Циклони, антициклони, атмосферний фронт

Відомо, що першопричиною виникнення вітру є різний ступінь нагрівання повітря, який спричиняє різницю в його щільності. А це призводить до різниці тиску повітря на суміжних ділянках земної поверхні. Над ділянками, що сильно нагріваються, повітря від тепла розширюється, стає легшим і підіймається, а на його місце надходить холодне повітря з сусідніх, менш нагрітих областей. Так утворюється вітер, і якщо різниця тисків дуже велика, він рухається з величезною швидкістю. В атмосфері утворюються циклони і антициклони. Це величезні атмосферні вихри з діаметром до 2-3 тис. км і більше, висотою 10-20 км, швидкістю переміщення повітряних мас до 30-40 км ∕ год., інколи до 80 км ∕ год. Це значить, що вони можуть одночасно охоплювати декілька областей, країн і визначати погоду на цій великій території. При проходженні циклона не лише збільшується швидкість вітру, але і змінюється його напрямок. В передній частині циклона спостерігаються вітри з південної складової з підвищеною температурою, в тиловій (задній) частині – із східної складової з пониженою температурою. З цим пов’язані і коливання температури при проходженні циклона. Повітряні маси, переміщуючись до центру циклона, швидко підіймаються в вертикальному напрямку вгору. Над теплою частиною на висоті утворюється гребінь підвищеного тиску, а над холодною –яма пониженого тиску.

В Північній півкулі Землі повітряні маси циркулюють проти годинникової стрілки, а в Південній – за годинниковою. Це явище пов’язане з тим, що Земля обертається навколо своєї осі.

Циклонічні зони характеризуються збільшеною хмарністю і опадами. В передній частині циклона спостерігається вертикальне переміщення повітря, опади випадають із хмар теплого фронту (іноді моросящі опади), а в задній частині – опади ливневі із кучо-дощових хмар, які характерні холодно-повітряним масам, що надходять в задню частину циклона.

Наближення циклона можна помітити за зниженням тиску і за першими хмарами, які з’являються на західній стороні горизонту. Це фронтальні перисті хмари, які рухаються паралельними полосами. За ними йдуть перисто-шарові хмари, шарово-дощові, які супроводжуються розірвано-дощовими.

В антициклонах фронтів немає, повітряні маси переміщуються від периферії до центру. Атмосферний тиск в центрі високий. З розвитком антициклона потужні пари повітря в ньому повільно осідають, що призводить до їх нагрівання і виникненню інверсій температур. В зв’язку з цим вологість зменшується і в антициклоні встановлюється малохмарна (ясна) суха погода. В Північній півкулі Землі повітряні маси рухаються за годинниковою стрілкою, а в Південній – проти годинникової стрілки від периферії до центру.

Атмосферний фронт – перехідна зона між двома повітряними масами (теплою і холодною) в атмосфері з відмінними фізичними властивостями (відносною вологістю повітря, температурою, атмосферним тиском). Атмосферний тиск коливається, повітряні маси переміщуються в різних напрямках, температура повітря швидко змінюється всередині зони фронту (погода нестійка).

По вертикальній площині атмосферний фронт утворює похилену під кутом менше 10⁰ поверхню товщиною сотні метрів.

Довжина лінії фронту досягає сотні і тисячі кілометрів.

Вплив деяких чинників природного середовища на здоров’я і працездатність людини.

До чинників, які формують, характеризують погоду і впливають на людину, відносять інтенсивність сонячної радіації, сонячну активність, геомагнітну активність, електромагнітні коливання, метеорологічні чинники – атмосферний тиск, температуру та відносну вологість повітря, швидкість та напрямок руху повітряних мас та ін.

На стан організму людини значно впливають процеси, що протікають на Сонці та міжпланетні коливання електромагнітного поля (ЕМП).

Міжпланетне магнітне поле (ММП) в основному визначається полем Сонця і має сенсорну структуру. Протягом кількох днів ММП в площині екліптик має напрямок до Сонця (від’ємний сектор) або від Сонця (додатній сектор). Цей напрямок змінюється під впливом явищ, що протікають на Сонці. Зміна знаку ММП на поверхні Землі супроводжується змінами в характері багатьох географічних явищ і в організмі людини. Доведено, що існує причинно-наслідковий ланцюг, який впливає на здоров’я і працездатність людини – " Сонячна активність – збурення магнітосфери і тропосфери – зростання напруги ЕМП Землі – реакція організму".

У роки підвищеної сонячної активності спостерігається значне посилення циркуляції повітряних мас, зіткнення теплих і холодних. Контрасти між масами повітря, що рухаються, зростають, на межі їх зустрічей з’являються величезні циклони і антициклони. В роки максимуму сонячних плям спостерігаються коливання атмосферного тиску. Одинацятирічний цикл сонячних плям повторюється незмінно. Протягом 4-5 років їх кількість зростає до максимуму, після цього впродовж 6-7 років знижується до мінімуму. Потім усе повторюється спочатку. Посухи завжди мають причину астрономічного характеру. Появу факелів на Сонці дає підвищення температури. Як бачимо, залежність атмосферних процесів від сонячної активності закономірна.

Під час вибухів на поверхні Сонця з’являються вогнища і Сонце викидає корпускулярні потоки, які складаються з однакової кількості часток із зарядами протилежних знаків. Момент приходу цих часток на Землю із Сонця визначає початок магнітної бурі.

При магнітних бурях самопочуття людини погіршується. У багатьох людей змінюється артеріальний тиск, посилюються гальмівні процеси у центральній нервовій системі, сповільнюються рефлекси, кількість серцево-судинних криз збільшується в середньому в 1, 5 рази.

Доведено, що коли над Землею вирує магнітна негода, у людини в чотири рази знижується швидкість реакцій і одночасно зростає частота помилкових дій. Найбільша кількість інфарктів припадає на перші три доби від моменту розвитку бурі.

Відомо, що короткі хвилі УФВ Сонця згубно впливають на живий організм, вони поглинаються нуклеїновими кислотами, що призводить до генетичний мутацій, водночас збільшується кількість злоякісних утворень – ран, сарком, лейкоз.

Своєчасна інформація про несприятливі дні, магнітні бурі, дні підвищеної сонячної активності допомагає підвищити ефективність профілактики захворювань. В засобах масової інформації містяться повідомлення про магнітно-активні дні. Астрологи стверджують про вплив розташування небесних світил на стан здоров’я людини і працездатність. Такий вплив визначається часом та місцем народження людини. Також встановлений міцний зв’язок між смертю, народжуваністю та сонячною активністю.

Не останню роль у розвитку розладів стану здоров’я людини відіграють коливання температури і відносної вологості повітря. Для середньої здорової людини індекс комфорту чи дискомфорту в тиху погоду може бути виражений власне через температуру і відносну вологість повітря. В умовах низької відносної вологості більшості людей здається, що температура нижча, ніж насправді, і навпаки. Встановлено, що коли температура перевищує 38⁰ С, більшості людей стає спекотно від рівня вологості. Коли відносна вологість перевищує за такої температури 30%, то умови можна назвати гнітючими. Температура 28⁰С стає гнітючою, якщо вологість перевищує 70%.

Вплив високої температури на організм супроводжується змінами імунобіологічної реактивності організму (у крові утворюються особливі антитіла, які викликають склеювання і загибель власних еритроцитів). Розвивається анемія, а також гіповітамінози по групах С і В (вітаміни втрачаються з потом).

При тривалій дії низьких температур спостерігається переохолодження (гіпотермія). При цьому пригнічується ЦНС, що понижує чутливість нервових клітин до нестачі кисню і подальшого пониження температури; послаблюється обмін речовин, що також зменшує потребу у кисню, імунна система нормально не функціонує, що може призвести врешті до загибелі організму. Особливо небезпечні для здоров’я людини несподівані підвищення температури. До них найбільш чутливі хворі на серцево-судинні захворювання та люди похилого віку, смертність яких за таких умов різко зростає.

Небезпечним для здоров’я людини являється підвищення атмосферного тиску і особливо його зниження до нормального. При пониженому атмосферному тиску спостерігається збільшення частоти дихання, серцевих скорочень, деяке зниження артеріального тиску. Це пов’язане із кисневим голодуванням, яке обумовлене тим, із пониженням атмосферного тиску понижається і парціальний тиск кисню. Тому при нормальному функціонуванні органів дихання і кровообігу в організм надходить менша кількість кисню.

Високий атмосферний тиск призводить до зниження частоти пульсів і зниження мінімального артеріального тиску. Іноді спостерігається більше рідке, але глибоке дихання, зниження слуху, появи сухості слизових оболонок. Ці зміни незначні і зникають.

Провісники стихійних природних лих

Спостерігаючи поведінку тварин і реакцію рослин на зміни метеорологічних умов, люди з давніх-давен помічали зв’язок між явищами природи і накопичували різні прогностичні прикмети. Люди, які постійно спілкуються з природою, порівняно легко передбачають зміни погоди за різними ознаками. Орієнтирами для них є небо, сонце, зірки, вологість повітря, хмари, туман, вітер, роса та інші явища природи.

Живі барометри.

Птахи можуть своєю поведінкою провіщати дощ і ясну погоду, холод і тепло, вітер і бурю. Вони чутливо вловлюють зміну атмосферного тиску, температури і вологості повітря, послаблення сонячної радіації, зміну електричного поля в атмосфері перед грозою і відповідним чином реагують на це все.

Ластівки літають низько над землею – на дощ і вітер. Це пояснюється тим, що перед дощем повітря стає вологішим, ніжні і тоненькі крильця комах набрякають, важчають і тягнуть їх донизу. Ластівки і хапають їх над самою землею.

Горобці перед дощем принишкли, сидять, настовбурчивши пір’я. Перед наближенням морозів за декілька днів горобці збирають пух, пір’я біля курників і тягнуть до своїх схованок попід дахами, утеплюючи їх.

Буває таке, що ще сяє сонце, а білок в лісі вже не видно. Вони вловлюють зниження атмосферного тиску і заздалегідь готуються до зими.

Спів жайворонка високо в небі – провіщення гарної погоди впродовж дня; а коли сидять і мовчать – на дощ. Якщо дятел стукає дзьобом в сук гарного літнього дня – значить, буде дощ (комахи перед дощем забиваються у сховища під кору, і дятел їх там легко знаходить).

Чайки перед штормом залишаються на березі, відшукуючи мізерну поживу. Тихої погоди, коли море спокійне, альбатроси сідають на воду і відпочивають.

Добрими синоптиками являються і свійські тварини. Собака щулиться і лежить клубочком – на холод, а простягається на землі – на тепло.

Якщо бджоли вилітають з вулика, але не летять далеко від нього, залишаються поблизу – невдовзі піде дощ. Іноді буває, що бджоли сидять у вулику і дзижчать – найближчим часом піде дощ.

Якщо жаби сидять у воді, дощу не буде. Якщо жаби вилізають із води, стрибають уздовж берега – чекайте на дощ.

Якщо бджоли обліпили акацію – буде дощ. Якщо квіти смородини дуже запахли – чекайте дощу. Якщо в небі сонце, квіти кульбаб закриваються – буде дощ. Небо пасмурне, по ньому пропливають хмари, а квіти кульбаб відкриті, значить дощу не буде. Будяк перед дощем перестає колотися.

Якщо хвойні дерева опускають свої гілки – буде дощ, піднімають – ясна погода.

Таких прикладів можна навести дуже, дуже багато. Народні прикмети можна практично застосовувати для виявлення змін погодних умов за різними ознаками.