Поняття, види і завдання допиту.

Допит – це слідча дія, спрямована на збирання та первірку інформації щодо питань, які мають

значення для встановлення істини у справі, шляхом особистого і безпосереднього спілкування

слідчого (суду) з допитуваною особою із використанням напрацьованих криміналічтикою

тактичних засобів.

Отже, завданням допиту є одержання якомога повних, достовірних і об’єктивних відомостей

(інформації) стосовно обставин злочину, який розслідується або перевірка вже наявної інформації.

види допиту:

І. За суб’єктом проведення допиту:

а) допит проведений працівником органу дізнання;

б) – І І – слідчим; в) – І І – прокурором; г) – І І – суддею (судом).

ІІ. Залежно від процесуального становища допитуваного:

а) допит свідка;

б) допит потерпілого;

в) – І І – підозрюваного;

г) – І І – обвинуваченого;

д) – І І – підсудного;

е) – І І – експерта.

ІІІ. Залежно від вікових особливостей допитуваної особи:

а) допит малолітнього; б) – І І – неповнолітнього; в) – І І – дорослої особи; г) – І І – особи

похилого віку.

ІХ. Залежно від певних так званих девіантних (особливих, виняткових, первинних)

властивостей особи допитуваного:

а) допит звичних (без девіантних властивостей) людей;

б) допит рецидівістів; в) допит осіб з психічними вадами, алкоголіків, наркоманів тощо;

г) допит засуджених, що утримуються в місцях відбуття покарання;

д)допит іноземців або осіб з особливим регламентно-свідоцьким статусом.

Х. Від структури учасників допиту, тобто від суб’єктного складу:

а) допит, що роводиться самостійно слідчим, прокурором, дізнавачем;

б) допит з участю третіх осіб: - з участю прокурора, нач. слідч. під.;

- захисника;

- представників (законних, адвоката);

-педагога, родичів, психолога, спеціаліста

ХЙ. За послідовністю (черговістю) проведення:

а) первинний;

б) повторний (з’ясовуються обставини, про які допитуваний вже давав показання під час

первинного, з’явилась інформація, що ці свідчення умисно неповні, або виникли сумніви щодо їх

достовірності, або первинний допит проведено неналежними способами та засобами тобто з

порушенням процесуальної форми).

ХЙЙ. За об’ємом з’ясовуваних питань:

а) основний;

б) додатковий (отримання показань щодо окремих обставин, про які об’єктивних причин не

йшлося під часпопередніх допитів).

ХЙЙЙ. Залежно від місця проведення допиту:

а) допит на місці події;

б) допит у кабінеті особи, у провадженні якої знаходиться кримінальна справа у залі судового

засідання, за місцем проведення виїздного засідання суду;

в) за місцем знаходження допитуваного: вдома, в мед установі, за місцем навчання, роботи або за

місцем реалізації застосованого засобу процесуального примусу тощо.

ЙЧ.Залежно від позиції, яку займе допитувана особа:

а) допит особи, яка дає правдиві показання;

б) допит особи, яка дає помилкові свідчення;

в) допит особи, яка дає завідомо неправдиві показання.

Ч. За ситуацією, що склалась на допиті:

а) допит у безконфліктній ситуації;

б) дрпит у конфліктній ситуації.

ЧЙ. Залежно від процесуально-тактичних особливостей:

а) звичайний допит;

б) допит під час очної ставки;

в) прехресний допит (судово-слідчий).

ЧЙЙ. У залежності від використання науково-технічних засобів:

а) допит із застосуванням звуко- та відеозапису;

б) допит без використання технічних засобів.