Реверсивні лічильники.

Лічильники цього типу можуть виконувати як додавання, так і віднімання імпульсів. Для їх побудови можуть бути використані принципи роботи та схемні рішення простих лічильників (підсумовувальних та віднімальних). Реверс роботи даного лічильника здійснюється перемиканням кіл передачі переносу так, як це показано не рис.6.3, а, де зображено синхронний реверсивний лічильник на JK-тригерах.

У схемі лічильника передбачено два режими роботи − додавання (“ДОД”) при якому лічильник підсумовує, тобто збільшує на одиницю число вхідних імпульсів, і віднімання (“ВІД”), при якому він за кожним тактом віднімає одиницю двійкового коду. Як видно з рис.6.3, а, реверсування досягається передачею або сигналу переносу з виходів , або сигналу позички з виходів тригерів. Для організації реверсування зручно застосувати у відповідних розрядах лічильника мультиплексори 2-І на ЛЕ 2І-НЕ.

При подачі рівня 1 на керуючий вхід “ДОД”, що є дозволяючим для верхніх кон’юнкторів ЛЕ 2І-АБО, у реверсивному лічильнику прямі виходи тригерів мають зв’язок із входами наступних тригерів і, отже, реалізується режим підсумовування (додавання). Для перемикання лічильника у режим віднімання слід подати одиницю на вхід “ВІД”, що під’єднаний до всіх нижніх кон’юнкторів ЛЕ 2І-АБ0. Цього досить для передачі сигналів позичок з інверсних виходів тригерів.

а) б)

Рис. 6.3. Реверсивні лічильники.

У серіях ТТЛ випускаються мікросхеми реверсивних лічильників різних типів. У серії К155, зокрема, це чотирирозрядні реверсивні К155ИЕ6 (двійково-десятковий) і К155ИЕ7 (двійковий) лічильники, які відрізняються лише внутрішньою логікою, яка керована тригерами. Умовне графічне позначення цих лічильників зображено на рис.6.3, б, де у середньому полі для К155ИЕ6 дається позначка СТ2/10, а для К155ИЕ − позначка СТ2. При подачі послідовності імпульсів на вхід 1 відбудеться їх підсумовування, а при подачі на вхід -1 – віднімання. Лічильники встановлюються у довільний стан за допомогою паралельного входу , ау нульовий стан − рівнем 1 на вході .