нематеріальне.

Матеріальне виробництво включає в себе галузі, які займаються виробництвом матеріальних благ і наданням матеріальних послуг (промисловість, сільське господарство, зв'язок, транспорт, побутове обслуговування тощо).

До нематеріального виробництва відносяться галузі, які займаються виробництвом духовних цінностей і наданням нематеріальних послуг (роздрібна торгівля, освіта, охорона здоров'я, мистецтво, культура і т. д.)

46) Соціальна структура суспільства -це внутрішній устрій суспільства, який складається з відповідно розташованих, упорядкованих елементів, що взаємодіють між собою. Соціальна структура суспільства передбачає розгляд суспільства як цілісної системи, що має внутрішню диференціацію, причому різні частини цієї системи знаходяться в тісному взаємозв'язку між собою. Різні соціальні спільності людей в реальному житті постійно взаємодіють між собою, взаємопроникають один в одного. Відносини класів, наприклад, дуже впливають на ставлення націй, ставлення націй у свою чергу надають певний вплив на ставлення класів.

47) Однією з найскладніших, центральних категорій політології є політична система суспільства. Вона дозволяє найбільш повно і послідовно розкрити суспільно - політичну природу суспільства, принципи організації влади, існуючі політичні відносини, інститути, норми. У політичній науці ця категорія покликана відобразити два моменти: з одного боку -- цілісність політики як самостійної сфери суспільства, яка являє собою сукупність взаємодіючих елементів (держави, партій, лідерів, права і т. д.); з іншого боку, характер зв'язку політики із зовнішнім оточенням (економічною, соціальною, культурною сферою, іншими державами). Політичну систему можна визначити як сукупність політичних інститутів, громадських структур, норм і цінностей, а також їх взаємодію, в якій реалізується політична влада і здійснюється політичний вплив.

48) Духовне життя суспільства — це надзвичайно широке поняття, що включає в

себе багатогранні процеси, явища, пов'язані з духовною сферою

життєдіяльності людей; сукупність ідей, поглядів, почуттів, уявлень

людей, процес їх виробництва, розповсюдження, перетворення суспільних,

індивідуальних ідей у внутрішній світ людини.

Духовне життя суспільства охоплює світ ідеального (сукупність ідей,

поглядів, гіпотез, теорій) разом з його носіями — соціальними

суб'єктами — індивідами, народами, етносами. В цьому зв'язку доречно

говорити про особисте духовне життя окремої людини, її індивідуальний

духовний світ, духовне життя того чи іншого соціального суб'єкта —

народу, етносу, чи про духовне життя суспільства в цілому. Основу

духовного життя становить духовний світ людини — и духовні цінності,

світоглядні орієнтації.

49) Філосо́ фська антрополо́ гія — у широкому сенсі — філософське вчення про природу людини; у вузькому — напрям в західноєвропейській, переважно німецькій, філософії першої половини XX століття, що виходив із ідей філософії життя (Дильтей), феноменології Гусерля та інших, у рамках якого робилася спроба відтворити цілісність поняття про людину шляхом використання і тлумачення даних різних наук — біології, психології, етнології, соціології і так далі.

Напрям, завданням якого є системне вивчення й обгрунтування сутності людського буття та людської індивідуальності. Нерідко термін «філософська антропологія» тлумачать у ширшому значенні — як філософське вчення про людину, або філософію людини. Щоб збагнути сучасний стан філософії людини, необхідний історичний екскурс розв'язання проблем людини. Кристалізація філософського розуміння людини, особливо на початкових етапах розвитку філософії, відбувалася на основі міфів, легенд, переказів і закладених у них ідей, образів, понять, а також своєрідного діалогу між міфологією та філософією, що тільки «спиналася на ноги» у своєму розвитку.

50) Людина — частина природи, має біологічні властивості і підвладна біологічним закономірностям. У той же час вона — істота соціальна, є носієм суспільних характеристик і поза суспільством як людина не існує. Звідси й виникає проблема співвідношення біологічного й соціального в людині.

З точки зору сучасної науки і наукової філософії сутність людини (тобто те, що визначає її специфіку, відмінність від інших живих істот) соціальна, але необхідно визнати наявність, значення і відносну самостійність її біологічної природи. Вчені вважають, що біологічне в людині «зняте» соціальним. Це означає, що воно — це біологічне начало перетворене, значною мірою підпорядковане соціальному, але не усунуте, зберігається, утворює із соціальним діалектичну єдність.

51) Індиві́ д, (лат. individuum — неподільний) — окремий організм, який існує самостійно, зокрема окрема людина, особа, одиничний представник роду людського.

Індивідуальність (лат. individuitas — неподільність) — сукупність своєрідних особливостей і певних властивостей людини, які характеризують її неповторність і виявляються у рисах характеру, у специфіці інтересів, якостей, що відрізняють одну людину від іншої. Індивідуальність визначає людину як автора власного життя, як творця унікального життєвого шляху, носія багатогранної неповторності, авторського світобачення.

Особистість — це поняття, вироблене для відображення біо-соціальної природи людини, розгляду її як індивіда, як суб'єкта соціокультурного життя, що розкривається в контекстах соціальних відносин, спілкування і предметної діяльності[1], соціально зумовлена система психічних якостей індивіда, що визначається залученістю людини до конкретних суспільних, культурних, історичних відносин

52) Культура- специфічний спосіб організації і розвитку людської життєдіяльності, представлений у продуктах матеріального я духовної праці, у системі соціальних норм і заснувань, у духовних цінностях, у сукупності відносин людей до природи, між собою і до самих себе

Основні моделі культури в історії філософського осмислення культури:

натуралістична: бачила в культурі людське продовження природи. Завдяки культурі людини не виключається з природи, а утворюється вища ланка (Вольтер, Руссо)

класична: людина як суб'єкт культури виступає творцем культури. Твердий поділ об'єкта і суб'єкта пізнання. Предмет пізнання - надіндивідуальна реальність, з якої виводиться культура окремої людини. Ця модель ідеалістична, тому що головна визначальна сфера розвитку - духовна творчість. Культура - чисто духовне утворення

некласична (модерністська): орієнтується на повсякденне життя людини. Культура особистості, етносу, соціуму розглядаються як елементи культурної реальності, що взаємодіють між собою і сприймаються людиною в процесі переживання, а не раціонального осмислення свого буття.

постмодерністська.

53) Об'єктивною причиною соціального прогресу є саме характер суспільства як життєдіяльного організму. Регрес, якщо і заявляється, носить тимчасовий характер і повинен переходити в стабілізацію, а потім в прогрес. Основним критерієм соціального прогресу є розвиток продуктивних сил, виробничих відносин, НТП. Є і допоміжні критерії - освіта, рівень демократії та свобода, рівень спілкування людей тощо. Основними щаблями суспільного прогресу є зміна суспільно-економічних формацій, епох, поворотних моментів тощо. Прогрес буває двох типів - прогрес антагоністичного суспільства, який є тимчасовим і досягається в результаті утиску експлуататорських класів і прогрес неантагоністичного суспільства, який є постійним і досягається рівномірно всіма класами та групами суспільства. Аналізуючи політичне становище у світовій історії, треба бачити активний процес перетворення класів і націй, народних мас, особи з об'єкта пригноблення, експлуатації в суб'єкт історичної дії для досягнення нових щаблів суспільного прогресу /наприклад, боротьба за перемогу ринкових відносин в Україні та країнах СНД/.

54) Социальное прогнозирование – это процесс изучения перспектив развития социальных объектов и явлений с целью повышения эффективности социального программирования, планирования, управления. При классификации методов выделяются основные их признаки, позволяющие их структурировать по: степени формализации; принципу действия; способу получения информации. Среди основных видов социального прогнозирования выделяют следующие виды: поисковый прогноз, нормативный прогноз.