалені корні зруйнованого 16 зуба. З лунки з’явились бульбашки повітря. Виявлено, що є перфорація верхньощелепної пазухи. На рентгенограмі придаточних пазух носа змін немає. Яка тактика хірурга-стоматолога в даному випадку?

A. Зашити рану слизово-надкістковим лоскутом та назначити антисептичні ванночки.

7.37. До лікаря-стоматолога звернулась хвора С., 40 років. При огляді порожнини роту встановлено, що 41 зуб рухливий III ступеню, вертикальна та горизонтальна перку сії безболісна. Слизова оболонка порожнини роту без патологічних змін, відмічається скученність зубів в фронтальному відділі нижньої щелепи. Під час видалення 41 зуба під місцевим знеболенням 8- подібними щипцями стався вивих 42 зуба. Вкажіть причини цього ускладнення.

A. Неправильний вибір інструментів.

7.38. Під час видалення 47 зуба сталась фрактура коронки та проштовхування її в м'які тканини. Після об’єктивного і пальцевого обстеження виявити зуб не вдалось. Які додаткові обстеження необхідно зробити для встановлення локалізації зуба?

A. Рентгенографія нижньої щелепи в прями та бокові проекціях.

7.39. Під час видалення корінців 25 зуба з приводу загострення хронічного періодонтита в хворого С., 24 роки, корні попали в гайморову пазуху. Яка повинна бути тактика лікаря в даному випадку?

А.Корні необхідно видалити при проведені операції гайморотомія в умовах стаціоиара.

7.40. На прийом до лікаря-стоматолога звернувся хворий С., 28 лет, з приводу хронічного періодонтіта 46 зуба. Під час проведення операції видалення 46 зуба під місцевою анестезією стався відлом коронки зуба на рівні ясен. Лікар роз’єднав корні 46 зуба використав долото, та видалив медіальний корінь. Під час видалення дистального кореня кутовим елеватором стався відлом кінчика робочої часті елеватора. Яка тактика лікаря.

A. Кінчик робочої частини елеватора видалити, лунку затампонувати турундою з антисептиками або ушити.

У хворого М. 39 років під час видалення 48 зуба, виникли головокружіння, різка слабкість, загальна в’ялість. Свідомість збережена. Шкіра бліда, холодна на дотик, волога. Дихання поверхневе, тахікардія, пульс слабкого наповнювання. Температура і артеріальний тиск зменшилися. Яке ускладнення можна запідозрити у хворого?

A. Колапс

7.1. Через 2 доби після видалення 46 зуба до лікаря повторно звернувся хворий. У пацієнта діагностовано альвеоліт. Лікар промив лунку 46 зуба антисептиком і виконав тампонаду йодоформною турундою. Через 10 хвилин зменшення болю не настало. Чому не виникло покращення стану хворого?

A. Виникла помилка в верифікації діагнозу, або тампон уведений неакуратно.

7.2. Після атипового видалення зуба на нижньої щелепі праворуч, на 3-й день у хворого з'явилися гострий біль в області лунки видаленого зуба. Біль поширювалася на вухо, скроню і половину голови. Температура тіла 37, 2 С. При об'єктивному обстеженні збільшені і болючі при пальпації регіонарні лімфовузли в підщелепному трикутнику. Лунка видаленого зуба 46 частково заповнена некротичним згустком. З рота неприємний запах. Слизова оболонка в області лунки набрякла, гіперемована, пальпація болюча. Який діагноз найбільш вірогідний?

A. Альвеоліт після видалення 46 зуба.

7.3. Хворий С., 50 років, звернувся до лікаря-стоматолога зі скаргами на постійні болі ниючого характеру в лунці видаленого 2 дні тому 37 зуба. При огляді лунка 37 зуба під згустком, прилягання якого до дистальної стінки альвеоли порушено. Слизова оболонка перехідної складки в області 37 зуба незначно гіперемована, болюча при пальпації. Який Ваш діагноз?

A. Альвеоліт після видалення 37 зуба.

7.4. Хвора 39 років звернулася до хірурга-стоматолога, для видалення 46 зуба. Яке ускладнення не відноситься до місцевих і під час операції видалення зуба виникнути не може?

A. Альвеоліт Б. Вивих нижньої щелепи

7.5. Лікар видалив 16, але кров'яний згусток у лунці видаленого 16 не утворився. Яке ускладнення найбільш вірогідне в цьому випадку

A. Гострий альвеоліт.

7.6. Хлопчик 14 років скаржиться на сильний біль в області лунки видаленого 3 дні тому зуба, котрий ірадіює по ходу гілок трійчастого нерва. Об’єктивно: лімфатичні вузли збільшені та болючі при пальпації, тканини навколо лунки набряклі, гіперемовані, Стінки лунки покриті сірувато-зеленим нальотом з гнилісним запахом. Діагноз:

A. Альвеоліт

7.7. Хворому було видалено 37 зуб з приводу загострення хронічного періодонтиту. Але через три дні цей хворий повторно звернувся до лікаря зі скаргами на постійний ниючий біль в ділянці видаленого зубу, заніміння нижньої губи зліва. Інтенсивність болю постійно зростає. Під час огляду встановлено: Слизова оболонка альвеолярного відростку в ділянці 37 зубу різко гіперемійована, болісна. Лунка видаленого 37 зубу покрита сіруватим нальотом. З рота хворого відчувається неприємний запах. Регіонарні лімфатичні вузли збільшені, болісні під час пальпації. Який найбільш імовірний діагноз можливо встановити?

A. Гострий остеомієліт нижньої щелепи.

7.8 Хворому після з'ясування його скарг, клінічного та рентгенографічного обстеженн було встановлено діагноз: Загострення хронічного періодонтиту 16 зуба. Показано видалення 1

зуба. Лікар видалив 16 зуб, але кров'яний згусток у лунці видаленного 16 зуба не утворився. Яке ускладнення може виникнути в цьому випадку?

A. Альвеоліт

7.9 Хворий 20р. звернувся в стоматологічну поліклініку зі скаргами на біль в ділянці видаленого 3 дні тому 46. При огляді - клініка альвеоліту. Післяекстракційна лунка наполовину виповнена сірувато-бурим кров’яним детритом, фібрином, ясна навколо лунки травмовані, виражені гіперемія та набряк, неприємний запах з рота. В амбулаторній картці при первинному відвідуванні зафіксовано, що хворий з’явився з метою санації ротової порожнини. Було видалено 46, згладжені крії лунки, видалено розчавлені клаптики слизової ясенного краю. Видалення було тривалим та травматичним. Що перерахованного нижче найбільш ймовірно здатне попередити розвиток альвеоліту?

A. Ушивання лунки та протизапальна терапія

7.10 Перерахуйте піздні ускладнення після операції видалення зуба:

A. Альвеоліт, кровотеча з лунки

7.11 Що відносять до місцевих ускладнень, що виникають під час видалення зуба?

A. Проштовхування кореня в м’які тканини.

7.12. Після атипового видалення зуба на нижній щелепі праворуч, на 3-й день у хворого з’явилися гострий біль в області лунки видаленого зуба. Біль поширювалася на вухо, скроню і половину голови. Температура тіла 37, 2 С. При об'єктивному обстеженні збільшені і болючі при пальпації регіонарні лімфовузли в підщелепному трикутнику. Лунка віддаленого зуба 46 частково заповнені некротичним згустком. З рота неприємний запах. Слизова оболонка в області лунки набрякла, гіперемована, пальпація болюча. Який діагноз найбільш вірогідний?

A. Альвеоліт після видалення 46 зуба.

7.13 Після видалення зуба с метою профілактики альвеоліту показано:

A. інтенсивні антисептичні полоскання порожнини рота, не раніше через 2 години після видалення

7.14 В яких формах може протікати альвеоліт?

A. У вигляді «сухої лунки» або остеомієліта лунки Б. Тіль у вигляді «сухої лунки»

7.15 Для лікування альвеоліту можна використовувати турунду, оброблену антисептичними мазями:

A. Можна завжди

7.16. Гострі форми альвеоліту бувають:

A. Серозні і гнійно-некротичні

7.17. Яку форму хронічного альвеоліту слід розрізняти?

A. Хронічний гнійний альвеоліт і гіпертрофічний альвеоліт

7.18. Хворий М. 42р. після атипового видалення зуба на нижній щелепі праворуч, на 2-й день у хворого з'явилися гострий біль в області лунки видаленого зуба. Біль поширювалася на вухо, скроню і половину голови. Температура тіла 37, 2 С. При об'єктивному обстеженні збільшені і болючі при пальпації регіонарні лімфовузли в підщелепному трикутнику. Лунка віддаленого зуба 46 частково заповнені некротичним згустком. З рота неприємний запах. Слизова оболонка в області лунки набрякла, гіперемована, пальпація болюча. Був поставлений діагноз альвеоліт. Після туалету лунки була поста ленна йодоформна туруда. Яки методі фізіотерапіі можна застосувати через кіка днів?

A. УВЧ, флкжтуоризація мікрохвильова терапія, ультрафіолетове опромінення, промені гелій-неонового лазера

7.19 Якщо альвеоліт протікає у вигляді «сухої лунки», то показано:

A. Вискоблювання лунки зуба

7.20 Після атипового видалення зуба на нижній щелепі праворуч, на 3-й день у хворого з'явилися гострий біль в області лунки видаленого зуба. Біль поширювалась на вухо, скроню і половину голови. Температура тіла 37, 2 С. При об'єктивному обстеженні збільшені і болючі при пальпації регіонарні лімфовузли в підщелепної трикутнику. Лунка віддаленого зуба 46 частково заповнена некротичним згустком. З рота неприємний запах. Слизова оболонка в області лунки набрякла, гіперемована, пальпація болюча. Був встановлений діагноз альвеоліт. Що є причиною альвеоліту?

A. Невиконання призначень лікаря по догляду за порожниною рота після видалення

зуба;

7.21 Хлопчик 13 років скаржиться на біль в ділянці видаленого 46 зуба, який віддає у вухо і в скроню, неприємний запах з рота, заніміння нижньої губи з права. Видалення було 3 дні тому.Підщелепові лимфоузлы збільшені, болісні при пальпації. Слизова оболонка навколо видаленного зуба гіперемійована, набряклая. Лунка 46 зуба заповнена сгустком сірого кольору. Поставьте діагноз:

A. Гострий одонтогенний остеомієліт нижньої щелепи від 46 зуба

7.22 Після атипового видалення зуба на нижній щелепі праворуч, на 3-й день у хворого з'явилися гострий біль в області лунки видаленого зуба. Біль поширювалась на вухо, скроню і половину голови. Температура тіла 37, 2 С. При об'єктивному обстеженні збільшені і болючі при пальпації регіонарні лімфовузли в підщелепної трикутнику. Лунка віддаленого зуба 46 частково заповнена некротичним згустком. З рота неприємний запах. Слизова оболонка в області лунки набрякла, гіперемована, пальпація болюча. Був встановлений діагноз альвеоліт. Що є причиною альвеоліту?

A. Травматичне видалення;

7.23 Після атипового видалення зуба на нижній щелепі пліворуч, на 3-й день у хворого з'явилися гострий біль в області лунки видаленого зуба. Біль поширювалась на вухо, скроню і половину голови, заніміння підборіддя та нижньої губи зправа. Температура тіла 37, 2 С. При об'єктивному обстеженні збільшені і болючі при пальпації регіонарні лімфовузли в підщелепному трикутнику. Лунка віддаленого зуба 46 частково заповнена некротичним згустком. Поставте діагноз?

A. Гострий остеомієліт;

7.24 Після атипового видалення зуба на нижній щелепі плі поруч, на 3-Й день у хворого з'явилися гострий біль в області лунки видаленого зуба. Біль поширювалась на вухо, скроню і половину голови, заніміння підборіддя та нижньої губи зправа. Температура тіла 37, 2 С. При об'єктивному обстеженні збільшені і болючі при пальпації регіоиариі лімфовузли в підщелепному трикутнику. Лунка віддаленого зуба 46 частково заповнена некротичним згустком. Як називається симптом заніміння підборіддя та нижньої губи?

A. Симптом Венсана;

7.25. Яку форму хронічного альвеоліту слід розрізняти?

A. Гіпертрофічний альвеоліт

7.26. Гострі форми альвеоліту бувають:

A. Серозні і гнійно-некротичні

7.27. Що відносять до місцевих ускладнень, що виникають після видалення зуба?

А. Кровотеча.

7.28. Що відносять до місцевих ускладнень, що виникають після видалення зуба?

А. Альвеоліт

7.29. Що відносять до місцевих ускладнень, що виникають після видалення зуба?

А. Остеомієліт

7.30. Що не відносять до місцевих ускладнень І що виникають після видалення зуба?

A. Проштовхування кореня в м’які тканини

7.31. Що не відносять до місцевих ускладнень, що виникають після видалення зуба?

А. Двобічний перелом нижньої щелепи

7.32 Після атипового видалення 48 зуба, на 3-й день у хворого з'явилися гострий біль в

області лунки видаленого зуба. Біль поширювалась на вухо, скроню і половину голови, заніміння підборіддя та нижньої губи зправа. Обмежене відкривання роту. Температура тіла 37, 2 С. При об'єктивному обстеженні збільшені і болючі при пальпації регіонарні лімфовузли в підщелепному трикутнику. Лунка видаленого зуба 48 частково заповнена некротичним згустком. Поставте

діагноз?

А. Гострий обмежений остеомієліт;

7.33 Після атипового видалення 35 зуба, на 2-й день у хворого з'явилися гострий біль в області лунки видаленого зуба. Біль поширювалась на вухо, скроню і половину голови зліва, заніміння підборіддя та нижньої губи зліва. Обмежене відкривання роту. Температура тіла 37, 6 С. При об'єктивному обстеженні збільшені і болючі при пальпації регіонарні лімфовузли в підщелепному трикутнику зліва. Лунка видаленого 35 зуба не містить кров’яний згусток, частково заповнена залишками їжі. Поставте діагноз?

A. Гострий обмежений остеомієліт тіла нижньої щелепи зліва;

7.34. Хлопчик 18 років скаржиться на сильний біль в області лунки видаленого 3 дні тому 24 зуба, котрий іррадіює по ходу гілок трійничного нерва. Об’єктивно: відкривання роту в повному об’ємі, болісне зліва, тканини навколо лунки набряклі, гіперемовані. Стінки лунки покриті сірувато-зеленим нальотом з гнилісним запахом. Діагноз:

A. Горстрий альвеоліт

7.35. Чоловік 45 років скаржиться на сильний іррадіюючий біль в області лунки видаленого З дні тому 44 зуба, котрий іррадіює по ходу гілок трійничного нерва. Об’єктивно: відкривання роту в повному об’ємі, болісне зправа, тканини навколо лунки набряклі, гіперемовані, Стінки лунки покриті гнійно-гнилістним нашаруванням. Діагноз:

A. Гострий альвеоліт

7.36. Хворий 28 р. звернувся стоматологічну поліклініку зі скаргами на біль в ділянці видаленого 3 дні тому 35 зуба. При огляді - клініка альвеоліту. Післяекстракційна лунка наполовину виповнена сірувато-бурим кров’яним детритом, фібрином, ясна навколо лунки травмовані, виражені гіперемія та набряк, неприємний запах з рота. В амбулаторній картці при первинному відвідуванні зафіксовано, іцо хворий з’явився з метою санації ротової порожнини. Було видалено 35 зуб, згладжені крії лунки, видалено розчавлені клаптики слизової ясенного краю. Видалення було тривалим та травматичним. Що з перерахованого нижче найбільш ймовірно здатне попередити розвиток альвеоліту?

A. Профілактичне призначення протизапальної терапії

7.37. Хворий 37 р. звернувся стоматологічну поліклініку зі скаргами на біль в ділянці видаленого 3 дні тому 35 зуба. При огляді - клініка альвеоліту. Післяекстракційна лунка наполовину виповнена сірувато-бурим кров’яним детритом, фібрином, ясна навколо лунки травмовані, виражені гіперемія та набряк, неприємний запах з рота. В амбулаторній картці при первинному відвідуванні зафіксовано, що хворий з’явився з метою санації ротової порожнини. Було видалено 35, згладжені крії лунки, видалено розчавлені клаптики слизової ясенного краю. Видалення було тривалим та травматичним. Що з перерахованого нижче найбільш ймовірно здатне попередити розвиток альвеоліту?

A. Профілактичне призначення протизапальної терапії

7.38. Хворий 32 років скаржиться на біль в ділянці видаленого 37 зуба, який віддає у вухо і в скроню, неприємний запах з рота, заніміння нижньої губи з права. Видалення було 2 дні тому. Підщелепові лімфовузли збільшені, болісні при пальпації. Слизова оболонка навколо видаленого зуба гіперемійована, набрякла. Лунка 37 зуба виповнена сгустком сірого кольору. Поставьте

діагноз:

А. Гострий одонтогенний остеомієліт нижньої щелепи від 37 зуба

7.39. Хворий 32 років скаржиться на біль в ділянці видаленого 37 зуба, який віддає у вухо і в скроню, неприємний запах з рота,. Видалення було 2 дні тому. Підщелепові лімфовузли збільшені, болісні при пальпації. Слизова оболонка навколо видаленого зуба гіперемійована, набрякла. Лунка 37 зуба виповнена сгустком сірого кольору. Заніміння нижньої губи зправа не спостерігається. Поставьте діагноз:

A. Альвеоліт лунки видаленого 37 зуба

7.40. У хворого М. 39 років, через 2 доби після видалення 48 зуба, виникла кровотеча, різка слабкість, загальна в’ялість. Свідомість збережена. Шкіра бліда, холодна на дотик, волога. Дихання поверхневе, тахікардія, пульс слабкого наповнювання. Температура і артеріальний тиск зменшилися. Яке ускладнення можна запідозрити у хворого?

A. Післяопераційна пізня кровотеча

1. Типовою клінічною ознакою періоститу є

A. Гіперемія і набряк перехідної згортки

2. Періостит щелеп необхідно диференціювати

A. Із загостренням хронічного періодонтиту

3. Причиною розвитку хронічного одонтогенного остеомієліту щелеп є

А. Зниження реактивності організму

4. Діагноз хронічного одонтогенного остеомієліту щелепи ставиться на підставі

А Клініко-рентгенологічної картини

5. Лікування хронічного одонтогенного остеомієліту щелепи при сформованому секвестрі полягає

А В секвестректомії

6. Місцевим ускладненням хронічного одонтогенного остеомієліту щелепи буває

А Контрактура

7. Для лікування хронічного остеомієліту щелепи використовують препарати, які мають остеотропну дію, це

А Лінкоміцин, фузидин натрію

8. Секвестректомія при хронічному остеомієліті показана в період

А Сформованого секвестру

9. Періостит щелеп необхідно диференціювати

А 3 гострим остеомієлітом

10. Віддаленим місцевим ускладненням хронічного одонтогенного остеомієліту щелепи буває

А Деформація щелепи

11. Місцевим ускладненням хронічного одонтогенного остеомієліту щелепи буває

А Патологічний перелом

12. Остеомієліт - це:

А Інфекційно-алергійний, гнійно-некротичний процес, який розвивається в кістці під впливом зовнішніх або внутрішніх факторів

13. Який термін не відноситься до синоніму «остеомієліту»?:

А Артрит;

14. Яка теорія походження остеомієліту є найбільш правильною?

А Всі теорії доповнюють один одного

15. У госпіталізованих хворих остеомієліт якої щелепи частіше зустрічаються?:

А Нижньої;

Б Верхньої.

16. У амбулаторних хворих остеомієліт якої щелепи частіше зустрічається?:

А Верхньої.

17. За характером клінічного перебігу розрізняють остеомієліт:

А Гострий, підгострий, хронічний і загострення;

18. Остеомієліт нижньої щелепи, на відміну від аналогічного ураження верхньої щелепи, характеризується:

А Більш важким перебігом більш частими і різноманітними ускладненнями, великою секвестрацією;

19. Коли виявляються за допомогою рентгенографії перші кісткові зміни одонтогенного остеомієліту:

А На 10-14 добу після початку захворювання;

20. Як довго триває хронічна стадія одонтогенного остеомієліту нижньої щелепи в ділянці гілки?:

А 4-6 тижнів, а іноді кілька місяців і навіть років.

21. Перша клінічна ознака відторгнення секвестрів при одонтогенному остеомієліті?

А Випинання грануляцій з свищевого ходу;

22. Які процеси спостерігаються в щелепи при хронічному остеомієліті?

А Деструкції і регенерації.

23. Яке лікування проводиться в період формування секвестрів?:

А Заходи спрямовані на боротьбу з інфекцією, збереження мікроциркуляції, зниження судинної проникності, секвестректомія;

24. Секвестрація верхньої щелепи при остеомієліті відрізняється від такої на нижній:

А Не велика, настає раніше;

25. Секвестральная капсула на верхній щелепі, при остеомієліті, відрізняється від такої на нижній щелепі тим, що:

А Практично не утворюється;

26. Остеомієліт у літніх людей, на відміну від молодих, протікає:

А Менш гостро, больова реакція виражена нерізко, невелика інфільтрація, секвестрація рідко буває великою.

27. Секвестральная капсула при остеомієліті щелеп у осіб похилого віку:

А Виражена слабше, ніж у молодих людей;

28. Первинно-хронічний остеомієліт протікає:

А Без температурної реакції, без освіти свищів, з незначною деструкцією кісткової тканини

29. Для хронічного одонтогенного остеомієліту характерно:

А Зменшення кількості лейкоцитів до верхньої межі норми, нормалізація кількості папочкоядерних клітин, зменшення ШОЕ;

30. Кісткова тканина в осередку остеомієлітичного запалення стає нежиттєздатною

А На 2-4 добу від початку захворювання;

31. Одонтогенний остеомієліт:

А Обов'язково закінчується

32. Скарги хворого при хронічному одонтогенному остеомієліті щелеп:

А Рухливість групи зубів, потовщення кістки без різких меж, наявність малоболючої припухлості.

33. Клінічні ознаки при хронічному остеомієліті щелеп:

А Асиметрія обличчя, синюшність шкіри, здуття альвеолярного відростка з двох сторін, наявність нориці з гнійним виділенням;

34. Для хронічного одонтогенного остеомієліту щелеп характерно:

А Початок тривале, поступове, синюшний колір шкіри і сліди розрізів, асиметрія обличчя, наявність гнійних свищів, наявність секвестрів на рентгенограмі;

35. Тактика лікування одонтогенного остеомієліту в період формування секвестрів:

А Боротьба з інфекцією в осередку запалення, попередження утворення нових некрозів (збереження мікроциркуляції по периферії запального вогнища), зниження судинної проникності та інтенсивності нейрогуморальних зрушень;

36. Тактика лікування одонтогенного остеомієліту у фазі стабілізації запального процесу:

А Секвестректомія, підвищення неспецифічного імунітету, створення сприятливих умов для перебігу репаративної регенерації в щелепних костях;

37. При переході в хронічну фазу перебігу остеомієліту щелепи відбувається:

А Стихання болів в області щелепи, зменшення інфільтрації м'яких тканин, потовщення щелепи, рухливість зубів, поява свищів