Арбітражне провадження

Стаття 18: " До сторін повинно бути рівне ставлення, і кожній стороні повинні бути надані всі можливості для викладу своєї позиції”.

За умови цього сторони можуть на свій розсуд домовитись про процедуру розгляду справи третейським судом. В разі відсутності такої угоди третейський суд може з дотриманням положень цього Закону вести арбітражний розгляд таким чином, який він вважає належним.

Повноваження, надані третейському судові, включають повноваження на визначення:

· допустимості;

· належності;

· істотності;

· значущості будь-якого доказу.

Сторони можуть на свій розсуд домовитись про місце арбітражу. В разі відсутності такої домовленості місце арбітражу визначається третейським судом з урахуванням обставин справи, включаючи фактор зручності для сторін.

Третейський суд може, якщо сторони не домовились про інше, зібратись в будь-якому місці, яке він вважає належним для проведення консультацій між його членами, заслуховування свідків, експертів чи сторін або для огляду товарів, іншого майна чи документів.

Якщо сторони не домовились про інше, арбітражний розгляд щодо конкретного спору починається у день, коли прохання про передачу цього спору до арбітражу одержано відповідачем

Сторони можуть на свій розсуд домовитись про мову чи мови, які використовуватимуться в арбітражному розгляді. В разі відсутності такої домовленості третейський суд визначає мову або мови, які повинні використовуватися під час розгляду.

Третейський суд може дати розпорядження про те, щоб будь-які заяви і документальні докази супроводжувалися перекладом на мову або мови, про які домовились сторони або які визначені третейським судом.

За умови дотримання будь-якої іншої угоди сторін третейський суд приймає рішення про те, чи проводити усне слухання справи для представлення доказів або усних дебатів, чи здійснювати розгляд тільки на підставі документів та інших матеріалів. Проте, крім того, випадку, коли сторони домовились не проводити усного слухання, третейський суд повинен провести таке слухання на відповідній стадії розгляду, якщо про це просить будь-яка зі сторін.

Якщо сторони не домовились про інше, в тих випадках, коли без зазначення поважної причини:

· позивач не подає свою позовну Заяву, а відповідач заперечує, – третейський суд припиняє розгляд;

· відповідач не подає своїх заперечень щодо позову згідно з вимогами пункту 1 статті 23, – третейський суд продовжує розгляд, не розцінюючи таке неподання само по собі як визнання тверджень позивача;

· будь-яка сторона не з’являється на слухання або не подає документальні докази, – третейський суд може продовжити розгляд та прийняти рішення на підставі доказів, які є у справі.

Якщо сторони не домовились про інше, третейський суд може:

a) призначити одного або кількох експертів для подання йому доповіді з конкретних питань, які визначаються третейським судом;

b) зажадати від сторони надання експертові будь-якої інформації, що стосується справи, чи пред’явлення для огляду або надання можливості огляду будь-яких документів, товарів чи іншого майна, що мають відношення до справи.

В разі відсутності домовленості сторін про інше експерт, якщо сторона просить або якщо третейський суд вважає це за необхідне, повинен після подання свого письмового або усного висновку взяти участь у слуханні, на якому сторонам надається можливість ставити йому запитання та представляти свідків-експертів для одержання свідчень із спірних питань