Завдання і способи дій позаштатних бойовик груп у складі інженерного розвідувального дозору (ІРД).

Досвід ведення бойових дій підрозділами механізованих і ґанкових військ у збройних конфліктах останніх років показує, то противник широко використовує тактику так званої " мінної війни ", коли:

мінними полями і загородженнями прикриваються найбільш доступні напрямки до місць дислокації противника;

на маршрутах висування, у місцях денного І а нічного відпочинку підрозділів військ влаштовуються міновані завали;

мінуються пошкоджена техніка, тіла загиблих військовослужбовців, місця пошкодження водо-, газо- проводів та інших комунікацій;

в місцях звуження гірських доріг та скелях з метою створення завалів при просуванні колон військ, закладаються фугаси;

для затримки руху підрозділів, готуються до підриву гідротехнічні та інші споруди;

широко використовується кероване мінування, у тому числі - по радіо.

Вказані умови обстановки спонукали до зростання ролі інженерного забезпечення бою та висунули підвищені вимоги до підготовки підрозділів усіх родів військ.

Одним із способів застосування дрібних бойових груп с їх дії в складі інженерних розвідувальних дозорів (ІРД) у якості підрозділу прикриті.

Розвідка і знищення вибухонебезпечних предметів ведеться трьома розрахунками зі складу підрозділу інженерних військ (Схема № 11}.

На відстані не менше ніж 50 м від дороги просуваються дна розрахунки пошуку проводових ліній управління фугасами. До складу кожного з них входять 2-3 сапера - 1-й (2-й) номер із міношукачем, 2-й (3-й) із приладом Р-299 Г. Відстань - не менше ніж 50 м - визначається тим, що противник маскує проводову лінію управління, як правило, на відстані до 50 м від дороги.

Крім того, при виявленні лінії управління противник може підірвати фугас. У цьому випадку на вказаній відстані знижується ймовірність ураження особового складу розрахунку пошуку проводових ліній управління.

Третій розрахунок веде розвідку проїжджої частини й узбіччя дорога на предмет наявності вибухонебезпечних предметів, пошук осколкових мін спрямованого ураження і фугасів, встановлених на пришляхових предметах (ліхтарних стовпах, деревах, купах сміття і т.п.).

На відстані не менше 50 м від розрахунків пошуку проводових ліній управління по дорозі рухаються розрахунки міино-розшукових собак (МРС). За ними, на відстані 15-20 м, діють сапери з міношукачами і щупами (в одного із них може знаходитися переносний передавач перешкод, з радіусом дії 25-50 м, для запобігання підриву радіокерованого фугасу).

Кількість саперів з міношукачами і щупами визначається шириною дороги, виходячи із того, що одному саперу призначається смуга пошуку шириною до 1, 5 м. На дорогах із твердим покриттям кількість саперів може бути скорочена, у такому разі, більш детально перевіряються узбіччя дороги, вибоїни і калюжі на проїжджій частині.

У ході підготовки та під час виконання завдання, особливу увагу слід звертати на дотримання визначених інтервалів і дистанцій між розрахунками та їхніми номерами з метою забезпечення постійної прямої видимості між ними. При відсутності прямої видимості, необхідно встановити сигнали управління голосом чи свистками між першим номером розрахунку, який рухається по дорозі, і найближчими до дороги номерами розрахунків пошуку проводових ліній управління.

За третім розрахунком, на відстані до 15 м від останнього номера, просувається командир групи розмінування. У його обов'язках - уважно стежити за діями розрахунків і управляти ними з допомогою заздалегідь установлених сигналів (голосом, сигнальними прапорцями, рукою. сигнальними ракетами чи свистками).

При виявленні проводової лінії управління, сапери негайно подають установлений сигнал командиру групи і перерізають її.

Перший номер розрахунку, просуваючись по лінії управління, виявляє місце установки фугасу і доповідає командиру групи, другий номер діє з групою прикриття, по лінії управління виявляє пункт управління, перевіряє підходи до нього на наявність мін. Решта особового складу групи розмінування і підрозділу прикриття припиняють пошук і займають оборону.

Після виявлення фугасу, командир групи розмінування подає команду на відхід і відводить особовий склад на безпечну відстань. Після чого фугас розстрілюється із кулеметів БТР. Якщо підриву не відбулося, командир групи розмінування особисто знищує фугас шляхом натаскування (наштовхування) заряду на місце установки фугасу, використовуючи канат або тичину, до якого (якої) прив'язаний заряд із електродетонатором і проводовою лінією. Підрив заряду здійснюється електричним способом після відходу на безпечну відстань (не менше 300м, при масі заряду 7-7, 5 кг).

Аналогічні дії при виявленні фугасу на проїжджій частині дороги, узбіччі або в кюветах (розрахунками МРС або саперами з міношукачами).