Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Практичне заняття № 3






Тема. АКТИВНІ МЕТОДИ НАВЧАННЯ ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ НА ЗАСАДАХ РОЗВИТКУ ВІДПОВІДНИХ НАВИЧОК

Мета: ознайомитися та засвоїти основні активні методи навчання здорового способу життя.

Обладнання: методичні розробки та література з цієї теми.

ХІД РОБОТИ

Теоретична частина

Завдання вчителя валеології та основ здоров’я полягає в організації навчального процесу таким чином, щоб учень не тільки засвоїв необхідні знання, а й набув потрібних умінь та навичок. Знання є не самоціллю, а інструментом для досягнення певної мети.

При правильній організації навчально-виховного процесу предмети «Основи здоров’я», «Валеологія» та «Основи безпеки життєдіяльності» дають можливість учням виявити індивідуальність, навчитися висловлювати власну думку і відстоювати її, працювати у групі і приймати особисте рішення, виховує впевненість у собі і прищеплює повагу до інших.

Оскільки «Основи здоров’я», «Валеологія» та «Основи безпеки життєдіяльності» – предмети, що вимагають передусім набуття практичних навичок в умовах класно-урочної системи, вчитель опиняється у складному становищі.

По-перше, на таких уроках він має створити мікроклімат, що спонукатиме учнів думати і шукати відповіді, діяти індивідуально і працювати в команді. Він також має докласти зусиль для встановлення конструктивних відносин з учнями.

По-друге, досвідчений вчитель має впорядкувати свої знання щодо методів організації активної діяльності учнів на уроці, а молодий вчитель – оволодіти цим багатим методичним досвідом. Лише знаючи можливості кожного методу, кожної форми організації уроку, можна спланувати й ефективно провести заняття.

По-третє, вчитель може запрошувати на уроки фахівців, які мають безпосереднє відношення до теми заняття. Однак вчитель має пам’ятати, що саме він повинен ставити мету уроку і окреслити коло питань, які підлягають розгляду. За всіх обставин учитель – режисер уроку і тоді, коли він сам його проводить, і коли запрошує фахівців.

При вивчені кожної теми предмету вчитель має:

  • Чітко усвідомити мету теми, що розглядатиметься на уроці.
  • Визначити обсяг матеріалу, що підлягає розглядові, форми і методи ефективного подання матеріалу.
  • Визначити уміння та навички, які потрібно формувати в учнів протягом уроку.
  • Аналізувати рівень засвоєння і вчасно проводити корекцію застосування знань.

Активні форми проведення занять

Зазвичай активне навчання поділяють на неімітаційне та імітаційне. До неімітаційного належать: шкільна лекція, семінари, консультації, дискусії, олімпіади, конкурси тощо, під час яких учитель може отримати інформацію про рівень знань учнів і спроектувати корекційні заходи.

Імітаційні форми уроку слід поділити на два види: ігрові та неігрові.

До імітаційних неігрових форм уроків належать: урок-аналіз конкретних ситуацій, урок-практикум, інтегрований урок.

До імітаційних ігрових форм належать навчальні ігри (ділові, рольові), ігрове проектування.

Практична частина

Завдання № 1. Розглянути застосування активних форм занять на уроках «Основи здоров’я», «Валеологія» та «Основи безпеки життєдіяльності» (урок – шкільна лекція, уроки-дискусії, урок-практикум, уроки-консультації, урок-конференція).

Завдання №2. Розробити схему управління процесом навчання основ здоров’я, спрямовану на освіту, розвиток і виховання особистості кожного учня.

Завдання № 3. Покажіть стрілками взаємодію між учителем та учнями в процесі засвоєння змісту навчального предмету.

Учитель учень Зміст навчального предмету

 


Завдання № 4. Запишіть основні функції діяльності вчителя валеології початкових класів

Функції навчальної діяльності вчителя валеології

Питання та завдання для самоконтролю та самоперевірки

1. Основні завдання вчителя валеології.

2. Активні форми проведення занять (неімітаційні, імітаційні).

3. Види імітаційної форми проведення занять.

4. Управління процесом навчання на уроках валеологічного спрямування.

 

Основна література

1. Антон Алатон. Валеологія: Підручн. для початк. шк. – 2-е видання. – К.: Алатон, 1997. – 208 с.

2. Антон Алатон. Валеологія. Охорона життя і здоров’я: Підручн. для 1-го класу. – 1-ше видання. – К.: Алатон, 1998. – 192 с.

3. Бібік Н., Бойченко Т., Коваль Н., Манюк О. ІнтегровАний курс " Основи здоров'я". Програма. 3-4 класи // Початкова школа. – 2003. – № 2. – С. 43-49.

4. Бедрій Я.І. Безпека життєдіяльності. Навчальний посібник. Львів.: Афіша, 1999. – 275 с.

5. Бібік Н.М., Бойченко Т.Є., Коваль Н.С., Манюк О.І. Основи здоров'я: Підручник для 2 кл. – К.: Навч. книга, 2003. – 96 с.

6. Бібік Н.М., Бойченко Т.Є., Коваль Н.С., Манюк О.І. Основи здоров'я: Підручник для 3 кл. – К.: Навч. книга, 2003. – 111 с.

7. Бібік Н.М.. Бойченко Т.Є., Коваль Н.С., Манюк О.І. Основи здоров'я; Підручник для 4 кл. – К.: Навч. книга, 2004. – 143 с.

8. Бойченко Т.Є., Савченко О.Я. Основи здоров'я: Підручник для 1 кл. – К.: Навч. книга, 2002. – 96с.

9. Дубовис М.С. та ін. Абетка здоров’я. Підручник для 1-2 класів / Дубовис М.С., Качеров О.Б., Короп Ю.О. – К.: Просвіта, 1997 – 160 с.

10.Здоров'я та безпека життєдіяльності учнів (Посібник для вчителів " Основи безпеки життєдіяльності" та класних керівників) / За ред. В.І.Шахненка. – Харків: Харківський обласний центр здоров'я, 2002. – 154 с.

11.Команєва О.О. Валеологія. Школа здоров’я. Навч. пос. для 2-3 кл. – К.: Літера, 1999. – 80 с.

12.Охорона життя і здоров'я дітей: Ч.2. Культура здоров'я молодшого школяра. 1-4-ті класи. Програма та методичні поради для вчителів початкової школи / Укл. В. ІШахненко. – К.: ІСДО, 1995. – 192 с.

13.Програма інтегративного курсу " Основи валеології та медичних знань" / 1- 10-ті класи.// Інф. зб. М-ва освіти України, 1994. – № 17-18. – С. 49.

14.Савченко О. Я., Бойченко Т. Є.; Манюк О.І. Програма інтегрованого курсу " Основи здоров'я" для 2 класу // Початкова школа. – 2001. – № 10. – С. 26-27.

15.Савченко О., Бойченко Т., Царенко А., Колотій Н. Інтегрований курс " Основи здоров'я". Програма. 1 клас // Початкова школа. – 2001. – № 7. – С. 22-25.

16.Шахненко В.І. Азбука здоров'я молодшого школяра. Посібник для вчителя І-4-х класів. – К.: Центр " Магістр-S" Творчої спілки вчителів України" 1998. – 182 с.

17.Шахненко В.І. Абетка здоров'я. Посібник звалеології для вчителів 1-х класів. – К.: Котигорошко, 1996. – 136 с.

18.Шахненко В, І БіоритмологІя у системі навчально-виховного процесу // Початкова школа. – 1998. – № 11. – С. 49-51.

19.Шахненко В.І. Засоби збереження і зміцнення здоров'я дітей шестирічного віку в навчально-виховному процесі // Джерело пед. майстерності. Науково-метод. бюлетень.Початкова школа. – 2002. – Випуск № 3. – С. 12-19.

20.Шахненко В.І. Теоретичні основи формування культури здоров'я молодших школярів. ІІ част. – К„ 1995. – С. 96-178.

21.Шахненко В.І., Нездолій Г.Г. Абетка здоров'я: Уроки валеології в першому класі: Посібник для вчителя. – Харків: Ранок, 2000. – 144 с.

22.Шахненко В.І., Нездолій Г.Г. Абетка здоров'я: Уроки валеології в другому класі: Посібник для вчителя. – Харків: Ранок, 2000. – 192 с.

23.Шахненко В.І., Хуторний С.К., Косюченко І.М., Легка Н.А., Абетка здоров'я: Уроки валеології в третьому класі: Посібник для вчителя / За ред.В.І. Шахненка. – Харків: Ранок, 2000. – 176 с.

24.Шахненко В.І., Цуканова Є.О. Азбука " Основ безпеки життєдіяльності"
(Змістові лінії, теоретичні положення, таблиці, схеми). Науково-методичний посібник для вчителів середніх закладів освіти. – Харків: Гелі ос, 2003. – С. 4-22.

25.Шахненко В., Бутенко О. Профілактика йододефіцитних захворювань учнів у позакласній виховній роботі // Директор школи. – 2004. – № 19. – С. 26-29.

26.Шкільний курс " Валеологія". 36. матеріалів. – К.: Освіта, 1994. – 94 с.

27..Цимбал Н.М. Основи здоров’я. 1 клас. Посібник для вчителя. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2005. – 160 с.

28.Цимбал Н.М. Основи здоров’я. 2 клас. Посібник для вчителя. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2005. – 160 с.

29.Цимбал Н.М. Основи здоров’я. 3 клас. Посібник для вчителя. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2005. – 160 с.

30.Цимбал Н.М. Основи здоров’я. 4 клас. Посібник для вчителя. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2005. – 160 с.

31.Цимбал Н.М. Основи здоров’я. 5 клас. Посібник для вчителя. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2005. – 160 с.

Семінарське заняття № 4

Тема. ЗМІСТ ШКІЛЬНОЇ ВАЛЕОЛОГІЧНОЇ ОСВІТИ

Мета: ознайомлення зі шкільними програмами «Основи здоров’я» для 1-4 класів загальноосвітньої школи та Державним стандартом базової і повної загальної середньої освіти та визначення їх значення для практичної діяльності вчителя початкової школи, навчання використанню програми та стандартів під час підготовки вчителя до уроків.

Обладнання: програми «Основи здоров’я» 1-4 класи, Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти.

 

ХІД РОБОТИ

Теоретична частина

Реалізація завдання щодо формування здорового способу життя здійснюється завдяки впровадженню у навчальний процес предметів валеологічного спрямування. Кабінетом Міністрів України (постанова від 14 січня 2004 р. № 24) затверджено Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти, де визначено сім освітніх галузей, одна з яких – галузь „Здоров’я і фізична культура” – передбачає формування в учнів свідомого ставлення до свого здоров’я як до найвищої соціальної і особистої цінності, сприяє їх фізичному розвитку і формує основи здорового способу життя. Обов’язковими предметами цієї галузі є фізична культура та основи здоров’я з 1 по 9 класи 12-річної школи.

Зміст навчального предмета, передбаченого навчальним планом, визначається його навчальною програмою.

Навчальна програма – документ, що визначає зміст і обсяг знань з кожної дисципліни, умінь і навичок, які необхідно засвоїти, зміст розділів і тем з розподілом їх за семестровим навчанням.

Навчальна програма повинна мати:

· Високий науковий рівень з урахуванням досягнень науково-технічного прогресу;

· Втілювати виховний потенціал;

· Генералізувати навчальний матеріал на основі фундаментальних положень сучасної науки валеології та безпеки життєдіяльності, групувати його навколо провідних ідей і наукових теорій, не містити надто ускладненого і другорядного матеріалу з урахуванням вікових можливостей дітей;

· Реалізувати міжпредметні зв’язки та ідею взаємозв’язку науки, практики з повсякденним життям;

· Формування вмінь та навичок з валеології, основ здоров’я та безпеки життєдіяльності.

Навчальна програма є обов’язковим документом, що використовується вчителем для викладення певної дисципліни. Вона містить:

· Мету і завдання вивчення навчальної дисципліни «Основи здоров’я», подається її стисла характеристика.

· Короткий зміст розділів та тем, форми роботи (тип уроку, практичне заняття, самостійна робота) і контролю навчальних досягнень.

· Науково-методичну літературу.

Загально дидактичні вимоги до програми дисципліни «Основи здоров’я» передбачають:

1. Виділення вступного, тематичного, заключного уроків.

2. Добре продуману систему взаємодії вчителя і учня на уроці.

3. Активізацію пізнавальної діяльності учня на основі принципу проблемності.

Навчальні програми повинні мати високий науковий рівень з урахуванням досягнень сучасної науки валеології та безпеки життєдіяльності.

Основні розділи навчальної програми з основ здоров’я:

- пояснювальна записка, яка містить мету та завдання з даного предмету, а також ознаки процесу ((організація навчання);

- зміст навчального матеріалу, поділений на розділи та теми із зазначенням кількості годин на кожну із них;

- обсяг знань, умінь і навичок;

- перелік обов’язкової літератури для учнів та методичної літератури для вчителів;

- критерії оцінювання знань, умінь і навичок щодо кожного з видів роботи (навчальних досягнень).

Учитель має вміти:

- дати розгорнуту перспективу вивчення предмету в цілому, а також кожної теми і зв’язаних з ним питань із суміжних дисциплін;

- визначити психолого-педагогічну та методичну значущість кожної теми щодо предмету в цілому;

- дати розгорнутий перспективний план вивчення кожної теми та пов’язаних з нею питань;

- вибрати раціональну структуру заняття та визначити його композиційну побудову;

- чітко спланувати навчальний матеріал і роботу учнів для його засвоєння.

Практична частина

Завдання 1. Розглянути структуру програми «Основи здоров’я) 1-4 класи (за вибором програми одного з класів) та функціональне призначення її компонентів (пояснювальна записка, зміст (розділи і теми), обсяг знань, умінь та навичок, перелік обов’язкової літератури; критерії оцінювання).

Завдання2. Скласти тематичний план предмету «Основи здоров’я» за такою схемою:

розділи Теми 1 клас к-сть год (із них практичних) 2 клас к-сть год (із них практичних) 3 клас к-сть год (із них практичних) 4 клас к-сть год (із них практичних)
1.            
             

 

Питання та завдання для самоконтролю та самоперевірки

  1. Що таке навчальна програма?
  2. Що передбачає освітня галузь „Здоров’я і фізична культура” Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти?
  3. Основні компоненти навчальної програми «Основи здоров’я».
  4. Загально дидактичні вимоги до програми дисципліни «Основи здоров’я».
  5. Вимоги до вчителя при роботі з навчальною програмою.

Основна література

1. Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти.

2. Навчальна програма «Основи здоров’я» (1-4 класи).

  1. Байбара Т.М. Методика навчання природознавства в початкових класах: Навчальний посібник. – К.: Веселка, 1998. – с. 334.
  2. Кашкарьов Г.В., Шило Д.Д. Методика викладання економіки (в опорних схемах, таблицях та конспектах). – Бердянськ: БДПУ, 2004. – 178 с.

5. Учись бути здоровим. Програма і тематично-календарний план інтегрованого курсу з навчальних предметів «Валеологія» та «Охорона життя і здоров’я учнів» («Основи безпеки життєдіяльності») для 1-3 класу / Автори Т.Воронцова, Н.Адамчук, Н.Максимова, В.Пономаренко, С.Страшко. – К.: Алатон, 1999. – 55 с.

 






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.